03 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/8325/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Дніпрі
апеляційну скаргу Міністерства юстиції України
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року (головуючий суддя - Ніколайчук С.В.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України,
Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України
треті особи Державне підприємство «Національні інформаційні системи»,
Департамент державної реєстрації та нотаріату при Міністерстві юстиції України
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі - Відповідач-1), Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України (далі - Відповідач-2), треті особи: Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (далі - Третя особа-1), Департамент державної реєстрації та нотаріату при Міністерстві юстиції України (далі - Третя особа-2), в якому просив суд:
- визнати вибраний Позивачем варіант відповіді у практичній частині електронного анонімного тестування кваліфікаційного іспиту на право зайняття нотаріальною діяльністю, а саме у завданні «проект нотаріального документа» більш правильною помилку ніж ту, що визначила система та зарахувати один бал;
- визнати результат складання практичної частини електронного анонімного тестування кваліфікаційного іспиту на право зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 виконаною та зарахувати загальну кількість балів за складання практичної частини електронного анонімного тестування у сумі 40 балів;
- визнати ОСОБА_1 таким, що успішно склав кваліфікаційний іспит на право зайняття нотаріальною діяльністю;
- скасувати рішення №1 від 13.08.2019 року Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про відмову у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю в частині ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство юстиції України видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
В обґрунтування позову зазначено про те, що Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням №1 від 13.08.2019 року про визнання його таким, що не склав кваліфікаційний іспит на право зайняття нотаріальною діяльністю, оскільки при виконанні завдання практичної частини кваліфікаційного іспиту «проект нотаріального документа» останній вибрав правильні помилки, але система з невідомих причин визначила правильну помилку неправильною. Позивач вважає, що у випадку правильного визначення помилок під час складання іспиту, йому буде зараховано 1 бал, що складе у сумі 40 балів за складання практичної частини, а позивач буде вважатись особою, яка склала кваліфікаційний іспит. На думку Позивача, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, у зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року по справі №160/8325/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, треті особи: Державне підприємство "Національні інформаційні системи", Департамент державної реєстрації та нотаріату при Міністерстві юстиції України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано вибраний Позивачем варіант відповіді у практичній частині електронного анонімного тестування кваліфікаційного іспиту на право зайняття нотаріальною діяльністю, а саме у завданні «проект нотаріального документа» більш правильною помилку ніж ту, що визначила система та зарахувати один бал.
Визнано результат складання практичної частини електронного анонімного тестування кваліфікаційного іспиту на право зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 виконаною та зарахувати загальну кількість балів за складання практичної частини електронного анонімного тестування у сумі 40 балів.
Визнано ОСОБА_1 таким, що успішно склав кваліфікаційний іспит на право зайняття нотаріальною діяльністю.
Скасовано рішення №1 від 13.08.2019 року Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про відмову у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю в частині ОСОБА_1 .
Зобов'язано Міністерство юстиції України прийняти відповідне рішення за результатами проведеного 07.08.2019 року кваліфікаційного іспиту на право зайняття нотаріальною діяльністю стосовно ОСОБА_1 з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
В задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Міністерства юстиції України видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю - відмовлено.
Відповідач-1 - Міністерство юстиції України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі Відповідач-1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у відповідній частині.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що суд першої інстанції не дослідив належним чином тих обставин, що кваліфікаційний іспит відбувся відповідно до вимог Порядку №1905/5, а його результати є об'єктивними, виходячи з рівних для всіх осіб умов щодо доступу до інформації стосовно процедури проведення іспиту, місця складання та тривалості іспиту, а також щодо кількості та ступеня складності екзаменаційних завдань. Відповідач-1, також, вказав про те, що оскільки ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного іспиту набрав 39 балів за практичну частину, а Порядком передбачено не менше 40 балів, то останній в силу закону, в межах повноважень прийняв рішення про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В обґрунтування відзиву Позивач зазначив доводи аналогічні доводам позовної заяви.
Третя особа-1 та Третя особа-2, які були належним чином сповіщені про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання своїх представників не направили, про причини їх неявки суд не сповістили.
Клопотань від учасників справи про відкладення розгляду справи у зв'язку із введенням постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 на території України карантину до суду апеляційної інстанції не надходило.
За таких обставин, колегія суддів, з урахуванням думки Позивача та представника Відповідача-1 та Відповідача-2, кожного окремо, ухвалила розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з'явилися.
В судовому засіданні представник Відповідача-1 та Відповідача-2 апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі.
Позивач проти апеляційної скарги заперечив.
Заслухавши пояснення Позивача та представника Відповідача-1 та Відповідача-2, кожного окремо, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України відповідно до паспорту серії НОМЕР_1 , виданим Баглійським РВ м. Дніпродзержинська МУ УМВС України у Дніпропетровській області 27.12.1999 року.
25.07.2019 року згідно з повідомленням на офіційній інтернет-сторінці Міністерства юстиції України ОСОБА_1 допущений до складання кваліфікаційного іспиту на право зайняття нотаріальною діяльністю 07.08.2019 року на 09 год. 00 хв. згідно графіку проведення іспиту.
07.08.2019 року перед початком кваліфікаційного іспиту Позивач отримав ім'я входу і пароль для входу в систему (ім'я входу: kandidat2019-369 та пароль 0sEp5Ro8). Авторизувавшись в системі Позивач почав виконувати теоретичну частину кваліфікаційного іспиту. По завершенню складання теоретичної частини отримав 97 балів, що дало можливість для складання практичної частини кваліфікаційного іспиту.
Початок складання практичної частини кваліфікаційного іспиту відбувся без авторизації в системі. По завершенню практичної частини системою було виведене повідомлення « 39/50».
Тобто, Позивач отримав 39 балів за практичну частину кваліфікаційного іспиту згідно повідомлення в системі.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України №1 від 13.08.2019 року Позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, так як згідно з умов порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту, особою, яка успішно склала іспит, вважається особа яка набрала не менше 40 балів за практичну частину кваліфікаційного іспиту.
Правомірність прийняття Відповідачем-2 рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1. є предметом судового розгляду у даній справі.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що надання Позивачем правильних відповідей під час виконання завдань по складанню проектів документів, які системою були визначені як неправильні, свідчить про те, що Позивач не може бути позбавлений права на визнання результату складання практичної частини електронного анонімного тестування кваліфікаційного іспиту на право зайняття нотаріальною діяльністю пропорційно до наданих ним правильних відповідей.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про нотаріат» №3425-ХІІ (надалі - Закон № 3425-ХІІ) нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
У відповідності до частини першої статті 10 Закону №3425-ХІІ для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.
Порядок складання особами кваліфікаційного іспиту Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату та проведення кваліфікаційного іспиту Комісією встановлюється Порядком допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 року № 1905/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.07.2011 року за №926/19664 (далі - Порядок № 1905/5).
У відповідності до пункту 2 Порядку № 1905/5 Вища кваліфікаційна комісія нотаріату далі - Комісія): приймає рішення про допуск або відмову в допуску до складання кваліфікаційного іспиту; проводить кваліфікаційний іспит; на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про підтвердження кваліфікації особою, приватна нотаріальна діяльність якої не здійснювалася протягом трьох років після отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю і яка не працювала нотаріусом, консультантом державної нотаріальної контори чи помічником консультантом) приватного нотаріуса, не була посадовою особою, яка здійснює керівництво га контроль за діяльністю нотаріату (далі - особа, що складає кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації).
Згідно з пунктом 20 Порядку №1905/5 об'єктивність проведення кваліфікаційного іспиту забезпечується рівними для всіх осіб умовами щодо доступу до інформації стосовно процедури проведення іспиту, місця складання та тривалості іспиту, а також щодо кількості та ступеня складності екзаменаційних завдань та відкритості інформації про результати іспиту.
Пунктами 21, 22 Порядку №1905/5 передбачено, що кваліфікаційний іспит здійснюється у вигляді електронного анонімного тестування.
Екзаменаційні завдання формуються безпосередньо системою для кожної особи індивідуально шляхом генерування у довільній формі переліку тестових питань та завдань.
Зразок екзаменаційних завдань розміщується на офіційній інтернет-сторінці Міністерства юстиції України.
Відповідно до п. 23 - 25 Порядку №1905/5 електронне анонімне тестування складається з теоретичної та практичної частин.
Електронне анонімне тестування проводиться одночасно для всіх осіб, які беруть участь у складанні кваліфікаційного іспиту, відповідно до затвердженого Комісією графіка.
Екзаменаційні завдання електронного анонімного тестування розробляються Департаментом.
Перед початком кваліфікаційного іспиту особи, які беруть участь у його складанні, отримують у секретаря Комісії на вибір ім'я входу та відповідний пароль, необхідні для реєстрації у системі. Ім'я входу та відповідний пароль надаються у запечатаному вигляді. Другий примірник імені входу відрізається секретарем Комісії, скріплюється підписом особи із зазначенням її прізвища, імені та по батькові та розкривається лише після перевірки роботи для її ідентифікації.
Згідно з п. 30 та п. 32 Порядку №1905/5 оцінювання теоретичної частини електронного анонімного тестування здійснюється системою. Результати виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування виводяться системою у вигляді відповідного повідомлення.
Особам, які за результатами виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування набрали не менше сімдесяти балів, разом з повідомленням про результати її виконання системою видається код доступу до практичної частини електронного анонімного тестування.
Відповідно до п. 35 та п. 40 Порядку №1905/5 оцінювання практичної частини електронного анонімного тестування здійснюється системою.
Після закінчення виконання практичної частини електронного анонімного тестування або часу, відведеного для її виконання, тестування автоматично припиняється системою незалежно від стану виконання завдання.
Результати виконання практичної частини електронного анонімного тестування виводяться системою у вигляді відповідного повідомлення.
Пунктом 41 Порядку №1905/5 передбачено, що після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, секретарем Комісії формується та роздруковується екзаменаційна відомість.
Екзаменаційна відомість містить перелік імен входу осіб, які проходили електронне анонімне тестування, кількість набраних за кожне завдання балів та вільне поле для зазначення прізвищ, імен та по батькові осіб, яке заповнюється після ідентифікації результатів електронного анонімного тестування.
Відповідно до п. 44 Порядку №1905/5 Комісія на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про:
видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
підтвердження (або непідтвердження) кваліфікації особою, яка складала кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації.
З аналізу вищенаведеного випливає те, що Комісія не приймає безпосередню участь в оцінюванні результатів пройдених учасниками теоретичної та практичної частин електронного анонімного тестування, оскільки таке оцінювання здійснюється системою.
Зазначене, свідчить про те, що виходячи з виведеного системою у вигляді відповідного повідомлення результату електронного анонімного тестування (теоретичної та практичної частин) Комісія має прийняти одне з передбачених Порядком №1905/5 рішень, зокрема в межах спірних правовідносин: про видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Підсумовуючи вищевикладене, та з урахуванням того, що Позивач за результатами проходження практичної частини електронного анонімного тестування отримав 39 балів з можливих 50 балів, що не оспорюється учасниками справи, рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України №1 від 13.08.2019 року про відмову у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю в частині ОСОБА_1 є правомірним.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що доводи Позивача щодо надання останнім під час проходження практичної частини електронного анонімного тестування правильної відповіді у завданні №4, яку система порахувала як неправильну, помилково прийняті до уваги судом першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до п. 24 Порядку №1905/5 екзаменаційні завдання електронного анонімного тестування розробляються Департаментом.
Однак, в межах спірних правовідносин, Позивач не оскаржує правомірність рішення про затвердження екзаменаційних завдань електронного анонімного тестування, які використовувались Відповідачем-2 при проведенні кваліфікаційного іспиту 29 липня 2019 року, що, у свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для перевірки в даній справі правильності розробки Департаментом окремих завдань та варіантів відповідей на них теоретичної та практичної частин електронного анонімного тестування.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність прийнятого Відповідачем-2 спірного рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю в частині ОСОБА_1 за результатами проведеного кваліфікаційного іспиту 29 липня 2019 року.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, тому рішення суду першої інстанції у цій справі підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 310, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року по справі №160/8325/19 - скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити у повному обсязі.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
В повному обсязі постанова складена 04 червня 2020 року.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов