1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 28 травня 2020 року, з використанням відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО, де перебуває підозрюваний ОСОБА_5 , апеляційну скаргу з доповненням захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 квітня 2020 року, відносно,
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст. 307 КК України,
за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_8 , погодженого прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_7 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , строком до 19 червня 2020 року, в межах строку досудового розслідування, з одночасним визначенням застави в розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 051 000 (один мільйон п'ятдесят одну тисячу) гривень, та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На ухвалу слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , подав апеляційну скаргу з доповненням, в якій просить скасувати її, постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання слідчого, продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному та визначити йому заставу у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 210 200 гривень, з покладенням обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Сторона захисту вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, недоведеність недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.
Зазначає, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, немає постійного джерела доходів, не одружений, злочини у яких він підозрюється відносяться до особливо тяжких злочинів та вчинені без застосування насильства, а тому в порядку п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя мав визначити йому розмір застави в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак визначив заставу, яка є непомірною для підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним управлінням Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 16 серпня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 12019100000000932, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 313, ч.1 ст. 306, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263 КК України.
29 лютого 2020 року ОСОБА_9 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та 01 березня 2020 року повідомлено про підозру у незаконному придбанні, зберіганні, з метою збуту та збуті психотропних речовин, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих та особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 березня 2020 року до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком дії до 28 квітня 2020 року, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 квітня 2020 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 01 вересня 2020 року.
17 квітня 2020 року старший слідчий СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_7 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 на 60 діб, в межах строку досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 квітня 2020 року вказане клопотання задоволено, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , строком до 19 червня 2020 року, в межах строку досудового розслідування, з одночасним визначенням застави в розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 051 000 (один мільйон п'ятдесят одну тисячу) гривень, та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку вимог ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням визначених норм закону.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрюваного ОСОБА_5 , заслухано думка прокурора та захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення для вирішенні питання продовження обраного запобіжного заходу.
Під час розгляду клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею перевірено наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_9 зазначених кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує, характер та обставини вчинення злочинів, дані про особу підозрюваного, в їх сукупності.
Слідчим суддею в ухвалі зазначено, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень є обґрунтованою та підтверджується вагомими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
На переконання колегії суддів, сукупність всіх даних зазначених в ухвалі слідчого судді дає достатньо підстав вважати ймовірною підозру причетності ОСОБА_9 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, що є підставою для продовження застосування до нього відповідного заходу забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування кримінальних правопорушень.
Колегією суддів встановлено, що прокурором, як у клопотанні, так і в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для продовження застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним у клопотанні існуючим ризикам.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Зважаючи на викладене, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, та можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишаються існувати та вірогідність їх настання є досить високою.
Продовжуючи застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає вказаним вимогам, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для продовження строку застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, прийнявши обґрунтоване рішення про продовження строку застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя залишив поза увагою вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, яка передбачає, що слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Однак, враховуючи обставини кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, не одружений, має батьків - працюючих пенсіонерів, середньомісячний дохід яких складає біля 17000 грн., та також наявність ризиків, що зазначені вище, колегія суддів приходить до висновку, що, з урахуванням стадії досудового розслідування даного кримінального провадження, визначена слідчим суддею застава у розмірі 1 051 000 грн. є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_5 .
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, до якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, складає 525 500 грн., як альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, яка є співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконанню ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
До такого висновку колегія судів дійшла з огляду на майновий стан підозрюваного, який не з'ясовано під час розгляду клопотання слідчим суддею.
Відтак, колегія суддів вважає, що, у відповідності до вимог ч. 3 п. 2 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали, якою клопотання органу досудового розслідування необхідно задовольнити, продовжити застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та визначити підозрюваному заставу у вказаному розмірі, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 ,- задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 квітня 2020 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_8 , погодженого прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_7 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , строком до 19 червня 2020 року, в межах строку досудового розслідування, з одночасним визначенням застави в розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 051 000 (один мільйон п'ятдесят одну тисячу) гривень, та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_8 , погодженого прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_7 ,- задовольнити частково.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , забіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначивши строк дії ухвали до 19 червня 2020 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розмір застави, що становить 250 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 525 500 гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ: 42258617; код банку: 820172; назва банку: ГУ ДКСУ у м. Києві; номер рахунку за стандартом IBAN: НОМЕР_1 .
У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування з свідками, іншими підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні
- здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії зазначених обов'язків до 19 червня 2020 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду, має бути наданий відповідній уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Шевченківського районного суду м. Києва.
З моменту внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний ОСОБА_5 будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається на користь держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішуватиме питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи слідчих у даному кримінальному провадженні.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_11 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11сс/824/2536/2020 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12
Категорія ст.183 КПК Доповідач ОСОБА_11