Справа № 367/1297/20 Провадження № 11-кп/824/2027/2020 Головуючий в суді першої інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2
26 травня 2020 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 31 березня 2020 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Курінь Бахмацького району Чернігівської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
представника ДУ «Бучанська
виправна колонія №85» ОСОБА_8 .
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 31 березня 2020 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умовно-достроково звільнено від відбування покарання, призначеного вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 19 січня 2017 року, з не відбутою частиною покарання у виді позбавлення волі 4 місяці 16 днів.
Таке рішення вмотивоване тим, що засуджений ОСОБА_6 відбув 1/3 частини строку покарання та довів своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Не погодившись з прийнятим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 31 березня 2020 року та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про його умовно-дострокове звільнення.
В доводах апеляційної скарги прокурор зазначає, що висновок суду про доведеність засудженим своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, що він став шлях виправлення, не відповідає фактичним обставинам справи.
Прокурор вказує, що згідно відомості по заробітній платі протягом всього періоду відбування покарання засуджений залучався до оплачуваної суспільно-корисної праці епізодично, а саме: по 2 місяці у 2018 та 2019 роках та 3 місяці у 2020 році.
Апелянт звертає увагу суду на те, що засуджений ОСОБА_6 має п'ять судимостей за вчинення умисних злочинів. При цьому, ОСОБА_6 , будучи засудженим вироком суду від 19 січня 2017 року до трьох років позбавлення волі та звільненим від відбування покарання з випробуванням не виправдав надану судом довіру та не виконував свої обов'язки щодо явки на реєстрацію до органу пробації, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про небажання засудженого стати на шлях виправлення та ухвалою від 26 липня 2017 року скасував іспитовий строк.
Крім того прокурор зазначає, що судом неодноразово надавалась можливість засудженому стати на шлях виправлення, звільняючи від відбування покарання з іспитовим строком (вирок від 10.06.2002) та призначаючи покарання, не пов'язане з позбавленням волі (вирок від 30.04.2010). Однак, ОСОБА_6 не виправдав надану йому судом довіру та вчинив нові умисні злочини, серед інших, спрямовані на ухилення від відбування призначеного судом покарання.
В апеляційній скарзі прокурор вказує, що вищевказані обставини свідчать не лише про злочинну спрямованість засудженого та його не бажання стати на шлях виправлення, а й про його поведінку як пристосуванця до вимог режиму, з метою подальшого умовно-дострокового звільнення.
Апелянт зазначає, що наявність одного заохочення, двох стягнень за порушення режиму відбування покарання, епізодичність залучення засудженого до праці, а не упродовж усього періоду відбування покарання, а також злочинна спрямованість засудженого у своїй сукупності не свідчать про доведеність засудженим свого виправлення та можливість його умовно-дострокового звільнення.
Крім того, у разі звільнення засудженого умовно-достроково, даний факт не справлятиме виховного і запобіжного впливу як на самого засудженого, так і на інших осіб.
Під час апеляційного розгляду прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, засуджений ОСОБА_6 та представник ДУ «Бучанська виправна колонія №85» заперечували щодо задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів провадження за клопотанням судом встановлено, що вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 19 січня 2017 року ОСОБА_6 було засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на один рік. Ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 26 липня 2017 року ОСОБА_6 скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Початок строку відбування покарання - 16 серпня 2017 року, кінець строку відбування покарання - 16 серпня 2020 року.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді, зокрема позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
За приписами ч. 2 вказаної норми закону умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Як вбачається з матеріалів провадження, 19 лютого 2020 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення його від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України.
Подане клопотання мотивоване тим, що він відбув 1/3 частини строку покарання, стягнень не має, працевлаштований, а тому може бути звільнений умовно-достроково на невідбутий строк покарання.
Задовольняючи клопотання засудженого, суд першої інстанції послався на те, що ОСОБА_6 працевлаштований, має одне заохочення, за сумлінну поведінку та ставлення до праці, сумлінно виконує вимоги режиму відбування покарання. До суспільно корисної праці відноситься сумлінно, не потребує нагляду та контролю за виконанням поставленого об'єму роботи та виконання ним його обов'язків. Має два стягнення, які погашені у встановленому законом порядку.
З таким рішенням погоджується колегія суддів.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 не довів свого виправлення, оскільки працював епізодично, є безпідставними оскільки не ґрунтуються на вимогах закону.
Так, відповідно до ст. 118 Кримінально-виконавчого кодексу України, засуджені до позбавлення волі мають право працювати. Праця здійснюється на добровільній основі на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою - підприємцем або юридичною особою, для яких засуджені здійснюють виконання робіт чи надання послуг.
Адміністрація зобов'язана створювати умови для праці засуджених за договорами цивільно-правового характеру та трудовими договорами.
Як зазначив у суді апеляційної інстанції засуджений, він працював весь час коли була робота.
Представник ДУ «Бучанська виправна колонія (85)» підтвердив доводи засудженого та пояснив, що ОСОБА_6 працевлаштований за договором та отримував заробітну по мірі виготовлення продукції.
Також, колегія суддів зазначає, що наявність у засудженого непогашених судимостей та скасування іспитового строку, на які звертає увагу прокурор в апеляційній скарзі, відповідно до вимог закону, в тому числі ст. 81 КК України, саме по собі не є перешкодою умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
З характеристики, наданої начальником державної установи «Бучанська виправна колонія (№85)», вбачається, що ОСОБА_6 своєю працею та сумлінною поведінкою довів своє виправлення.
Відтак, колегія суддів вважає, що у поведінці засудженого ОСОБА_6 наявні позитивні зміни, що безумовно свідчить про те, що засуджений став на шлях виправлення.
Таким чином, підстав для скасування ухвали суду та відмови в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання ОСОБА_6 колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 407, 418, 419 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 31 березня 2020 року, якою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умовно-достроково звільнено від відбування покарання, призначеного вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 19 січня 2017 року, з не відбутою частиною покарання у виді позбавлення волі 4 місяці 16 днів, залишити без змін.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4