справа № 753/4459/19
головуючий у суді І інстанції Сирбул О.Ф.
провадження № 22-ц/824/5280/2020
03 червня 2020 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Писана Т.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Київ від 29 січня 2020 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, та визнання їх неправомірними, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ІНКОМЕД», Дарницький районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, -
Ухвалою Дарницького районного суду міста Київ від 29 січня 2020 року заяву ОСОБА_1 про збільшення вимог скарги поданої в межах цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, та визнання їх неправомірними, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інкомед», Дарницький районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві повернуто заявнику.
Не погоджуючись із указаною ухвалою про повернення його заяви ОСОБА_1 11 лютого 2020 року звернувся до суду із апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Київ від 29 січня 2020 року було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 420,40 грн.
16 березня 2020 року на адресу Київського апеляційного суду від заявника ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому заявник просив звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Дарницького районного суду міста Київ від 29 січня 2020 року.
В обґрунтування клопотання посилається на положення пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", частини 1 статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" та пункту 1 статті 6 Європейської Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", згідно з якими, на думку заявника, він звільнений від сплати судового збору в усіх судових інстанціях під час судового розгляду трудового спору до його остаточного виконання.
Клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» як позивач у справі про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Однак, указані скаржником підстави для звільнення не ґрунтуються на законі, оскільки скаржник звернувся до суду із скаргою на дії та бездіяльність ВДВС.
Отже, предметом перегляду у апеляційній інстанції є не справа про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, а скарга на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця.
Частиною другою статті 3 Закону України «Про судовий збір» не передбачено звільнення від сплати судового збору за звернення з апеляційною чи касаційною скаргою на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця, такий об'єкт справляння судового збору у зазначеній нормі відсутній.
Крім того, статтею 5 Закону України «Про судовий збір», яка передбачає пільги зі справляння судового збору для певних осіб за визначеними категоріями справ чи процесуальних дій, не передбачені пільги щодо сплати судового збору за подання апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
З урахуванням визначення стадії виконання судового рішення як завершальної стадії судового провадження суд за результатами розгляду скарги постановляє ухвалу. Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду юридичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в разі подання таких скарг фізичною особою судовий збір становить 0, 2 розміру розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання до суду апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до такої скарги особою, яка не належить до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору або стосовно яких законодавцем встановлені пільги щодо сплати судового збору, судовий збір сплачується у розмірі, передбаченому підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс18), від 29 травня 2018 року у справі № 915/955/15 (провадження № 12-66гс18), у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі №752/7347/16-ц.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання відповідно до статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати в цивільних справах" роз'яснено, що відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
При цьому, судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції.
Однією з основних засад судочинства, визначених у статті 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом прецедентної практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії», «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
Перевіривши доводи заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору встановлено, що заявником обставин, на підставі яких суд може розглянути клопотання про звільнення від сплати судового збору, зокрема які обґрунтовані незадовільним майновим станом, а також докази на підтвердження відповідних обставин, не зазначено.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, наведені у клопотанні про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Дарницького районного суду міста Київ від 29 січня 2020 року, приходжу висновку, що наведені заявником доводи не дають підстав для задоволення вказаного клопотання про звільнення від сплати судового збору, а безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед Законом.
Скаржником ОСОБА_1 одночасно із оскарженням ухвали Дарницького районного суду міста Київ від 29 січня 2020 року, якою було повернуто заявнику заяву про збільшення вимог скарги, оскаржено іншу ухвалу цього ж суду у цій же справі від такої ж дати, якою було відмовлено у задоволені його скарги.
Обидві апеляційні скарги ухвалами апеляційного суду від 24 лютого 2020 року були залишені без руху для усунення недоліків, а саме сплати судового збору.
У апеляційних скаргах та у клопотаннях про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційних скарг ОСОБА_1 наполягає на тому, що він не повинен платити судовий збір відповідно до положення пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", частини 1 статті 1 Закону України "Про виконавче провадження". Судом скаржнику було роз'яснено, що за подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, прийнятті за його скаргами на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця він не звільняється від сплати судового збору.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 22 квітня ОСОБА_1 було продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Дарницького районного суду міста Київ від 29 січня 2020 року, якою було відмовлено у задоволенні його скарги, та роз'яснено право надати належні та допустимі докази на підтвердження обставин, за наявності яких відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може своєю ухвалою за його клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Крім того, Постановою № 211 від 11 березня 2020 року Кабінет Міністрів України запровадив карантин по всій території України з 12 березня по 3 квітня, який в подальшому продовжений.
2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-ІХ), яким розділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину. Законом № 540-ІХ визначено, що процесуальні строки у визначених ним випадках не зупиняються, не поновлюються, а автоматично продовжуються.
Таким чином, строк для усунення недоліків цієї апеляційної скарги також автоматично було продовжено відповідно до норми процесуального закону. ОСОБА_1 з урахуванням мотивів відмови щодо задоволення його аналогічного клопотання за іншою його апеляційною скаргою, мав можливість звернутись із клопотанням про звільнення від сплати судового збору та надати докази на підтвердження обставин, за наявності яких відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може своєю ухвалою за його клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Проте, ОСОБА_1 не скористався таким правом.
З урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, на підставі яких судом апеляційної інстанції може бути прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, його клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Виходячи зі змісту частини 2 статті 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Оскільки скаржником у встановлений судом строк станом на 03 червня 2020 року не усунуто недоліки апеляційної скарги, скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 185, 356, 357, ЦПК України, -
У задоволенні клопотання заявника ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Київ від 29 січня 2020 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, та визнання їх неправомірними, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ІНКОМЕД», Дарницький районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві вважати неподаною та повернути.
Ухвала набирає законної сили з часу її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Суддя Т.О. Писана