25.07.2007 Справа № 20/67-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)
суддів: Пруднікова В.В., Джихур О.В.
при секретарі судового засідання: Геворгян Е.М.
за участю представників сторін:
від позивача - не з»явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.80);
від відповідача - Гусакова О.Б., юрисконсульт, довіреність № 34 від 01.01.07;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.07р. у справі № 20/67-07
за позовом державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач», м. Київ
до державного підприємства “Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ
про стягнення 1 575 грн. 18 коп.
В судовому засіданні 25.07.07, за згодою представника відповідача, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач», м. Київ звернулось з позовом до державного підприємства “Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ про стягнення 1575,18 грн. боргу за поставлені нафтопродукти.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.07 по справі № 20/67-07 (суддя Пархоменко Н.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено, оскільки відповідачем не доведено, що поставка здійснена з недостачею.
Не погодившись із рішенням, позивач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення господарського суду Дніпропетровської області скасувати, а позовні вимоги задовольнити, посилаючись на наступні обставини.
По умовам договору з моменту здачі вантажу перевізникові, всі ризики втрати товару перейшли до відповідача.
Суд першої інстанції не взяв до уваги ті обставини, що державне підприємство “Придніпровська залізниця» не тільки не здійснило свого обов»язку за договором поставки (передбаченого статтею Б.4. Правил FCA) прийняти поставку товару у відповідності зі статтею А.4., а й проігнорувало свій обов»язок прийняти товар на станції призначення, перенаправивши вантаж на інші станції для здійснення своєї господарської діяльності.
Відповідач вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
10.01.2004 року між державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (Постачальник) та державним підприємством «Придніпровська залізниця» (Замовник) було укладено договір на постачання нафтопродуктів № ЦХП -14-00504-02 (№ПР/ТРК-04152/НЮ).
У відповідності до п. 1 Постачальник зобов'язаний поставити, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, названі в подальшому «Товар», найменування, марка, ціна і кількість яких вказана в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.
Умови розрахунків за поставлений товар, обумовлені розділом 6 договору, де вказано, що розрахунок за товар здійснюється протягом двох днів з дати отримання відповідних документів, згідно з наказом Укрзалізниці № 329-ЦЗ від 30.04.04р. «Про затвердження «Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП «Укрзалізничпостач» і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи», шляхом акцепту сповіщення «авізо» на поставлений товар.
Пунктом 1.1 Порядку визначено, що на ДП «Укрзалізничпостач» покладені функції централізованого забезпечення підприємств залізничного транспорту товарно-матеріальними цінностями. Товарно-матеріальні цінності, які закуповуються ЦХП у постачальників відвантажуються постачальниками безпосередньо підприємствами залізничного транспорту, тобто транзитом.
Згідно з пунктом 1.2 Порядку, відносини між залізницями та ДП «Укрзалізничпостач», щодо постачання товарно-матеріальних цінностей регулюються шляхом укладання договорів.
На виконання розділу 6 Договору ДП «Укрзалізничпостач» надало ДП «Придніпровська залізниця» рахунок -фактуру від 31.01.2005 року № ТОП05-45 на загальну суму поставленого палива -1716854,30 грн. та відповідно повідомлення від 31.01.2005 року № 271 на таку ж суму.
Відповідачем здійснена часткова оплата отриманого вантажу в сумі 1715279,12 грн.
Вказане повідомлення частково не акцептоване ДП «Придніпровська залізниця» на суму 157518 грн.
Позивач повністю оплатив поставлену продукцію ЗАТ ТНФК «Укртатнафта» по вказаному вище договору.
Відповідно пункту 5.2. договору приймання товару за якістю в залізничній цистерні, здійснюється покупцем у порядку, передбаченому Додатком № 1 до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України від 02.04.1998 № 81/38/101/235/122, зареєстрований Міністерством юстиції України за № 685/3978 від 07.10.1999 із складанням Акту приймання нафтопродуктів за якістю.
П.4.2 Договору вказує що фактична кількість товару в залізничних вагонах, в яких він поставляється, повинна відповідати кількості, яка вказана у залізничній накладній.
Як доказ, який підтверджує недостачу нафтопродуктів, відповідач надав Акт приймання нафтопродуктів за кількістю від 31.01.05 року (а.с. 64).
Вказаний акт не може бути прийнятий як належний доказ недостачі, оскільки в акті від 31.01.05 зазначено, що вантаж прибув на станцію призначення о 22 годині 35 хвилині.
Вантажоодержувачу вантаж виданий о 3 годині 00 хвилин, час початку приймання -13 годин 45 хвилин, з 31.01.05 по 01.02.05 приймання було призупинено, але акт не містить відомостей про охорону вантажу після отримання від перевізника та за час призупинення приймання.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки акт про приймання нафтопродуктів по кількості не відповідає вимогам п.п. 16, 24 , п.п. “к» п. 25 Інструкції П-6, і не може бути прийнятий як належний доказ недостачі.
Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на відповідача.
На підставі викладеного та, керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.07 по справі № 20/67-07 скасувати.
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з державного підприємства “Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ на користь державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач», м. Київ 1575 грн. 18 коп. основного боргу, 102 грн. 00 коп. державного мита за розгляд справи, 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
Стягнути з державного підприємства “Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ на користь державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач», м. Київ 51,0 грн. державного мита за перегляд справи по апеляційній скарзі, видати наказ.
Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.М.Лисенко
Суддя В.В.Прудніков
Суддя О.В.Джихур