вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" травня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2971/19
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К, розглянувши в судовому засіданні справу № 911/2971/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОФАРМА-ІНВЕСТ"
до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"
про стягнення 3 376 144,94 грн.
За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичний завод "Біофарма"
до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"
про стягнення 183 256,00 грн.
Учасники судового процессу:
від позивача: Гудій В.В.;
від відповідача: Гучок В.В., Камєнєва С.В., Гетманов В.А., Тарасюк Т.М.;
від третьої особи із самостійними вимогами: Гудій В.В.;
Товариство з обмеженою відповідальністю "БІОФАРМА-ІНВЕСТ" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" про стягнення 3 376 144,94 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне. За твердженнями позивача, відповідачем, як постачальником, 29.05.2019 було порушено свої зобов'язання, передбачені п. 5.1.2 ПРРЕЕ та п. 2.2.2. договору про постачання електричної енергії № 220042941 від 30.11.2010. У зв'язку з цим позивачу завдано збитки внаслідок незабезпечення електропостачання його електроустановки ПС 35/10 кВ "Біофарма" якісною електричною енергією в межах гранично допустимих параметрів у розмірі 3 376 144,94 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.12.2019 відкрито провадження у справі № 911/2971/19 та призначено підготовче засідання на 22.01.2020.
Ухвалою суду від 22.01.2020 прийнято позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичний завод "Біофарма" до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" про стягнення 183 256,00 грн. до спільного розгляду з первісним позовом.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.02.2020 у справі 911/2971/19 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" та розгляд справи № 911/2971/19 розпочато спочатку, починаючи зі стадії підготовчого провадження. Призначено підготовче судове засідання у справі № 911/2971/19 на 27.02.2020.
21.02.2020 до канцелярії суду Приватним акціонерним товариством "Київобленерго" подано відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Біофарма-Інвест", відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичний завод "Біофарма" та клопотання про призначення судової експертизи.
26.02.2020 до суду від Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" надійшла заява про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні Відповідача.
27.02.2020 до канцелярії суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Біофарма-Інвест" подано відповідь на відзив №2.
У судовому засіданні 27.02.2020 представник позивача надав відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичний завод "БІОФАРМА" на відзив.
27.02.2020 в судовому засіданні судом розглянуто та долучено до матеріалів справи відзиви відповідача на позовні заяви, відповідь на відзив та відповідь на відзив № 2 позивача.
Представник відповідача надав пояснення та зазначив, що висновок експертного електротехнічного дослідження від 13.08.2019 № 14809, виконаного ТОВ "Київський експертно-дослідний центр" та висновок комісійного електротехнічного дослідження № 21453 від 25.11.2019 виконаного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім.. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса", на його думку, не є висновками проведеної судової експертизи, оскільки, за його ствердженням, складені з порушенням встановленого законодавством порядку, мають неоднозначні та неповні відповіді, виконані щодо кола питань, які не дають змогу встановити об'єктивні причини настання збитків, чим порушують принципи законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження, отже не є допустимими доказами у справі, тому не можуть розглядатися та оцінюватися судом у якості доказів наявності складу правопорушення для стягнення збитків з відповідача. Враховуючи відсутність висновку судової експертизи та необхідність спеціальних електротехнічних знань для з'ясування обставин аварійного режиму в електромережі на ПС 35/10 кв ТОВ "Біофарма" 29.05.2019, відповідач вважає за необхідним призначення та проведення електротехнічної експертизи.
Ухвалою суду від 27.02.2020 було відкладено підготовче засідання у справі № 911/2971/19 на 12.03.2020 та викликано у судове засідання експерта відділу досліджень з питань електротехнічних досліджень ТОВ "Київський експертно-дослідний центр" Саріогло Д.П. для надання пояснень стосовно обставин, викладених у висновку експертів № 14809 від 13.08.2019 електротехнічної експертизи.
03.03.2020 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив на позов третьої особи.
05.03.2020 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив на позов.
12.03.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи № 911/2971/19 у складі трьох суддів та клопотання про зобов'язання позивача, на підставі ст. 90 ГПК України, надати відповіді відповідачу.
12.03.2020 в судовому засіданні судом оголошено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 01.04.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 20.03.2020 було повідомлено сторін, що судове засідання, призначене на 01.04.2020 не відбудеться, у зв'язку із впровадженням на всій території України карантину.
23.03.2020 від відповідача до канцелярії суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 14.05.2020 було призначено підготовче судове засідання у справі № 911/2971/19 на 27.05.2020 о 16:10; викликано у судове засідання судового експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса Рогаліна Сергія Володимировича та (або) завідувача сектору Сабадаша Володимира Вікторовича для надання пояснень стосовно обставин, викладених у висновку комісійного електротехнічного дослідження № 21453 від 25.11.2019, а також витребувано у Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" всі наявні документи, які фіксували напругу електроенергії, яка була розподілена та подана Приватним акціонерним товариством "Київобленерго" до ПС 35 кВ "Біофарма", яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "БІОФАРМА-ІНВЕСТ", 29.05.2019 в періоді з 07 -00 до 09-00.
18.05.2020 на електронну адресу суду та 21.05.2020 на поштову адресу суду від позивача надійшло клопотання про участь експерта у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Також, 21.05.2020 від позивача надійшла заява з додатками, в якій останній повідомив суд, що надав відповіді на поставлені відповідачем питання.
Ухвалою суду від 21.05.2020 судом задоволено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні 27.05.2020 о 16:10 в режимі відеоконференції.
22.05.2020 на електронну адресу суду та 25.05.2020 на поштову адресу суду від експертної установи надійшла заява, в якій директор інституту просив суд провести судове засідання, призначене на 27.05.2020 в режимі відео конференції.
27.05.2020 відповідачем подано до суду заперечення щодо участі експерта у судовому засіданні в режимі відео конференції, а також подано заяву про залучення третьої особи та пояснення на виконання п. 3 ухвали суду від 14.05.2020.
В судовому засіданні 27.05.2020, судом заслухано усні заперечення відповідача проти участі судового експерта в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Заперечуючи проти зазначеного, представники відповідача наголошували на наступному. По-перше, представники відповідача вважають, що, оскільки клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції надійшло спочатку не від експерта, а від позивача, тому є сумніви щодо упередженості експерта. Також, представники відповідача вважають, що, оскільки судове засідання буде в режимі відеоконференції, тому буде неможливим експерту в повному обсязі, а саме: фізично, надавати відповіді на поставлені питання, застосовуючи докази, наявні у відповідача, викладені на бумажних носіях тощо. Крім того, відповідачем звернуто увагу суду на те, що якість проведення судового засідання в режимі відеоконференції дуже погана, що також, не дасть можливості користуватися, як сторонам так і судовому експерту, всіма правами, наданими їм ГПК України. Враховуючи вищенаведене, та посилаючись на п. 4 ст. 69 ГПК України, відповідач заперечує проти участі експерта у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Представник позивача та третьої особи надав усні заперечення щодо заперечень відповідача.
Судом розглянуті та відхилені заперечення відповідача, з огляду на наступне.
Так, частина 4 статті 69 ГПК України передбачає можливість участі експерта у судовому засіданні в режимі відео конференції, у разі відсутності заперечень учасників справи.
Разом із тим, на момент винесення судом ухвали суду від 21.05.2020 про задоволення клопотання про участь у судовому засіданні експерта в режимі відео конференції, будь-яких заперечень з боку сторін у суду не було. Крім того, судом задоволено клопотання позивача та призначено розгляд справи за участю експерта в режимі відеоконференції з урахуванням того, що станом на 21.05.2020 на всій території України встановлено карантин та заборонено, зокрема, проведення всіх масових заходів, а також регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями), перевезення пасажирів метрополітенами м. Києва, Харкова і Дніпра та залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) тощо.
Окремо, слід звернути увагу учасників судового процесу, що на момент проведення судового засідання 27.05.2020, судовий експерт Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса Рогалін Сергій Володимирович з'явився на вимогу ухвал Господарського суду Київської області від 14.05.2020 та 21.05.2020 до Господарського суду Луганської області.
Враховуючи все вищенаведене у сукупності, господарський суд вважає заперечення відповідача щодо участі судового експерта у судовому засіданні 27.05.2020 в режимі відеоконференції необґрунтованими, а тому їх відхилено.
В судовому засіданні 27.05.2020 в режимі відеоконференції, у зв'язку із закінченням часу, встановленого для такого засідання, судом було оголошено технічну перерву для заміни зали судового засідання.
Після технічної перерви, в судовому засіданні 27.05.2020 судом заслухано усні пояснення представників відповідача стосовно поданих відповідей позивачем на запитання відповідача. Відповідач, стверджуючи, що позивачем не було надано всі відповіді на питання заявив усне клопотання про витребування доказів.
З огляду заявленого усного клопотання, судом зазначається наступне.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 169 ГПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У клопотанні про витребування судом групи однотипних документів як доказів додатково зазначаються ознаки, що дозволяють ідентифікувати відповідну групу документів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Враховуючи те, що законодавцем визначені чіткі вимоги до заяви про витребування доказів у справі, які, в свою чергу, передбачають подачу тільки письмової заяви, тому заявлене усне клопотання про витребування доказів судом залишено без розгляду.
Одночасно, судом досліджені письмова заява № вх. 9761/20 від 21.05.2020 разом із додатками та заслухані усні пояснення позивача щодо часткового ненадання відповідей на поставлені відповідачем питання з усним клпотанням про визнння причини відмови позивача від надання відповідей на питання відповідача за № № 4-6 поважними, з урахуванням чого судом встановлено наступне.
Як вбачається із переліку запитань відповідача, наведеного у відзиві на позовну заяву, питання за № № 4-6 є:
4. надати затверджений підприємством перелік співробітників, які мають право проводити оперативні перемикання та відключення;
5. надати копію однолінійної схеми ПС 10/0,4 кВ «Біофарма»;
6. яким документом підтверджується забезпечення режиму керування РПН - дистанційно?
Частинами 5-6 статті 90 ГПК України передбачено, що учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання: 1) з підстав, визначених статтями 67, 68 цього Кодексу; 2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи; 3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань.За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.
При дослідженні зазначених питань, судом вставлено, що за своєю суттю це не є питання, в розумінні ст. 90 ГПК України, а, фактично, це є клопотання про витребування додаткових доказів у справі, що суперечить нормам ст. 90 ГПК України.
Враховуючи все вищенаведене у сукупності, господарський суд визнав причини відмови позивача від надання відповідей на питання відповідача за № № 4-6 поважними, а в задоволенні клопотання відповідача про зобов'язання позивача надати відповіді відповідачу в частині запитань 4-6, вирішив відмовити.
Також, представником позивача в судовому засіданні 27.05.2020 заявлено усне клопотання про долучення до заяви про надання відповідей на питання відповідача додаткових доказів, посилаючись на ч. 4 ст. 90 ГПК України.
Представником відповідача надано усні заперечення щодо долучення зазначених документів, оскільки на думку відповідача, зазначені документи жодним чином не стосуються наданих позивачем відповідей, а фактично позивач намагається долучити до матеріалів справи додаткові докази по справі.
Судом досліджені зазначені документи та усні пояснення сторін та відмовлено позивачу у залученні зазначених документів до матеріалів справи.
В судовому засіданні 27.05.2020 судом розглянуто та задоволено клопотання відповідача про залучення до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія», в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, з огляду на вищенаведене.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач стверджує, що у разі визнання судом обставин поставки позивачу неякісної електричної енергії, у відповідача виникне право на звернення до суду щодо відшкодування шкоди з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія», як постачальника електричної енергії. Крім того, відповідач вважає, що зазначена юридична особа може надати суду документи, які входять до предмету доказування у справі.
В свою чергу, представником позивача надано усні заперечення щодо поданого клопотання відповідача, з огляду на те, що за твердженнями позивача, зазначена юридична особа фактично відповідає тільки за перевірку оплати споживачами поставленої електричної енергії тощо.
Дослідивши всі обставини справи та враховуючи предмет спору даного позову, докази, які входять в предмет доказування у справі, господарський суд вважає, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія», а тому вважає за доцільне залучити останнє до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
Одночасно, судом, в даному судовому засіданні, після виходу із нарадчої кімнати, оголошено ухвалу суду про відмову в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" про колегіальний розгляд справи № 911/2971/19.
Представником позивача в судовому засіданні заявлені заперечення щодо відкладення підготовчого судового засідання та наголошено щодо необхідності закриття в даному судовому засіданні підготовчого провадження. Представник позивача звернув увагу суду на те, що вже закінчився строк проведення підготовчого провадження, визначених ГПК України.
Представники відповідача надали усні заперечення щодо закриття підготовчого провадження, посилаючись на залучення третьої особи та необхідність виклику судового експерта в наступне судове засідання, що фактично свідчить про не вирішення судом всіх необхідних питань та дій, зазначених у ч. 2 ст. 182 ГПК України.
Наразі, господарський суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Суд з'ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.
Суд вважає за необхідне звернути увагу учасників судового процесу на те, що постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу на всій території України встановлено карантин з 12.03.2020 по 03.04.2020.
Листом Голови ради суддів України від 16.03.2020 № 9рс-186/20 рекомендовано, на період з 16.03.2020 по 03.04.2020, встановити особливий режим роботи судів України.
Рішенням зборів суддів Господарського суду Київської області № 11 від 17.03.2020 "Про організацію розгляду судових справ на період дії карантину" визначено, що розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників справи, призначених на період дії карантину з 18.03.2020 до 03.04.2020, призначається (переноситься) поза межі визначеного строку (у разі його не продовження); матеріали (заяви, скарги, клопотання), які передбачають їх розгляд в судових засіданнях за участю учасників справи, призначаються поза межами визначеного строку дії карантину (у разі його не продовження).
Враховуючи зазначене, суд ухвалою Господарського суду Київської області від 20.03.2020 повідомив учасників справи, що судове засідання, яке призначено 01.04.2020 о 15:30 не відбудеться.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 та від 25.03.2020, якою встановлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин та заборонено, зокрема, проведення всіх масових заходів, а також регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями), перевезення пасажирів метрополітенами м. Києва, Харкова і Дніпра та залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) тощо.
Також, відповідно до частини 4 Розділу Х (Прикінцеві положення) ГПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно приписів ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Ческьої Республіки).
Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є "одним з основних принципів будь- якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції" (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.
У ст.11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Крім того, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
З огляду на все вищенаведене у сукупності, а також враховуючи залучення до участі у справі третьої особи, господарський суд вважає за необхідне відкласти підготовче судове засідання на 24.06.2020.
Щодо виклику у судове засідання судового експерта, то господарський суд повідомляє учасників справи, що судового екссперта буде викликано для дачі поясненнь після закриття підготовочго провадження та призначення справи до судового розгляду по суті та дослідження доказів.
Відповідно до аб. 2 ч. 6 ст. 233 ГПК України, складання повного тексту ухвали залежно від складності справи може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.
Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В., починаючи з 01.06.2020 по 03.06.2020 перебувала у відпустці, то повний текст ухвали був складений після виходу судді на роботу.
Керуючись ст. ст. 50, 69, 81, 90, 182, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Підготовче судове засідання у справі № 911/2971/19 відкласти на 24.06.2020 о 16:10. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108, зал №3.
2. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8В).
3. Зобов'язати позивача та третю особу із самостійними вимогами надіслати на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8В), позовні заяви з доданими до них документам; докази направлення надати до суду.
4. Запропонувати третій особі у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати до суду пояснення щодо позовів у порядку, передбаченому статтею 179 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача та третьої особи із самостійними вимогами з посиланням на діюче законодавство; письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; докази направлення учасникам судового процесу.
5. Згідно ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.
Повний текст ухвали складено та підписано 04.06.2020.
Суддя Л.В. Сокуренко