Справа № 759/22032/19 Гол. в суді першої інст. -Жмудь В.О.
Провадження № 33/824/1000/2020 Суддя-доповідач - Полосенко В.С.
Категорія: ст.124 КУпАП
вул. Солом'янська, 2-А, м. Київ, 03110, тел./факс (044) 284-15-77
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617
28 лютого 2020року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С.
за участю:
особи,
яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 14 січня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костопіль Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4 та ст.124 КУпАП, та із застосуванням ст.36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень, -
Як вбачається з постанови судді І-ї інстанції, ОСОБА_1 12.11.2019 приблизно о 08 год. 35 хв., керуючи автомобілем «Renault Laguna», номерний знак НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності, та рухаючись по вул. С.Сосніних, 7-А в м. Києві, при виникненні небезпеки в русі, не вчинив всіх заходів для зменшення швидкості руху аж до повної зупинки, не дотримався безпечної бокового інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Ford Focus», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що призвело до механічних пошкоджень автомобіля «FordFocus», номерний знак НОМЕР_2 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 , перебуваючи у тому ж місці і той же час, керуючи автомобілем «Renault Laguna», номерний знак НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності, після здійснення дорожньо-транспортної пригоди, не дочекався прибуття працівників поліції та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 1224 КУпАП.
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 14.01.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4 та ст.124 КУпАП, та із застосуванням ст.36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Не погоджуючись з цим судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження в адміністративній справі.
В апеляційній скарзі зазначає, що постанова є незаконною та винесена з порушенням норм КУпАП, Законів України "Про національну поліцію" та "Про дорожній рух".
Стверджує, що він не порушував вимог ПДР України, оскільки 12 листопада 2019 року він не допускав жодних зіткнень з іншими транспортними засобами, будь-які пошкодження на його автомобілі відсутні.
Про факт ніби-то допущеного ним ДТП він дізнався 20.11.2019 року в Управлінні патрульної поліції Києва, куди приїхав за телефонним дзвінком працівника поліції ОСОБА_3 .
Зазначає, що протоколи про адміністративні правопорушення складені без його участі, чим грубо порушені його права, встановлені ст.268 КУпАП. Копії адміністративних протоколів він не отримував.
Вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази залучення та аналізу відеозапису ДТП, який був наданий іншим водієм ОСОБА_2 патрульній поліції, під час складання протоколів. Фотознімки суперечать схемі ДТП, оскільки розташування транспортного засобу на схемі значно відрізняється від фотознімків. Ці фотознімки жодним чином не підтверджують причинно-наслідкового зв'язку між пошкодженнями, вказаними в схемі ДТП, завданими автомобілю "Форд Фокус" та спричинення таких пошкоджень автомобілем Рено Лагуна.
Стверджує, що пояснення водія ОСОБА_2 суперечать фактичним обставинам справи, викладеним у схемі ДТП та фотознімках.
Зокрема, зазначає, що, аналізуючи схему ДТП, можливо дійти висновку, що водій автомобіля Форд Фокус д.н.з. НОМЕР_2 рухався і продовжив рух після зіткнення та зупинився лише на значній відстані від місця зіткнення автомобілів. На фото автомобіль під керуванням ОСОБА_2 знаходиться між двома смугами руху, чим порушено п.11.2 ПДР України, в якій зазначено, що на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.
Зазначає, що суд І-інстанції, не врахував ту обставину, що ОСОБА_2 в судовому засіданні визнавав свою вину у вчиненому ДТП. Також місцевим судом не враховано, що протоколи про адміністративні правопорушення, складені з грубими порушеннями чинного законодавства України.
Вважає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
Під час апеляційного розгляду, просить врахувати загальні засади недопустимості притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях та на те, що сумніви щодо доведеності провини особи слід тлумачити на її користь.
Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, та обговоривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи.
Апеляційний суд вважає, що вказаних вимог закону, суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.
Відповідно дост. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення - є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ст.122-4 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, зокрема:
- протоколамисерії ДПР18 № 255837 та №255838 від 20.11.2019 року про адміністративне равопорушення;
- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.11.2019 року із зазначенням пошкоджень автомобіля марки «Ford Focus», номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджують механізм ДТП, викладений у протоколі про адміністративне правопорушення;
- письмовими поясненнями іншого учасника ДТП ОСОБА_2 про обставини дорожньо-транспортної пригоди, які є аналогічними, послідовними, та повністю узгоджуються з іншими належними та допустимими доказами у справі, а також в яких він підтвердив, що водій автомобіля марки «Renault Laguna», номерний знак НОМЕР_1 після зіткнення з його транспортним засобом залишив місце ДТП;
- фотоілюстраціями, а також відеозаписом, який міститься на диску DVD-R в матеріалах справи, та який об'єктивно відтворює обставини ДТП за участю водія ОСОБА_1 .
Вказані докази, на думку суду, є достатніми, належними, допустимими та беззаперечно підтверджують винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.п. 12.3, 13.1 та 2.10 ПДР України.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 зазначив, що він не порушував вимог ПДР України, оскільки 12 листопада 2019 року не допускав жодних зіткнень з іншими транспортними засобами.
Суд критично ставиться до твердження ОСОБА_1 про його невинуватість у вчиненому, оскільки це суперечить об'єктивним даним, встановленим місцевим судом та під час апеляційного розгляду даної справи, а також спростовується наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами, дослідженими під час судового розгляду як в суді І-ї інстанції, так і під час розгляду апеляційної скарги.
Твердження ОСОБА_1 про складання протоколів про адміністративне правопорушення у його відсутність та неотримання їх копій, не може спростовувати законність постанови судді І-ї інстанції, за наявності у справі інших належних та допустимих доказів, в тому числі відеозапису, які підтверджуються винуватість правопорушника у вчиненому, та не впливає на законність постанови. Крім того, права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП, були забезпечені як під час судового розгляду справи, так і під час розгляду апеляційної скарги.
Аналізуючи вищевикладене, а також враховуючи характер та механізм пошкоджень автомобіля марки «Ford Focus», номерний знак НОМЕР_2 , наявні у матеріалах справи належні та допустимі докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що дії ОСОБА_1 , який не дотримався безпечної бокового інтервалу та залишив місце ДТП, не відповідали вимогам ПДР України, а порушення ним п.12.3 та п.31.1 ПДР України знаходились в причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Достатніх доводів і належних доказів, які б спростували правильність висновків судді про винуватість ОСОБА_1 у скоєному та накладення на нього адміністративного стягнення апеляційна скарга не містить.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на матеріалах справи, та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Порушень вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає.
За таких обставин, постанова судді є законною та обґрунтованою, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 14 січня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4 та ст.124 КУпАП, та із застосуванням ст.36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень, - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Полосенко