04 червня 2020 року Чернігів Справа № 620/1222/20
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лобана Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (учасників) справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії,,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області, позивач) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 27 листопада 2018 року, виходячи з 70 % його грошового забезпечення, з якого сплачені єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 21.12.2019 № 502/2/9/1221.
Позов мотивовано тим, що відповідач протиправно провів розрахунок його пенсії з меншого розміру грошового забезпечення, а саме без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Також установлено відповідачу 15-денний строк для надання відзиву на позов.
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з мотивів, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Просив суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не містить положень про включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, таких виплати як щомісячна додаткова грошова винагорода. Для призначення (перерахунку) пенсії до додаткових видів грошового забезпечення включаються тільки щомісячні надбавки, доплати, підвищення. Щомісячна додаткова грошова винагорода як складова грошового забезпечення постановою Кабінету Міністрів України за № 704 від 30.08.2017 не передбачена. Крім того, зазначив, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.
Позивач - підполковник запасу ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника групи армійської авіації управління оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 16 листопада 2018 року № 526 відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», позивач був звільнений з військової служби у запас за пунктом «й» (як такого, що уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізації, та вислужив не менше 24 місяців військової служби за контрактом).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.11.2018 № 320 з 26 листопада 2018 року позивач виключений із списків особового складу частини та направлений для зарахування на військовий облік до Чернігівського об'єднаного міського військового комісаріату м. Чернігову.
Пенсія позивачу призначена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на підставі Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 27 листопада 2018 року.
Вислуга повних років позивача на військовій службі 30 років, відповідно розмір пенсії складає 70 % грошового забезпечення.
У грудні 2019 року позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 , в якій зберігаються первинні документи щодо виплати йому грошового забезпечення, із заявою про надання довідки про його грошове забезпечення за 24 останні місяці військової служби із зазначенням даних по складовим та відображенням відрахувань пенсійних внесків.
На дану заяву військовою частиною НОМЕР_1 позивачу була видана довідка від 21.12.2019 № 502/2/9/1221 про його грошове забезпечення із зазначенням відрахувань до Пенсійного фонду.
26.02.2020 позивач подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області заяву про перерахунок пенсії та додав до даної заяви оригінал довідки військової частини НОМЕР_1 від 21.12.2019 № 502/2/9/1221 про розмір його грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, з яких сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 23.03.2020 № 707-710/К-02/8-2500/20 було повідомлено позивача про те, що відповідно до статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та пункту 7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 393 від 17.07.1992, включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, таких виплат як щомісячна додаткова грошова винагорода не передбачена. З цих підстав, для врахування до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, такого виду грошового забезпечення, як місячна додаткова грошова винагорода, не має правових підстав (а.с. 10-11).
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду першої інстанції.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частиною 3 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (в редакції Закону, чинній на момент призначення позивачу пенсії).
21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова за №103 "Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).
Пунктом 1 Постанови КМУ №103 встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704).
Пунктом 2 визначено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року 75 відсотків; з 1 січня 2020 року 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Також, Постановою №103 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 45), зокрема, у Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженому Постановою № 45, - пункт 5 викладено в такій редакції: "5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням". - додаток 2 до Порядку викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
При цьому, у додатку 3 Порядку (в новій редакції) “Довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції")” такі надбавки передбачені.
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До 1 січня 2018 року перерахунок пенсії відбувався на підставі частини третьої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, якою передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсії за цим Законом, або у зв'язку із введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Розмір грошового забезпечення визначався постановою Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 07.11.2007 № 1294 (далі - Постанова № 1294).
Згідно пункту 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого Постановою № 45 від 13.02.2008, державні органи у п'ятиденний термін після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, повинен повідомити про це Пенсійний фонд України, який повідомляє у п'ятиденний термін з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в областях та м. Києві (далі - головні управління ПФУ) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління ПФУ складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 № 1774-VIII внесені зміни в статтю 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, згідно якого частина 3 Закону стала частиною 4 і сама ця частина Закону була змінена.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року за № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова № 704), яка почала діяти з 1 березня 2018 року і передбачає визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до займаних посад, з урахуванням коефіцієнтів, визнано такою, що втратила чинність Постанова №1294.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва за № 826/3858/18 від 12.12.2018, яке набрало законної сили 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно з частинами 2, 3 статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Проте, зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 до Постанови № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019, дня набрання законної сили рішенням у справі за № 826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Постанови № 45, яка діяла до зазначених змін.
Суд зазначає, що висновками Великої Палати Верховного Суду у рішенні від 06.02.2019 у справі за № 522/2738/19, провадження № 11-806апп18 встановлено, що щомісячна додаткова грошова винагорода, з якої щомісяця її виплати утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.
Отже, суд встановив, що відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 21.12.2019 № 502/2/9/1221 позивач за 2016-2018 роки служби перед звільненням отримував щомісячну додаткову грошову винагороду, з якої утримувався єдиний соціальний внесок, тому щомісячна додаткова грошова винагорода має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку із визнанням протиправними та нечинними рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва за № 826/3858/18 від 12.12.2018, яке набрало законної сили 05.03.2019, вказаних у ньому норм права, суд, з врахуванням предмету спору в даній справі, вважає, що в даних правовідносинах раніше призначена позивачу пенсія як військовослужбовцю підлягає перерахунку та виплаті з 05.03.2019 із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди та сум індексації грошового забезпечення відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 21.12.2019 № 502/2/9/1221, а тому саме з цієї дати (05.03.2019) бездіяльність відповідача щодо не здійснення позивачу такого перерахунку є протиправною.
Щодо доводів представника відповідача щодо пропущеного позивачем шестимісячного строку звернення до суду та зазначає наступне.
Право на пенсію включається в поняття «майно» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном». Отже, при з'ясуванні змісту поняття «майно» недостатньо керуватися національним законодавством держав-учасниць Конвенції. Щоб вирішити питання щодо застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції до конкретної справи, ЄСПЛ повинен з'ясувати, чи надають обставини справи в цілому заявнику право на самостійний інтерес, що захищається цією статтею. Аналізуючи практику розгляду ЄСПЛ справ щодо порушення права володіння майном, можемо зробити висновок, що поняття «майно», як і «власність», має досить широке тлумачення й охоплює цілу низку економічних інтересів (активів) - як матеріальних, так і нематеріальних та включає в себе право на пенсію та соціальні виплати.
Так, у справі «Міллер проти Австрії» (заява № 5849/72) від 16 грудня 1974 року визначений обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином.
У справі «Гайгузус проти Австрії» (заява № 17371/90) від 16 вересня 1996 року зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, в свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності (п. 39).
Юридична природа соціальних виплат, в тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави (Rechtstaat) та верховенства права.
За загальним правилом, не існує строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини відповідного суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 164/1904/14-ц, у постановах Верховного Суду, зокрема, від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 19 березня 2019 року у справі № 806/1952/18.
Крім того, згідно з позицією, висловленою у постанові від 6 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17 (провадження № 11-806апп18) Велика Палата Верховного Суду відхилили доводи скаржника (орган Пенсійного фонду) про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позовної давності, оскільки відповідно до частини першої статті 99 КАС (у редакції, чинній на час подання цього позову) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами; для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга цієї статті КАС).
Суд виходив з того, що фізична особа дізналася про призначення їй пенсії у неналежному розмірі, отримавши відповідну довідку, яку подала до управління Пенсійного фонду України із заявою про проведення перерахунку розміру пенсії і, отримавши відмову у перерахунку, звернувся до суду з цим позовом, що свідчить про дотримання встановленого статтею 99 КАС шестимісячного строку.
Велика Палата Верховного Суду зробила наступний висновок: зважаючи на те, що позивач на час призначення йому пенсії мав право на включення до складу його грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отримуваної ним щомісячної додаткової грошової винагороди, а управління Пенсійного фонду України протиправно відмовило у проведенні перерахунку розміру пенсії, позовні вимоги про зобов'язання відповідача перерахувати розмір пенсії позивача підлягають задоволенню без обмеження строком.
Враховуючи викладене позовні вимоги є частково обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 05 березня 2019 року, виходячи з 70 % його грошового забезпечення, з якого сплачені єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 21.12.2019 № 502/2/9/1221.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Окрім того, роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940).
Повний текст рішення виготовлено 04 червня 2020 року.
Суддя Д.В. Лобан