04 червня 2020 р.Справа № 440/1762/20
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Кононенко З.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 по справі № 440/1762/20
за позовом ОСОБА_1
до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про визнання дій неправомірними та рішення нечинним,
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 повернуто позивачеві ОСОБА_1 адміністративний позов до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання дій неправомірними та рішення нечинним.
На зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
Зазначена апеляційна скарга викладена російською мовою.
Згідно з частиною першою статті п'ятнадцятої Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Відповідно до частини першої статті десятої Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Згідно з частинами першою та третьою статті чотирнадцятої Закону України "Про засади державної мовної політики" судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч. 5 ст. 10 Конституції України).
Відповідно до частини третьої статті сьомої Закону України "Про засади державної мовної політики" до кожної мови, визначеної у частині другій цієї статті (зокрема і російської мови), застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, що передбачені у цьому Законі, за умови, якщо кількість осіб - носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, становить 10 відсотків і більше чисельності її населення.
За рішенням місцевої ради в окремих випадках, з урахуванням конкретної ситуації, такі заходи можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої становить менше 10 відсотків населення відповідної території.
Тобто, обов'язковою умовою для здійснення судочинства в Україні регіональною мовою (мовами) є її поширення як такої на відповідній території України згідно з рішенням місцевої ради.
Водночас, на території міста Харкова, Харківської області російська мова як регіональна мова відповідним рішенням місцевої ради поширена не була.
З огляду на зазначене, апеляційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою.
Така позиція касаційного суду з питання мови адміністративного судочинства відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в ухвалах від 27 лютого 2019 року (справа № 826/19129/16), від 01 липня 2019 року (справа № 243/10706/18 ). Підстав для відступлення від цього правового висновку - немає.
Також суд зазначає, що у відповідності до ч. 4 ст.15 КАС України використання рідної мови або мови якою вільно володіють гарантується учасниками судового процесу в ході розгляду справи лише щодо тих дій, що викладені в зазначеній статті, а саме: робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином Кодексом адміністративного судочинства України не передбачена можливість подання апеляційних скарг не державною мовою.
Окрім того, апеляційна скарга не відповідає вимогам, п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору, а тому апеляційна скарга, відповідно до вимог ч.2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України має бути залишена без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що додатки апеляційної скарги не містять документу про сплату судового збору, з якого вбачається, що судовій збір за подання апеляційної скарги сплачено в повному обсязі. Клопотання про звільнення від сплати судового збору з підтверджуючими доказами та обгрунтуваннями позивач також не заявляє.
Згідно ч.1 ст.4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1 січня цього року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 грн.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з викладених правових норм та наведених обставин цієї справи вбачається, що судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду складає - 2102 грн.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом сплати судового збору на реквізити: Отримувач УДКСУ в Основ'янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999628, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку - UA508999980313121206081020011, код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди у розмірі 2102 гривні.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали (ч. 2 ст. 298 КАС України).
У відповідності до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 по справі № 440/1762/20 за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання дій неправомірними та рішення нечинним - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху, якщо останній день вказаного строку спливає у період дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), то десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги встановлюється з дня закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) встановленого Кабінетом Міністрів України.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис) З.О. Кононенко