26.07.2007 Справа № 11/208
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий -суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді -Білецька Л.М., Джихур О.В.,
секретар судового засідання -Геворгян Е. М.,
за участю представників сторін:
від позивача -Стрельцов О.В., довіреність від 15 травня 2007 року №42;
від відповідача -Дятченко Г.О., довіреність від 02 січня 2007 року №250/4; Земляний О.Ю., довіреність від 01 січня 2007 року №б/н;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського», м.Дніпропетровськ
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2007 року у справі № 11/208
за позовом Приватного малого підприємства “Діол», м.Ірпінь Київської області
до Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського», м.Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості,
за заявою Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, -
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2007 року у справі № 11/208 (суддя Мельниченко І.Ф.) в задоволенні заяви ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню -відмовлено.
При прийнятті ухвали господарський суд, керуючись положеннями ст.124 Конституції України, ст.115 ГПК України, виходив із обов'язковості виконання судового рішення на всій території України, а також зазначив, що ст.ст.34, 37, 40, 40-1 Закону України “Про виконавче провадження» не передбачено повернення виконавчого документа чи припинення виконання рішення з підстав, вказаних у ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Не погодившись з ухвалою суду, відповідач -ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського», звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність викладених в ухвалі висновків обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про можливість визнання наказу таким, що не підлягає виконанню на підставі ст.117 ГПК України у разі якщо обов'язок боржника відсутній у зв'язку з його припиненням. З посиланням на положення ст.ст.1 та 14 Закону “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» відповідач вказує припинення його зобов'язань перед позивачем, оскільки позивачем не були заявлені грошові вимоги у справі про банкрутство, а тому не розглядаються і вважаються погашеними.
Позивач -ПМП “Діол», проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, ухвалу господарського суду вважає законною і обґрунтованою, просить залишити її без змін, а в задоволенні скарги просить відмовити.
Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28 травня 2002 року у справі № 11/208 стягнуто з відповідача -ВАТ “ДМЗ ім.Петровського» на користь ПМП “Діол» 8438 грн.39 коп. основного боргу, 84 грн.38 коп. держмита, 69 грн. витрат по інформаційно-технічне забезпечення судового процесу /а.с.48/.
На виконання рішення господарським судом Дніпропетровської області 07 червня 2002 року виданий наказ /а.с.49/.
03 травня 2007 року боржником -ВАТ “ДМЗ ім.Петровського» до господарського суду подано заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в порядку ст.117 ГПК України.
В обґрунтування вказаної заяви боржник з посиланням на ч.2 ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначив, що незаявлені позивачем ПМП “Діол» грошові вимоги у справі про банкрутство ВАТ “ДМЗ ім.Петровського» № Б26/15/118/01 вважаються погашеними, а тому обов'язок боржника є відсутнім і вважається припиненим.
Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про відмову в задоволенні заяви ВАТ “ДМЗ ім.Петровського».
Як вбачається із матеріалів справи, заборгованість в сумі 8438 грн.39 коп., стягнута рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28 травня 2002 року, виникла у зв'язку з невиконанням боржником зобов'язань по оплаті вартості отриманого товару у 1999 році.
Справу №Б15/118/01 про банкрутство ВАТ “ДМЗ ім.Петровського» порушено арбітражним судом Дніпропетровської області 19 березня 2001 року /а.с.63/.
Таким чином, позивач ПМП “Діол», у відповідності зі ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відносно боржника є конкурсним кредитором.
04 та 05 травня 2001 року в газетах “Голос України» № 78 та “Урядовий кур'єр» № 79 опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ “ДМЗ ім.Петровського», а 27 листопада 2001 року господарським судом затверджено реєстр вимог кредиторів /а.с.64/.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2005 року провадження у справі №Б26/15/118/01 про банкрутство ВАТ “ДМЗ ім. Петровського» припинено та затверджено мирову угоду від 24 квітня 2005 року.
Позивач -МПМ “Діол» до господарського суду із грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство не звертався.
Проте, судова колегія вважає необґрунтованими твердження відповідача з посиланням на ч.2 ст.14 Закону про банкрутство про те, що незаявлені позивачем вимоги є погашеними.
Частиною 1 статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній на час порушення справи про банкрутство ВАТ “ДМЗ ім.Петровського, публікації оголошення та затвердження реєстру вимог кредиторів (до внесення змін Законом України від 07 березня 2002 року № 3088-ІІІ) встановлювався строк для звернення кредиторів до господарського суду з письмовими заявами про грошові вимоги до боржника, але законодавець не визначав цей строк як присікальний і не пов'язував з пропуском цього строку настання такого наслідку як припинення нездійсненого права або невиконання обов'язку.
Також, Закон про банкрутство не передбачає можливості подання кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника після затвердження реєстру кредиторів.
Не можуть бути застосовані до даного випадку і положення ч.5 ст.31 Закону про банкрутство щодо погашення незаявлених у встановлених строк вимог, оскільки вказана норма відноситься до процедури ліквідації банкрута, якої у справі про банкрутство відповідача не проводилося, тому як провадження у справі № Б26/15/118/01 було припинено у зв'язку з затвердженням мирової угоди.
У зв'язку з викладеним посилання боржника на положення ч.2 ст.14 Закону, введені в дію Законом України від 07 березня 2002 року № 3088-ІІІ, судова колегія визнає безпідставними.
Як встановлено ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження».
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 травня 2002 року у справі № 11/208 підлягає безумовному виконанню. Обставин, які б свідчили про відсутність обов'язку боржника або його припинення, не вбачається.
Вищевикладеним спростовуються доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, як неспроможні.
Ухвала господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства і підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.103, 105, 106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2007 року у справі № 11/208 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського» -без задоволення.
Головуючий О.В.Голяшкін
Судді Л.М.Білецька
О.М.Джихур