Справа № 367/5682/16-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/1660/2020 Доповідач у ІІ інстанції ОСОБА_2
26 травня 2020 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_8 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 19 лютого 2020 року про звільнення засудженого ОСОБА_9 від подальшого відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році»,-
Як вбачається з матеріалів провадження, до Ірпінського міського суду Київської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_9 про застосування до нього п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», як хворого на активну форму туберкульозу.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 19 лютого 2020 року задоволено клопотання та звільнено засудженого ОСОБА_9 від подальшого відбування покарання на підставі п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 31.10.2017, який його було засуджено за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185, ст.75 КК України до 2 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 1 рік.
Судове рішення обґрунтоване тим, що згідно з наданих суду консультативних висновків спеціалістів від 27.01.2018 та 12.10.2018 ОСОБА_9 хворіє на ВІЛ - інфекцію IV клінічної стадії ( загальноприйнята назва хвороби - СНІД), що відповідно до п. «г» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» є підставою для звільнення засудженого від подальшого відбування покарання.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 19 лютого 2020 року про звільнення засудженого ОСОБА_9 на підставі п. «г» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_9 про звільнення засудженого від відбування покарання на підставі п. «г» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначає, що стороною захисту не надано будь-яких доказів того, що захворювання засудженого ОСОБА_9 перешкоджає відбуванню ним призначеного покарання. Судом вказаний факт також не встановлено.
Окрім того, прокурор вважає наявність захворювання засудженого ОСОБА_9 формальним, оскільки даний діагноз, згідно наданої медичної документації встановлений станом на 12.10.2018, тобто більше ніж рік тому. Вказаний факт судом також залишено поза увагою.
Також, прокурор звертає увагу на те, що засуджений ОСОБА_9 28.09.2018 повторно засуджений вироком Святошинського районного суду міста Києва за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі.
Враховуючи даний факт, вирок Ірпінського міського суду Київської області від 31.10.2017, яким ОСОБА_9 засуджено за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185, ст. 75 КК України до 2 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 1 рік, на даний час не виконується, а врахований під час призначення засудженому покарання на підставі ст.71 КК України у вироку Святошинського районного суду міста Києва від 28.09.2018.
Крім того, згідно з вимогами статті 9 ЗУ «Про амністію у 2016 році» - амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», а також до осіб, які після ухвалення вироку, але до повного відбуття покарання, знову вчинили умисний злочин.
Оскільки ОСОБА_9 повторно засуджений за вчинення нового умисного злочину під час відбування покарання, тобто не відбув повністю призначене вироком Ірпінського міського суду Київської області від 31.10.2017 покарання, а тому не підпадає під категорію осіб, до яких можливо застосувати Закону України «Про амністію у 2016 році».
Заслухавши доповідь судді,
пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,
пояснення захисника ОСОБА_7 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги прокурора,
перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вказані вимоги закону дотримані судом першої інстанції не в повному обсязі.
Під час розгляду апеляційної скарги встановлено, що суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення про звільнення засудженого ОСОБА_9 від подальшого відбування покарання на підставі пункту «г» Закону України «Про амністію у 2016 році» послався на те, що згідно з наданих суду консультативних висновків спеціалістів від 27.01.2018 та 12.10.2018 ОСОБА_9 хворіє на ВІЛ - інфекцію IV клінічної стадії ( загальноприйнята назва хвороби - СНІД), що відповідно до п. «г» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» є підставою для звільнення засудженого від подальшого відбування покарання.
Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може виходячи з наступного.
Так, відповідно до пункту «г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, та яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи, а також хворими на активну форму туберкульозу (диспансерні категорії 1-4), онкологічні захворювання (III, IV стадії за міжнародною класифікацією TNM), СНІД (III, IV клінічні стадії за класифікацією ВООЗ) та інші тяжкі хвороби, що перешкоджають відбуванню покарання та підпадають під визначення Переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого у додатку 12 до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572.
Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах провадження відсутні будь-які дані про те, що ОСОБА_9 , у відповідності до вищевказаної норми Закону, а саме на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» 07.09.2017, у встановленому законом порядку визнано хворим на тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, оскільки надані суду консультативні висновки спеціалістів відповідно до яких ОСОБА_9 хворіє на ВІЛ - інфекцію IV клінічної стадії, датовані 27.01.2018 та 12.10.2018 тобто після набрання чинності вказаного Закону.
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_9 не підпадає під категорію осіб, до яких можливо застосувати п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги прокурора є обґрунтованими, тому ухвала Ірпінського міського суду Київської області від 19 лютого 2020 року підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою необхідно відмовити у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_9 про звільнення останнього від подальшого відбування покарання на підставі п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_8 - задовольнити.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 19 лютого 2020 року щодо ОСОБА_9 - скасувати.
Ухвалити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_9 про звільнення останнього від подальшого відбування покарання на підставі п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» - відмовити.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4