Справа № 560/1966/20
іменем України
29 травня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.
за участю:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. представника позивача: Гребенюка О.В., представника відповідача: Дмитрієвої А.Л.,
розглянувши адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Скарбниця-2006" до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, з врахуванням уточнених позовних вимог, звернувся в суд з позовом до Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, що полягає у незабезпеченні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку Фермерське господарство «Скарбниця-2006» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 128280,54 грн;
- зобов'язати Державну податкову службу України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму податку, на яку фермерське господарство «Скарбниця-2006» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 128280,54 грн.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві та у відповіді на відзив позивач зазначив про неправомірне з боку Державної податкової служби України зменшення суми реєстраційного ліміту, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою від 14.04.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 29.05.2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, та у відповіді на відзив. Крім того, в судовому засіданні представник позивача відмовився від позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши суду відзив на позов та заперечення, в яких вказав, що коригування реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування здійснюється із застосовуванням спеціальної формули, яка не підлягає коригуванню в ручному режимі, у CЕA ПДВ Накладна, зменшена на показник Перевищення розраховано правомірно виключно на підставі співставлення даних поданої платником звітності та сумами ПДВ за податковими накладними/розрахунками коригування, зареєстрованими в ЄРПН. Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, дійшов висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що 18.08.2017 року між Фермерським господарством «Скарбниця-2006» (Постачальник) та ПАТ «ДЕРЖАВНА ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВА КОРПОРАЦІЯ УКРАЇНИ» (Покупець) було укладено договір поставки №ХМЛ0047-С.
Відповідно до п.1.1. Договору - Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити зерно українського походження врожаю 2017 року.
Згідно із п.2.1. Договору - кількість товару зазначається в додаткових угодах до Договору, які є його невід'ємними частинами. Пунктом 3.1. Договору встановлено, що ціна товару за одиницю виміру та загальна вартість товару визначається в додаткових угодах до договору.
Відповідно до п.4.1. Договору - поставка товару здійснюється на умовах ЕХV («Франко завод») згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» (у редакції 2010 р.). Згідно із п. 4.5. Договору - право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту оформлення Зерновим складом складського документу на ім'я Покупця. Датою переходу права власності є дата підписання вищевказаних документів. Пунктом 5.4. Договору визначено, що Покупець сплачує грошову суму в розмірі 100 % вартості товару протягом 3 (трьох) банківських днів з дати надання Постачальником Покупцю оригіналів документів зазначених в пп. в), г) пункту 4.4. та копій документів зазначених в пп. а), б), г) п.4.4 та документів зазначених в пункті 10.3 Договору та реєстрації Постачальником податкової накладної на Товар в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст.201.1 ПКУ.
18.08.2017 року між Господарством та Покупцем була укладена додаткова угода №001 ЯЗ до Договору, згідно якої, Постачальник передає у власність Покупця ячмінь 3 клас, врожай 2017 року, у кількості 170,000 тонн +/- 10 %, загальною вартістю 770100,00 грн., в т.ч. ПДВ - 128350,00 грн. Пунктом 4 цієї додаткової угоди визначено базис поставки EXW («Франко завод») згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» (у редакції 2010 р.) - філія ПАТ ДПЗКУ «Старокостянтинівський елеватор» (Хмельницька область, місто Старокостянтинів, вулиця Кривоноса, будинок 1).
На виконання умов Договору, 22.08.2017 року відбулась господарська операція з поставки сільськогосподарської продукції, яка згодом була анульована (розірвана), зокрема Фермерське господарство «Скарбниця-2006» здійснило поставку товару, а саме ячмінь 3 клас, врожай 2017 року, в кількості 169,908 кг, загальною вартістю 769683,24 грн., в тому числі ПДВ - 128280,54 грн., на користь Покупця - ПАТ «ДЕРЖАВНА ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВА КОРПОРАЦІЯ УКРАЇНИ».
Першою подією для складення та подачі Постачальником на реєстрацію податкової накладної, згідно вимог чинного податкового законодавства, стала поставка товару, що підтверджується складською квитанцією на зерно №714 від 22.08.2017 (серійний номер AЧ №138387) та актом-розрахунком, про який зазначається в цій ж квитанції.
22.08.2017 року Господарством було складено та подано на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну №1. Однак, згідно із отриманою 23.08.2017 року квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН - відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно із УКТ ЗЕД: 1003.
Оскільки реєстрація податкової накладної №1 від 22.08.2017 була зупинена, сторони Договору дійшли спільної згоди анулювати господарську операцію та повернути все у стан, що існував до моменту переоформлення права власності на товар. Таким чином, було анульовано складську квитанцію на зерно №714 (серійний номер A4 №138387), що підтверджується спеціальним дописом на цьому документі - «анульовано» та «погашено 03.09.2017 р.».
Факт переходу права власності на товар 22.08.2017, та подальше анулювання вказаної господарської операції підтверджується листом філії AT «ДЕРЖАВНА ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВА КОРПОРАЦІЯ УКРАЇНИ», «Старокостянтинівський елеватор» №145 від 30.01.2020 року, згідно якого 22.08.2017 відбулось переоформлення ячменю 3 кл. (ур. 2017 р) від ФГ «Скарбниця-2006» на ПАТ «ДПЗКУ», згідно складської квитанції AЧ 138387. За згодою двох сторін: ФГ «Скарбниця-2006 та ПАТ «ДПЗКУ» дане переоформлення було анульоване.
Крім того, 23.08.2017 року між Господарством та Покупцем було укладено Додаткову угоду №1 до договору поставки №ХМЛ0047-С від 18.08.2017, пунктом 1 якої передбачено, що Сторони Договору дійшли спільної згоди розірвати Договір поставки №ХМЛ0047-С від 18.08.2017, за спільною згодою сторін. Відповідно до п.2 вищенаведеної додаткової угоди - підписанням цієї додаткової угоди, Сторони підтверджують, що 22 серпня 2017 року відбулось переоформлення (перехід права власності) ячменю 3 кл. (ур. 2017 р.) від Постачальника до Покупця в кількості 169908 кг, загальною вартістю 641402,70 грн., в т.ч. ПДВ 128280,54 грн., що стало підставою для складення та подачі Постачальником на реєстрацію податкової накладної, згідно вимог чинного податкового законодавства.
Згідно із п.3 додаткової угоди №1 до Договору - у зв'язку із розірванням Договору, Покупець повертає Постачальнику ячмінь 3 кл. (ур. 2017 р.) в кількості 169908 кг (перехід права власності на ячмінь від Покупця до Постачальника). Фактично цією додатковою угодою зобов'язання Господарства та Покупця, що виникли за Договором, припинились.
19.09.2017 року Фермерським господарством "Скарбниця-2006" було подано до Красилівської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено за №4. Разом із повідомленням було подано документи та пояснення, з яких вбачається, що вказана операція була анульована сторонами.
Проте, 25.09.2017 Рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №182457/34026058 було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 22.08.2017.
Позивач неодноразово звертався до Красилівської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області, ГУ ДФС у Хмельницькій області з письмовими поясненнями та заявами про неправомірне зменшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
21.06.2018 року ГУ ДФС у Хмельницькій області було надано відповідь за №15902/10/22-01-12-01 «Про надання інформації», згідно із якою, контролюючим органом зазначено, для відкоригування суми реєстраційного ліміту потрібно поповнити електронний рахунок в СЕА щоб зареєструвалась ПН №1 від 22.08.2017 року на адресу ПАТ «ДЕРЖАВНА ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВА КОРПОРАЦІЯ УКРАЇНИ» на загальну суму 769,7 тис. грн., де сума ПДВ 128,3 тис. грн.
В подальшому 14.08.2018 Фермерським господарством "Скарбниця-2006" було поповнено свій рахунок ПДВ в СЕА ПДВ на суму 75700,00 грн., сума ліміту стала відповідно 42479,16 грн. Того ж дня, податкова накладна №1 від 22.08.2017 року була зареєстрована в ЄРПН, що підтверджується квитанцією від 14.08.2018.
15.08.2018 позивачем було подано на реєстрацію (зареєстровано 16.08.2018) розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 до податкової накладної №1 від 22.08.2017. Причина коригування була зазначена - «повернення товару або авансових платежів», як того вимагає типова форма документа. Відповідно було відкореговано обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість в розмірі: - 641 402,70 грн. У кабінеті платника аналогічно було змінено (відкореговано) суму ПДВ на: - 128 280,54 грн., що відповідає ПН №1 від 22.08.2017, господарська операція за якою була анульована.
Однак, 13.09.2018 контролюючим органом із реєстраційного ліміту Господарства було списано 128280,54 грн. (вказане відповідає ПН №1 від 22.08.2017) з призначенням: «реєстрація перевищення ПЗ над сумою податку», що в свою чергу обумовило від'ємне значення суми ліміту (суми податку) на яку Господарство вправі зареєструвати податкові накладні в СЕА: -45347,16 грн.
02.11.2018 року за вих. №12 позивач направив до Красилівської МДПІ заяву про збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку, на яку ФГ «Скарбниця-2006» має право зареєструвати ПН та/або РК в ЄРПН, у розмірі 128280,54 грн., та відобразити відповідне збільшення у витягу з СЕА податку на додану вартість.
Не отримавши відповідь, 06.05.2019 Господарство звернулось із аналогічною за змістом заявою (вих. №15) до ДФС України. Державна фіскальна служба України, листом від 19.07.2019 р., за вих.№34442/6/99-99-12-03-07-15, за результатами розгляду листа ФГ «Скарбниця-2006» від 06.05.2019 повідомила, що станом на поточну дату у ФГ «Скарбниця-2006» сума перевищення розраховувалась і складає 128281 грн., в тому числі: сума перевищення (перевищення/08.2018) складає 128281 грн., як різниця між податковими зобов'язаннями згідно поданої платником декларацій з ПДВ за серпень 2018 р., у розмірі 140879 грн. та сумою податку за виписаними податковими накладними та розрахунками коригуваннями до них, зареєстрованих в ЄРПН у серпні 2018 року у розмірі 12598 грн.
В подальшому, 07.02.2020 року Фермерське господарство "Скарбниця-2006" звернулось із скаргою до відповідача, до якої були додані всі документи на підтвердження вимоги про збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму податку, на яку фермерське господарство «Скарбниця-2006» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 128280,54 грн.
Державна податкова служба України, 10.03.2020 року за вих.№8856/6/99-00-04-01-04-06 надала відповідь, в якій зазначено, що не врахування окремих податкових накладних/розрахунків коригування для визначення реєстраційної суми не передбачено Кодексом, та у разі виникнення додаткових запитань запропоновано звертатись безпосередньо до контролюючого органу за місце державної реєстрації.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.
Відповідно до п. 200-1.1 ст. 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
- суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення "цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною п. 2001.3 ст. 2001 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ (далі - Порядок № 569), яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
Згідно абз. 1, 2 п. 200-1.2 ст. 200-1 ПК України розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абз. 2 п. 87.1 ст. 87 цього Кодексу.
Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
Відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України, платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (Накл), обчислену за такою формулою:
Накл = НаклОтр + Митн + ПопРах + Овердрафт - НаклВид - Відшкод - Перевищ,
де:
НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
Митн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником;
ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200 1.2 цієї статті.
Під час розрахунку показника ПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.
Не враховуються в обрахунку показника ПопРах суми, зараховані на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку з: а) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових та технічних культур та продукції тваринництва, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу); б) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу; в) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу.
Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.
Показник Овердрафт щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.
Платникам податку, які станом на 1 січня 2016 року зареєстровані платниками податку на додану вартість менш як 12 звітних (податкових) місяців, а також платникам, зареєстрованим платниками податку на додану вартість після 1 січня 2016 року, - таке збільшення здійснюється протягом перших шести робочих днів кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців.
НаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
Відшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;
Перевищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників НаклОтр та НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників НаклОтр, НаклВид та Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.
Під час обрахунку суми Накл також використовуються показники, визначені пунктами 34, 34 1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.
Сума Накл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обрахунку суми Накл правонаступника такого платника податку.
Сума Накл платника, реорганізованого шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи такого платника (державної реєстрації створення юридичної особи правонаступника), використовується під час обрахунку суми Накл правонаступника такого платника податку пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.
Пунктом 200-1.4 ст. 200-1 ПКУ встановлено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:
а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 -1.3 статті 200 -1 цього Кодексу;
б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4 - 1 статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до п. 200-1.5 ст. 200-1 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді. Кошти, що надійшли на рахунки, визначені у підпунктах "а" - "в" пункту 200 -1.2 цієї статті, автоматично перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунок такого платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок такого платника протягом наступного операційного дня. Реквізити такого спеціального рахунка платник - сільськогосподарське підприємство, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зобов'язаний зазначати у податковій звітності з податку на додану вартість.
У п. 200-1.6 ст. 200-1 ПКУ визначено, що за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст.ст. 200 та 209 цього Кодексу.
Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.
На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника (ПопРах).
Перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (ПопРах) не призведе до формування від'ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 200 -1.3 статті 200 - 1 цього Кодексу (Накл).
Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).
На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов'язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, має право надсилати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість:
реєстри - для перерахування податку до бюджету в разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій;
коригуючі реєстри - для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах.
У п. 200-1.9 ст. 200-1 вказано, якщо у платника податку загальна сума податкових зобов'язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (Перевищ), а сума, визначена пунктом 200 -1.3 статті 200 -1 цього Кодексу (Накл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, що дорівнює значенню показника Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов'язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов'язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов'язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ПопРах незалежно від значення показника Накл, визначеного відповідно до пункту 200-1.3 цієї статті.
Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (Перевищ).
Як вже зазначалося, порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно абз. 2 п. 1 Порядку № 569, СЕА ПДВ запроваджується поетапно:
на перехідний період (до 1 липня 2015 р.) - у тестовому режимі;
із зазначеної дати - на постійній основі.
Відповідно до п. 13 Порядку № 569 ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
На обґрунтування правомірності своїх дій, відповідач зазначає про те, що СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до ст. 200-1 ПКУ та Порядку № 569, і не допускає ручного втручання в її роботу.
Згідно з положеннями податкового законодавства суд враховує, що СЕА ПДВ організована на централізованому рівні Держаної податкової служби України, яка є її адміністратором, а відтак на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми при зміні значення будь-якого з показників формули, тобто на Державну податкову службу України покладається обов'язок щодо забезпечення автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму непогашеного від'ємного значення податку на додану вартість.
Водночас, жодною нормою Податкового кодексу України або Порядку №569 не заборонено коригувати показники податкових накладних за минулі податкові періоди, та не передбачено такого способу дій, як той, у який діяв відповідач у спірних відносинах.
Обґрунтованих пояснень з приводу роботи СЕА ПДВ у такий спосіб представником відповідача не надано.
Таким чином, Державною податковою службою України, як адміністратором системи електронного адміністрування ПДВ, допущено відображення в СЕА ПДВ неточної інформації, що призвело до безпідставного зменшення у позивача показника суми ліміту, що завдало негативного впливу на господарську діяльність позивача, порушує норми діючого податкового законодавства та призводить до позбавлення власності, а тому такі дії відповідача є протиправними.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 кожна юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.
Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади /рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976)/.
На думку суду, суб'єктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.
Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку суду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову Фермерського господарства "Скарбниця-2006".
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової служби України, щодо здійснення коригування суми реєстраційного ліміту у системі електронного адміністрування податку на додану вартість Фермерського господарства "Скарбниця-2006" від 13.09.2018 року на суму 128280,54 грн та зобов'язати Державну податкову службу України відновити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму реєстраційного ліміту на виписку податкових накладних Фермерського господарства "Скарбниця-2006" на суму 128280,54 грн.
Стягнути з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у сумі 2102,00грн (дві тисячі сто дві гривні) на користь Фермерського господарства "Скарбниця-2006".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 04 червня 2020 року
Позивач:Фермерське господарство "Скарбниця-2006" (вул. Правденська, буд. 6, м. Красилів, Хмельницька область, 31000 , код ЄДРПОУ - 34026058)
Відповідач:Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053 , код ЄДРПОУ - 43005393)
Головуючий суддя П.М. Майстер