Провадження № 11-сс/821/251/20 Справа № 712/3747/20 Категорія: ст.ст.131,170,173 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
01 червня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
прокурораОСОБА_6
власника майна ОСОБА_7
адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 квітня 2020 року про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12020250270000385 від 22.04.2020 року,
Старший слідчий СВ Черкаського РВП Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 22.04.2020 року звернувся до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси із клопотанням, погодженим прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12020250270000385 від 22.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що 21.04.2020 до чергової частини Черкаського РВП Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення співробітника, про те, що 21.04.2020 невідомі особи здійснюють незаконну порубку дерев лісу на узбіччі автодороги сполученням Канів-Чигирин-Кременчуг, в адміністративних межах с.Лозівок, Черкаського р-н. Черкаської області, на ділянці Будище-Свидівського захисної дамби.
На місце події виїхала в повному складі СОГ Черкаського РВП ГУНП в Черкаській області спільно з працівниками Державної екологічної інспекції. Під час здійснення перевірки даного факту встановлено, що порубку дерев лісу здійснюють працівники компанії ПП «Зелена Діброва». На підставі лісорубного квитка від 04.04.2020 року та договору №1\07 від 04.04.2020, який укладений між Черкаським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та ПП «Компанія «Зелена Діброва».
Будучи допитаним як свідок ОСОБА_10 показав, що він перебуває на посаді головного спеціаліста Державної екологічної інспекції. Вивчені ОСОБА_10 надані сторонами, а саме Черкаським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та ПП «Компанія «Зелена Діброва» документи складені з порушеннями законодавства, а тому підлягають скасуванню. Виходячи з цього порубка дерев лісу є незаконна.
Так, 21.04.2020 під час огляду місця на узбіччі автодороги сполученням Канів-Чигирин- Кременчуг, в адміністративних межах с.Лозівок, Черкаського р-н. Черкаської області, на ділянці Будище-Свидівського захисної дамби виявлено свіжоспилені дерева. Біля дерев виявлено та вилучено бензопилу жовтого кольору, назва відсутня та бензопилу червоного кольору з написом АL-КО, які в подальшому були визнані речовими доказами, а тому з метою їх збереження слідчий просила накласти арешт на вказане майно.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 квітня 2020 року у задоволенні клопотання слідчого відмовлено, з посиланням на те, що воно не містить обґрунтованих підстав накладення арешту на майно, які б відповідали меті і завданням арешту та свідчили про наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч.1 ст. 170 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Соснівського районного суд м. Черкаси від 24.04.2020 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12020250270000385.
Вважає, що ухвала слідчого судді від 24.04.2020 року необґрунтована, невмотивована та винесена внаслідок невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, крім того, слідчим суддею порушено вимоги ст. 370 КПК України.
Вказує, що вилучені бензопили є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні, що є прямою підставою для накладення арешту на тимчасово вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, вказує прокурор, слідчим суддею не взято до уваги позицію колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області, викладену в ухвалі від 24.09.2018 у справі № 712/10751/18 за аналогічних правовідносин.
В судовому засіданні прокурор підтримала апеляційну скаргу з мотивів в ній зазначених та просила її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, пояснення ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_8 , вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає наступне.
Як вбачається з наданих матеріалів судового провадження, СВ Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування, відомості про яке 22.04.2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020250270000385 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України.
Стаття 246 КК Україна, за якою зареєстроване дане кримінальне провадження, передбачає кримінальну відповідальність за незаконну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 173 слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України передбачає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під часкримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отриманні юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, та правильно встановлено слідчим суддею, органом досудового розслідування не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, що він не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, якій належить майно, що є правові підстави для такого арешту, а також можливі наслідки здійснення арешту, а саме, що обмеження прав є розумним і співмірним із завданням кримінального провадження.
Колегія суддів вбачає, що слідчий, ставлячи питання про накладення арешту на майно, хоча і додав до клопотання постанову про визнання речових доказів від 22 квітня 2020 року, однак у вказаній постанові не зазначено належних підстав для прийняття такого рішення, а тому вона є формальною.Так, з матеріалів провадження встановлено, що згідно договору послуг на видалення аварійних, пристарілих, фаутних насаджень на Будище-Свидівській захисній дамбі(ділянка № 1) на відрізку ПК0+00-ПК17+5 (ліворуч) та на відрізку ПК00+00-ПК17+44 (праворуч) за межами с. Будище Черкаського району, Черкаської області в адмінмежах Будищенської сільської ради № 1/07 від 04.04.2020 вбачається, що Черкаське управління захисних масивів дніпровських водосховищ в особі начальника управління ОСОБА_11 ,(замовник) та ПП«Компанія «Зелена Діброва» в особі директора ОСОБА_12 (виконавець), уклали договір, на підставі якого замовник доручає, а виконавець здійснює санітарне видалення аварійних насаджень на Будище-Свидівській захисній дамбі(ділянка № 1) на відрізкуПК 0+00-ПК 17+5(ліворуч) та на відрізку ПК00+00-ПК17+44(праворуч) за межами с.Будище Черкаського району, Черкаської області в адмінмежах Будищенської сільської ради, заходи не пов'язані з веденням лісового господарства України. Підстава: лісорубний квиток Серія ЧЕ ЛРК № 003976, лісорубний квиток № 003977 від 02.03.2020 на знесення зелених насаджень, виданий на основі рішення засідання комісії з питань ТЕБ та НС Черкаської РДА від 17.12.2019 №3016/01-28 спеціального лісопатологічного і санітарного обстеження на придамбовій території Будищенської Свидівської захисної дамби (ділянка 1) ПК00 +00-ПК17+44 (праворуч) та акту спеціаліста лісопатологічного і санітарного обстеження на придамбовій території Будище-Свидівської захисної дамби (ділянка 1) ПК00+00-ПК17+52 (ліворуч). Об'єм робіт визначаються актом матеріально-грошової оцінки лісосіки «Київлісозахист».
Відповідно до цивільно-правових договорів №№ 4,5 від 06.04.2020 року укладених між ПП «Компанія «Зелена Діброва» в особі директора ОСОБА_12 та ОСОБА_7 і ОСОБА_13 останні виконували випилювання дерев, тобто були найманими працівниками і проводили санітарну вирізку дерев бензопилами, які є їх власністю, та які тимчасово вилучені слідчим.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту, а доводи апеляційної скарги прокурора про незаконність ухвали слідчого судді є непереконливими.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, прийнятого Парижі 20 березня 1952 року, було гарантовано захист права власності. Згідно з нею, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання з боку представників влади в безперешкодне користування особою своїм майном повинне бути «законним». Представники органів державної влади мають право контролювати використання майна лише на підставі законів. Таке втручання має бути законним і не свавільним («Фрізен гроти Російської Федерації» від 24 березня 2005 р., «Бакланов проти Російської Федерації» від 09 червня 1905 р., «Коновалов проти Російської Федерації» від 24 травня 2007 р. та ін.). У справі «Ісмаілов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня/2008 р.) ЄСПЛ встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги прокурора не вбачає.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 квітня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :