Справа № 404/2191/19
Номер провадження 1-кс/404/951/20
01 червня 2020 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні Кіровського районного суду міста Кіровограда скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Кропивницького ВП ГУНП Кіровоградській області ОСОБА_4 від 20.05.2020 року про закриття кримінального провадження № 12018120180000240, -
ОСОБА_3 звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда зі скаргою, відповідно до якої просив:
- постанову слідчого Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 від 20.05.2020 року про закриття кримінального провадження № 12018120180000240, внесеного до ЄРДР від 19.09.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, скасувати.
На обґрунтування скарги зазначено, що під час досудового розслідування слідчим не було вжито заходів для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.
Скаржник вимоги скарги підтримав та просив їх задовольнити, про що надав відповідну заяву.
Слідчий через канцелярію суду надав заяву про розгляд скарги без його участі.
Прокурор викликався, не з'явився, його неявка не перешкоджає у вирішенні заявлених вимог за поданою скаргою.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 19.09.2018 року внесено відомості до ЄРДР з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення ч. 3 ст. 191 КК України, а саме за фактом того, що головою правління СВК «Нива» ОСОБА_5 вчинено привласнення та розтрата майна кооперативу в наслідок зловживання своїх повноважень.
20.05.2020 року слідчий СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 закрив кримінальне провадження № 12018120180000240від 19.09.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України у зв'язку з тим, що строк досудового розслідування, закінчив, та жодній особі не було повідомлено про підозру.
Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Дану скаргу подано належною особою, та слідчий суддя вважає, що строки подачі скарги не пропущені.
Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Вичерпний перелік підстав закриття кримінального провадження міститься в ст. 284 КПК України, згідно якої кримінальне провадження закривається в разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України). Тобто, на слідчого суддю, відповідно до норм КПК України, покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки слідчого щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Згідно із ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Отже, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що його виключають. А тому, прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження й оцінки слідчим доказів у сукупності.
За приписами абзацу 14 ч. 1 ст. 284 КПК України слідчий, прокурор зобов'язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності, а формальне закриття кримінального провадження органом досудового розслідування лише з підстав закінчення строків, встановлених ст. 219 КПК України за відсутності повного, неупередженого, ефективного досудового розслідування, є неприпустимим.
Слідчий зобов'язаний вжити всіх передбачених законом заходів для забезпечення ефективності досудового розслідування, в тому числі звернутися з клопотанням до суду щодо продовження строку досудового розслідування в установленому порядку у разі неможливості до закінчення цього строку провести усі слідчі та процесуальні дії для встановлення всіх обставин кримінального провадження, а у випадку проведення слідчим всіх необхідних слідчих та процесуальних дій у разі встановлення відсутності, зокрема, складу кримінального правопорушення або виявлення інших підстав для закриття кримінального провадження - прийняти відповідне рішення.
Строки досудового розслідування визначені у ст. 219 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) шість місяців - у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку; 2) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості; 3) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину. Досудове розслідування повинно бути закінчено: 1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
У відповідності до ч. 7 ст. 295-1 КПК України, у разі відмови слідчим суддею у продовженні строку досудового розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, зобов'язаний протягом п'яти днів здійснити одну з дій, передбачених частиною другою ст. 283 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови про закриття кримінального провадження, та чи дотримано слідчим вимоги щодо всебічного, повного, об'єктивного дослідження всіх обставин справи та належної оцінки доказів.
Слідчий суддя витребовував матеріали кримінального провадження щоб мати можливість надати оцінку проведеному обсягу роботи слідчим направлено на встановлення істини в межах кримінального провадження. Проте, дана вимога була проігнорована, відтак до уваги приймаються лише докази та доводи надані скаржником щодо неповноти досудового слідства.
За наведеного слідчий суддя погоджується з доводами скаржника, що досудове слідство проведено не в повному обсязі, тобто слідчими органами не проводились слідчі дії по розкриттю злочину, не були дотримані інші вимоги КПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
За таких обставин, зважаючи на те, що в ході розгляду скарги знайшов своє підтвердження факт передчасності винесення слідчим рішення про закриття кримінального провадження, вважаю за необхідне задовольнити скаргу.
Таким чином, скарга підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Кропивницького ВП ГУНП Кіровоградській області ОСОБА_4 від 20.05.2020 року про закриття кримінального провадження № 12018120180000240 - задовольнити.
Постанову слідчого СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 від 20.05.2020 року про закриття кримінального провадження № 12018120180000240 винесеного до ЄРДР 19.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України - скасувати.
Відповідно до ч. 3 ст. 307 КПК України ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда ОСОБА_1