04 червня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/862/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Національної поліції в Автономній республіці Крим та м. Севастополі до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.01.2020 р. № 0003545105,
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 10.01.2020 р. № 0003545105.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.11.2019 Головним управлінням за допомогою програми «МЕ. DОС» (програмне забезпечення для подання звітності до контролюючих органів) було подано Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (форма №Д4) за жовтень 2019 року. Зазначає, що 19.11.2019 позивачем отримано квитанцію №2 щодо прийняття контролюючим органом Звіту за жовтень 2019 року без помилок. Після закінчення строку подання було виявлено у Звіті за жовтень 2019 року технічну помилку, а саме при завантаженні файлів з даними до програми «МЕ. DОС» у таблиці 4 в рядку 2.1 невірно внесено суму 2663050,Ю17 грн. замість 935183,40 грн. - фактично перерахованої суми грошового забезпечення за відповідний період. Внаслідок чого, в рядку №3.1 автоматично розраховано суму ЄСВ у розмірі 585871,04 грн. - замість 205740,35 грн., суми ЄСВ, яка фактично було перерахована з грошового забезпечення за відповідний період. Звертає увагу на те, що в таблиці 6 Звіту відображено всі суми нарахованих у звітному місяці видів доходів, які включаються до бази стягнення ЄСВ по кожному працівнику сума нарахованого грошового забезпечення складає 935183,40 грн., ЄСВ з нарахованої суми грошового забезпечення складає 205740,35 грн. Таким чином, ЄСВ у сумі 205740,35 грн., було перераховано у повному обсязі на рахунок ГУ ДКС у Херсонській області та м. Севастополі у дні виплати заробітної плати працівникам, що підтверджується платіжними дорученнями. Також, представник позивача звертає увагу на те, що дану технічну помилку виправлено у звіті за листопад 2019 року, проте 10.01.2020, відповідачем прийнято рішення за № 0003545105, яким до Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за період з 21.01.2016 по 20.12.2019 застосовано штрафні санкції у розмірі 72 433,14 грн. та нарахована пеня у розмірі 6057,42 грн. Вважає оскаржуване рішення протиправним, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 06.04.2020 адміністративний позов було залишено без руху та встановлено строк позивачу для усунення її недоліків.
Станом на 17.04.2020 позивач вимоги ухвали суду від 06.04.2020 виконав у повному обсязі.
17.04.2020, ухвалою суду відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
14.05.2020, представником відповідача подано суду відзив на адміністративний позов з якого вбачається, що проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві, виходячи з наступного. Посилаючись на Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначає, що з урахуванням того, що позивачем самостійно визначені суми єдиного соціального внеску, відповідно до поданих звітів платника щодо нарахування єдиного внеску, рішення 10.01.2020 за №0003545105 про нарахування штрафу у розмірі 72433,14 грн. та пені за період з 21.01.2016 по 20.12.2019 у розмірі 6057,14 грн. прийнято повністю у відповідності до вимог чинного законодавства. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою суду від 19.05.2020, відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи №540/862/20 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Також, відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі №540/862/20 до закінчення карантину.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).
Згідно з ч.2 ст.262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.
16.11.2019, Головним управлінням за допомогою програми «МЕ. DОС» (програмне забезпечення для подання звітності до контролюючих органів) було подано Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (форма №Д4) за жовтень 2019 року.
19.11.2019 позивачем отримано квитанцію №2 щодо прийняття контролюючим органом Звіту за жовтень 2019 року без помилок.
В подальшому було виявлено у Звіті за жовтень 2019 року технічну помилку, а саме при завантаженні файлів з даними до програми «МЕ. DОС» у таблиці 4 в рядку 2.1 невірно внесено суму 2663050,17 грн. замість 935183,40 грн. - фактично перерахованої суми грошового забезпечення за відповідний період.
Таким чином, в рядку №3.1 автоматично розраховано суму ЄСВ у розмірі 585871,04 грн. - замість 205740,35 грн., суми ЄСВ, яка фактично було перерахована з грошового забезпечення за відповідний період.
Однак, в таблиці 6 Звіту відображено всі суми нарахованих у звітному місяці видів доходів, які включаються до бази стягнення ЄСВ по кожному працівнику сума нарахованого грошового забезпечення складає 935183,40 грн., ЄСВ з нарахованої суми грошового забезпечення складає 205740,35 грн.
Також, представником позивача зазначено, що дану технічну помилку виправлено у звіті за листопад 2019 року, проте 10.01.2020, відповідачем прийнято рішення за № 0003545105, яким до Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за період з 21.01.2016 по 20.12.2019 застосовано штрафні санкції у розмірі 72 433,14 грн. та нарахована пеня у розмірі 6057,42 грн.
Не погоджуючись з таким рішення контролюючого органу, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Проте, Рішенням Державної податкової служби України від 10.03.2020 за №2561/5/99-00-08-06-01-05, скарга Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, залишена без розгляду.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI.
Платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. (ст. 4 р. ІІ Закону України № 2464-VI).
Таким чином, відповідно до зазначено, позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Відповідно до частини десятої статті 25 Закону України № 2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Згідно частини одинадцятої статті 25 вказаного Закону податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
На виконання вимог пункту 4 частини другої статті 6 Закону України № 2464-VI, позивачем у встановлені строки подавалась звітність про нарахування єдиного внеску за жовтень 2019 року.
16.11.2019, позивачем за допомогою програми «МЕ. DОС» (програмне забезпечення для подання звітності до контролюючих органів) було подано Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (форма №Д4) за жовтень 2019 року.
Звіт містить: таблицю 1- «Нарахування єдиного внеску»; таблицю 4 - «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами»; таблицю 5 - «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби; таблицю 6 - «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам»; таблицю 7 - «Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства».
19.11.2019, позивачем отримано квитанцію №2 щодо прийняття контролюючим органом Звіту за жовтень 2019 року без помилок. Дана обставина сторонами не оспорюється.
В подальшому, позивачем було виявлено у Звіті за жовтень 2019 року технічну помилку, а саме: при завантаженні файлів з даними до програми «МЕ. DОС» у таблиці 4 в рядку 2.1 невірно внесено суму 2663050,17 грн. замість 935183,40 грн. - фактично перерахованої суми грошового забезпечення за відповідний період.
Таким чином, в результаті збою в електронній системі, що відбувся з технічних причин, в рядку №3.1 автоматично розраховано суму ЄСВ у розмірі 585871,04 грн. - замість 205740,35 грн., суми ЄСВ, яка фактично була перерахована з грошового забезпечення за відповідний період.
Однак, в таблиці 6 Звіту відображено всі суми нарахованих у звітному місяці видів доходів, які включаються до бази стягнення ЄСВ по кожному працівнику, сума нарахованого грошового забезпечення складає 935183,40 грн., ЄСВ з нарахованої суми грошового забезпечення складає 205740,35 грн.
Факт нарахування ЄСВ в розмірі 205740,35 грн. з нарахованої суми грошового забезпечення та своєчасної його сплати позивачем, підтверджується платіжними дорученнями №643 від 25.10.2019 - призначення платежу: ЄСВ 22% з грошового забезпечення військовослужбовців за жовтень 2019 року у сумі 3454,00 грн. та за №642 від 25.10.2019 - призначення платежу: ЄСВ 22% з грошового забезпечення військовослужбовців за жовтень 2019 року у сумі 202286,35 грн.
Крім цього, представником позивача зазначено, що дану технічну помилку виправлено у звіті за листопад 2019 року. Дана обставина відповідачем не заперечується.
Таким чином, суд дійшов висновку, що технічна помилка, допущена у звіті єдиного внеску з юридичних осіб, не є правопорушенням у розумінні пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки визначена позивачем сума грошового зобов'язання перерахована до бюджету у визначений Законом строк - 25.10.2019, тобто не пізніше 20 числа наступного місяця.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність у позивача податкового боргу зі сплати ЄСВ з нарахованої суми грошового забезпечення за жовтень 2019 року та встановлено своєчасність сплати позивачем до державного бюджету податку ЄСВ у розмірі 205740,35 грн.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Згідно приписів ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).
З огляду на зазначені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття рішення за № 0003545105, яким до Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за період з 21.01.2016 по 20.12.2019 застосовано штрафні санкції у розмірі 72 433,14 грн. та нарахована пеня у розмірі 6057,42 грн., як наслідок остання визнається протиправною та скасовується.
Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи відсутність таких заходів у позивача, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за № 0003545105, яким до Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за період з 21.01.2016 по 20.12.2019 застосовано штрафні санкції у розмірі 72 433,14 грн. та нарахована пеня у розмірі 6057,42 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя І.І. Войтович
кат. 111060000