19.05.2020
Провадження №1-кп/389/115/20
ЄУН 389/1155/20
19 травня 2020 року Колегія суддів Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 ,
- ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора прокуратури Кіровоградської області - ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120270001520 від 25 жовтня 2019року, стосовно
ОСОБА_6 ,
запобіжний захід тримання під вартою, строк до 23 травня 2020 року, обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3,4 ст.187 КК України,-
ОСОБА_7 ,
запобіжний захід тримання під вартою, строк до 23 травня 2020 року, обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3,4 ст.187 КК України,-
ОСОБА_8 ,
запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк до 25 травня 2020 року, обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3,4 ст.187 КК України,-
05 травня 2020 року до Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області, від прокуратури Кіровоградської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120270001520 від 25 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинувачених у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3,4 ст.187 КК України.
В підготовче судове засідання не з'явилися потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , проте підтвердження, що останні належно повідомлені про час та місце проведення підготовчого судового засідання суд не отримав.
Заслухавши думку учасників судового засідання, колегія суддів вважає, що підготовче засідання слід відкласти, оскільки у відповідності до вимог ч. 2 ст. 314 КПК України підготовче засідання відбувається за участю учасників судового провадження, зокрема потерпілих.
При цьому, прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а обвинуваченому ОСОБА_8 - строку домашнього арешту. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів проти власності, життя і здоровя, передбачених ч.ч.3,4 ст. 187 КК України, при цьому ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченим запобіжних заходів під час досудового розслідування не зникли.
Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , їх захисник у підготовчому судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник у підготовчому судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту, проте просили залишити перебування на домашньому арешті лише в нічний час.
Вислухавши в судовому засіданні думку учасників судового провадження, колегія суддів дійшла до наступного.
У відповідності до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний (обвинувачений) може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права».
Відповідно до п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Згідно з ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Проте, зважаючи на практику Європейського суду, колегія суддів враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, рішення ЄСПЛ від 06 квітня 2000 року у справі «Лабіта проти Італії».
Так, враховуючи обставини справи, колегія суддів вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинувачених. При цьому, колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та визнає за реальну небезпеку можливість їх ухилення від правосуддя у разі зміни, обраного щодо них запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинувачених під вартою.
Крім цього, колегією суддів взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 колегія суддіввраховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинувачених від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Так, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством та погрозою застосування насильства, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаного з проникненням у житло, вчиненого організованою групою, які закон класифікує як особливо тяжкі злочини, що, зокрема карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна, тобто у скоєнні кримінальних правопорушень , передбачених ч.ч. 3,4 ст.187 КК України.
Колегія суддів приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, оскільки це підтверджується вказаними у клопотанні доказами, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що обвинувачені могли вчинити злочини передбачені ч.ч.3, 4 ст.187 КК України.
Такий висновок також повною мірою узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), відповідно до якої термін «обґрунтована підозра», зокрема викладеного у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Також колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання або продовження запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування та судового розгляду, сприяти якому має й тримання під вартою.
Крім того, під час підготовчого судового засідання у вказаному кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки за вчинення інкримінованих злочинів їм загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років із конфіскацією майна, обвинувачені не працюють, не одружені, на утриманні дітей немає, тобто не мають міцних соціальних зв'язків, а тому існує можливість їх ухилення від кримінальної відповідальності, що дає достатні підстави вважати про реальність таких ризиків з боку обвинувачених.
Вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, враховуючи вищевикладене, враховуючи наявні ризики, передбачені п.п.1, 3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, колегія суддіввважає за доцільне обрати обвинуваченим запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Обираючи дію такого запобіжного заходу, колегія суддів виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано та продовжено обвинуваченим запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, що також унеможливлює застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 , колегія суддівдійшла до наступного.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством та погрозою застосування насильства, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаного з проникненням у житло, вчиненого організованою групою, які закон класифікує як особливо тяжкі злочини, що зокрема карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна, тобто у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3,4 ст.187 КК України.
Колегія суддів приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, оскільки це підтверджується вказаними у клопотанні доказами, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що обвинувачений міг вчинити злочини передбачені ч.ч.3,4 ст.187 КК України, що узгоджується з вищезазначеною практикою Європейського суду з прав людини.
Крім того, під час підготовчого судового засідання, встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3 ч.1 ст.177 КПК України , а саме те, що ОСОБА_8 може ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки за вчинення інкримінованих злочинів йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років із конфіскацією майна, а також незаконно впливати на свідків та потерпілих, які ще в судовому засіданні не допитувалися.
Під час вирішення про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, колегія суддів, враховує, що ОСОБА_8 раніше не судимий, має постійне місце проживання, сталі соціальні зв'язки, а саме: одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, також те, що за станом здоров'я потребує постійного нагляду та лікування, позитивно характеризується за місцем проживання.
Вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, за вказаних обставин, враховуючи наявні ризики, передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушеннях, колегія суддів визнає за необхідне, застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці, заборонивши останньому цілодобово залишати житло та поклавши на нього обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
У відповідності з п.1 ч.4 ст.183 КПК України розмір застави в даному кримінальному провадженні не визначається.
Керуючись ст.ст.314, 315 КПК України, колегія суддів, -
Відкласти підготовче судове засідання по обвинувальному акту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120270001520 від 25 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинувачених у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3,4 ст.187 КК України, на 13 годину 22 червня 2020 року.
Викликати в підготовче судове засідання учасників кримінального провадження, а саме: прокурора прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_17 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , їх захисника - адвоката ОСОБА_9 , потерпілих: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16
Явку зазначених осіб визнати обов'язковою.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Світловодськ Кіровоградської області, обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислювати з 12 години 00 хвилин 19 травня 2020 року по 12 годину 00 хвилин 17 липня 2020 року.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м.Кременчук Полтавської області, обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислювати з 12 години 00 хвилин 19 травня 2020 року по 12 годину 00 хвилин 17 липня 2020 року.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю м.Кременчук Полтавської області, обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово строком на два місяці, а саме до 19 липня 2020 року.
Заборонити ОСОБА_8 цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , окрім випадків явки до суду, пов'язаних з розглядом даного кримінального провадження.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 обов'язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України:
- не відлучатися без дозволу прокурора, суду із населеного пункту, в якому він зареєстровантй і проживає;
- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматися від спілкування зі свідками, підозрюваними та іншими учасниками кримінального провадження за винятком участі в процесуальних діях під час судового розгляду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що наслідком невиконання будь-якого з покладених обов'язків, є підставою для вирішення питання про обрання відносно обвинуваченого іншого запобіжного заходу.
Виконання ухвали доручити Світловодському відділу поліції ГУНП України в Кіровоградській області.
Копію ухвали, до відома, направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», вручити прокурору та обвинуваченим.
На ухвалу суду, в частині обрання обвинуваченим запобіжних заходів, може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду, через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області, протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
В іншій частині ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3