Справа № 350/311/20
Номер провадження 2/350/236/2020
01 червня 2020 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Пулика М.В.,
секретаря судового засідання Стадник О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності,-
У своїй позовній заяві позивачі просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ними право власності по 1/10 (одній десяті) частині житлового будинку та по 1/10 (одній десяті) частині господарських будівель і споруд, який знаходиться в АДРЕСА_1 .
В основу своїх позовних вимог позивачі зіслалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній батько ОСОБА_5 .. Після смерті батька відкрилася спадщина на вказане будинковолодіння. Спадкоємцями за законом є їхня мати, сестра ОСОБА_5 та вони, як діти спадкодавця. Згідно рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2019 року за їхньою матір'ю визнано право власності на 6/10 частин з цілого домоволодіння. Бажаючи скористатися своїм правом на спадкування за законом, вони звернулася в нотаріальну контору, однак нотаріус відмовив в оформленні спадщини, мотивуючи тим, що відсутній документ про право власності на будинковолодіння на спадкодавця. При таких обставинах, вони не можуть в повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, змушені звернутися в суд за захистом своїх законних прав та інтересів.
Сторони у судове засідання не з'явилися, направили суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, відповідачі позов визнали у повному об'ємі, а позивачі підтримали.
За таких обставин суд вважає за необхідне справу розглянути у відсутності сторін, у порядку, передбаченому ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.
За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст.ст.1-4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право громадян на власність, як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства, закріплено в Конституції України, стаття 41 якої передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно матеріалів справи, зокрема: копії свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.11) копій свідоцтв про народження (а.с.8,9,10) та копії свідоцтва про смерть (а.с.7) підтверджено, що сторони доводяться дітьми ОСОБА_5 ..
Згідно копії рішення Рожнятівського районного суду від 26 липня 2019 року за ОСОБА_4 визнано право власності на 6/10 частин житлового будинку та 6/10 частин господарських будівель і споруд, що находиться в АДРЕСА_1 .
Постановою нотаріуса від 20 червня 2019 року № 226/02-14 (а.с.17) підтверджено, що у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачам відмовлено, у зв'язку з відсутністю документа власності на спадкові домоволодіння.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За змістом ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Отже судом встановлено, що ОСОБА_5 був власником Ѕ будинковолодіння, що знаходяться в АДРЕСА_1 , позивачі є спадкоємцями по закону, подали заяви про прийняття спадщини, таким чином прийняла спадщину, визначилися з обсягом майна, відповідачі на спадкове майно не претендують, тому за позивачами слід визнати право на спадщину.
На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 392, 1217, 1218 ЦК України, керуючись ст. ст.1-4, 247, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителькою АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 право власності на 1/10 (одну десяту) частину житлового будинку та 1/10 (одну десяту) частину господарських будівель і споруд, який знаходиться в АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителем АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 право власності на 1/10 (одну десяту) частину житлового будинку та 1/10 (одну десяту) частину господарських будівель і споруд, який знаходиться в АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителем АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 право власності на 1/10 (одну десяту) частину житлового будинку та на 1/10 (одну десяту) частину господарських будівель і споруд, який знаходиться в АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Суддя: