Справа № 643/7241/19 Головуючий суддя І інстанції Горбунова Я. М.
Провадження № 22-ц/818/2341/20 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Справи у спорах, що виникають з сімейних правовідносин про позбавлення батьківських прав
28 травня 2020 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.
суддів колегії Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,
за участю секретаря судового засідання Семикрас О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2019 року, ухвалене у складі судді Горбунової Я.М., по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради по Московському району про позбавлення батьківських прав,
У травні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову позивач посилалась на те, що сторони перебували у шлюбі, від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням суду від 14.03.2017 шлюб між сторонами розірвано та стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку. В період з квітня 2014 року по теперішній час відповідач не приймає участі у вихованні дитини, не виявляє бажання спілкуватись, не проявляє батьківського піклування, не цікавиться її життям, матеріально не утримує. У зв'язку із чим, позивач звернулась до суду із зазначеним позовом.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач надав нотаріально завірену заяву про те, що він не заперечує проти позбавлення його батьківських прав.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника органу опіки та піклування.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2019 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради по Московському району про позбавлення батьківських прав.
Позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 704 грн 80 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу за встановленою підсудністю до Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області.
В обґрунтування скарги зазначив, що єдиною підставою для позбавлення його батьківських прав стала наявність заборгованості із сплати аліментів в сумі 27522,97 грн станом на 01.03.2018.
Вважає, що сама по собі наявність заборгованості по сплаті аліментів не є підставою для позбавлення батька батьківських прав.
Вказав, що він сплачує аліменти по мірі можливості через виконавчу службу на підставі виконавчого листа.
Зауважив, що посилання суду на висновок Департаменту служб у справах дітей від 11.09.2019 № 581 про доцільність позбавлення мене батьківських прав відносно мого малолітнього сину також є необґрунтованим, оскільки даний висновок в судовому рішенні не викладений та йому не дано будь-якої правової оцінки. При цьому, вказаний департамент не є органом опіки та піклування, на підставі висновку якого і може прийматися рішення про позбавлення батьківських прав.
Вважає, що при наданні висновку була порушена визначена законом процедура.
Послався на те, що, заяву про відмову він сина позивач отримала обманним шляхом, пояснивши необхідність такої заяви тим, щоб в неї не було перешкод для вивезення дитини за межі країни. Про те, що вона буде звертатися до суду із позовом про позбавлення батьківських прав вона відповідача не повідомляла.
Вважає, що будь-яких доказів того, що він визнає позовні вимоги позивачки суду не надано.
Зауважив, що суд розглянув справу з порушенням правил територіальної підсудності., оскільки з 21.02.2001 та дотепер він зареєстрований та проживає в Кальміуському (Іллічівському) районі м. Маріуполя Донецької області, що відноситься до території Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області. Відповідно до ч. 1 cт. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Отже, позовну заяву позивачки розглянуто неповноважним складом суду із порушенням правил територіальної підсудності.
Адвокат Коссе Є.К., який діє в інтересах ОСОБА_2 , надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить останню залишити без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.
Обґрунтовуючи відзив, зазначив, що посилання апелянта на той факт, що він не отримував копію позовної заяви, ухвал та рішення Московського районного суду м. Харкова не заслуховують на увагу, оскільки у позовній заяві вказано вірний адрес відповідача, та судом уся кореспонденція направлялась за цією адресою. Причини, чому відповідач не отримував даних листів він суду не повідомив.
Вказав, що суд при прийнятті рішення керувався не тільки самим фактом наявності заборгованості по сплаті аліментів, а сукупністю доказів, таких як і несплата аліментів, відсутність участі у вихованні дитини, висновок Департаменту служб у справах дітей від 11.09.2019 року № 581, нотаріально посвідчена відмова відповідача від дитини.
Вважає, що посилання апелянта на те, що висновок Департаменту служб у справах дітей від 11.09.2019 № 581 не отримав будь-якої правової оцінки також не заслуговує на увагу оскільки дане твердження є голослівним, Московський районний суд прямо послався на нього як на підставу задоволення позову, при чому розгляд справи відкладався лише з підстави відсутності даного висновку, оскільки Департаментом служб у справах дітей не було надіслано його в строк до суду. Під час підготовки висновку до департаменту викликалась позивачка, надалі відповідні свідчення, питання було розглянуто спеціальною комісією та видано відповідний висновок, який було скеровано до суду для розгляду справи. Тому будь-які процесуальні порушення відсутні.
Зауважив, що твердження відповідача про те, що він не був обізнаний про те що надав позивачу нотаріально посвідчену заяву (відмову) від свого сина - ОСОБА_3 не заслуховують на увагу, оскільки при написанні даної заяви нотаріусом було роз'яснено відповідачу про зміст, значення та правові наслідки, також у даній заяві вказано, що відповідач усвідомлює значення своїх дій, має можливість керувати ними, розуміє обставини які мають для нього істотне значення та до нього не застосовувалась фізична сила чи психологічний вплив про що відповідач розписався у відповідній заяві та надав її позивачу. Пояснення, щодо ніби то думку відповідача про те що він підписує дозвіл на виїзд дитини за кордон також не заслуховують увагу, оскільки раніше він вже надавав такі дозволи і йому чітко відомо та зрозуміло що це абсолютно різні документи за формою та за змістом.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.
Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь суддю-доповідача, пояснення представника позивача, за інших учасників справи, які належним чином повідомлені про розгляд справи, що відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, суду на день відкриття провадження у справі було відомо, що відповідач мешкає поза межами його територіальної юрисдикції, вся кореспонденція суду направлялась відповідачеві на адресу: АДРЕСА_2 , за зареєстрованою адресою проживання відповідача, що підтверджено ксерокопією сторінок його паспорта громадянина України (а. с. 25, 38-39, 49-50, 69 на звороті, 92 на звороті).
Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Суд всупереч положенням вказаної норми цивільного процесуального права відкрив провадження та розглянув справу з порушенням правил територіальної підсудності, та за відсутності доказів того, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи. У матеріалах справи відсутні зворотні розписки про отримання відповідачем копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, копії позову та про вручення судових повісток.
У статті 378 ЦПК України викладені безумовні підстави для скасування судового рішення і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю:
1. Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
2. Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв'язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.
З огляду на те, що відповідач не був належним чином повідомлений судом про розгляд справи, у нього не було процесуальної можливості до подачі апеляційної скарги заявити про її непідсудність, що є поважною причиною у розумінні вказаної норми ст. 378 ЦПК України, та свідчить про наявність підстав для скасування рішення суду прийнятого з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), та направлення справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, до Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області.
Інші доводи апеляційної скарги по суті спору не розглядаються, враховуючи те, що справа підлягає новому розгляду іншим судом першої інстанції.
Передбачених ст. 141 ЦПК України підстав для перерозподілу судових витрат не встановлено.
Керуючись ст.ст. 259, п. 5 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 378, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2019 року - скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_2 направити на розгляд за встановленою підсудністю до Іллічівського районного суду м. Маріуполя.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 02 червня 2020 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді колегії І.В. Бурлака.
О.М. Хорошевський.