Справа № 344/6886/20
Провадження № 1-кс/344/2619/20
03 червня 2020 року м.Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні №12020090000000480 від 30.05.2020, -
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з вказаним клопотанням в обґрунтування якого покликався на те, що Дане кримінальне провадження виділено прокурором з кримінального провадження № 12014090000000207 від 25.07.2014 щодо керівника Івано-Франківської філії КС «Християнська Злагода» ОСОБА_5 у зв'язку з розшуком підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 190, ч. 3, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що посадові особи Івано-Франківської філії КС «Християнська злагода» ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , враховуючи великий ажіотаж членів спілки, які зажадали повернення своїх депозитних коштів, використали зазначену ситуацію та шляхом введення в оману вкладників, у період травня 2007 року -квітня 2009 року надали останнім для підпису видаткові касові ордери з внесеними до них недостовірними даними про нібито повернення їх грошових вкладів та провели в бухгалтерському обліку філії операції, що свідчили про нібито повернення останнім їх грошових коштів, а також погашення коштів по кредитних договорах, оформлених на себе. Таким чином, провівши у бухгалтерському обліку операції, що свідчили про відсутність у них заборгованостей згідно кредитних договорів заподіяли шкоду членам кредитної спілки «Християнська злагода» у значних, великих та особливо великих розмірах. Окрім того, з метою привласнення залучених коштів в особливо великих розмірах ОСОБА_5 будучи службовою особою з метою приховування своєї злочинної діяльності систематично вчиняв службові підроблення. Також ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 шляхом систематичного виготовлення низки підроблених документів, склали 135 пакетів фіктивних договірних та бухгалтерських документів про видачу коштів, залучених від вкладників ІФ КС «Християнська злагода» в кредит як на підставних осіб так і на членів своєї родини на загальну суму 8 726 400 грн., систематично розкрадаючи їх.
Також у процесі привласнення коштів філії КС «Християнська злагода» ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , вчинили їх легалізацію шляхом придбання в автосалонах 7-ми нових автомобілів на загальну суму 1 807 059 грн.
31.03.2020 складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 190, ч. 3, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 209 КК України, проте вказане повідомлення йому не вручено через невстановлення місця перебування останнього, з метою виконання вимог ст. 278 КПК України повідомлення про підозру ОСОБА_5 вручено його матері - ОСОБА_7 .
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку сторони обвинувачення, яка підтримала клопотання, підозрюваного та його захисника, які, заперечували з приводу задоволення клопотання і просили застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, слідчим суддею встановлено наступне.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1 (c) Конвенції, передбачає наявність обставин, або відомостей, як переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».
Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органи досудового розслідування обґрунтовано підозрюють ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуш, жителя м. Івано-Франківська, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, фактичне місце проживання - АДРЕСА_2 (як і вказано у довідці виконавчого комітету Лядської сільської ради Монастириського р-ну Тернопільської обл. №130 від 02.06.2020р.) колишнього керівника Івано-Франківської філії Кредитної спілки «Християнська злагода», у причетності до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного та неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити вказане правопорушення.
Можлива причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого злочину підтверджується зібраними у ході проведення досудового розслідування фактичними даними, що містяться у заявах про вчинення кримінальних правопорушень, протоколах допитів потерпілих, висновках судових експертиз, довідках про проведення фінансово-господарської діяльності КС «Християнська злагода», актах позапланової ревізії, документах, отриманих у ході здійснення тимчасового доступу, а також іншими матеріалами провадження в їх сукупності.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років. Окрім зазначеного, кримінальні правопорушення скоєно ним за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про грома¬дянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основопо¬ложних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запо¬біжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у винятко¬вих випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п. 1 та п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконно впливати на інших учасників у кримінальному провадженні (свідків, потерпілих) і вказані ризики на даний час існують і не зменшилися.
Відтак слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання по суті в судовому засіданні встановлено наявність обґрунтованої підозри, прокурором доведені деякі із ризиків, однак не доведено, що не можливо обрати інший, більш м'який запобіжний захід, як про те клопоче сторона захисту.
Так, підозрюваний добровільно та самостійно з'явився до слідчого судді на розгляд даного клопотання, а відтак слідчий суддя вважає за можливе надати підозрюваному можливість виправитися без його тимчасової ізоляції від суспільства.
Враховуючи вагомість наявних доказів про можливу причетність підозрюваного до кримінального правопорушення, його сімейний стан (тобто те. що він самостійно виховує дитину після позбавлення батьківських прав матері відносно спільної дитини), існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, те, що на даний час підозрюваний самостійно з'явився до правоохоронних органів та до суду на розгляд клопотання щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не був затриманий правоохоронними органами (не зважаючи на оголошення підозрюваного в розшук, яке передувало в часі такій його явці в правоохоронні органи), то слідчий суддя приходить до переконання, що у відповідності до ч.4 ст. 194 КПК України щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічній час доби (оскільки на самостійному утриманні підозрюваного перебуває малолітня дитина, то слід надати підозрюваному можливість в денний час доби мати змогу забезпечувати нормальне утримування дитни, тобто змогу підозрюваному відвідувати роботу та матеріально забезпечувати дитину).
На переконання слідчого судді цей запобіжний захід надасть змогу забезпечити адекватне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, такий запобіжний захід буде співмірним та доцільним у даному кримінальному провадженні.
Обрання інших запобіжних заходів також є неможливим в силу наступних обставин.
Обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки на думку слідчого судді, в даному випадку буде неефективним з огляду на те, що істотною відмінністю цього запобіжного заходу від особистого зобов'язання є те, що реалізація особистої поруки перед-бачає менше обмеження прав і свобод підозрюваного, обвинуваченого, ніж інші за¬побіжні заходи, зокрема особисте зобов'язання, яке (особисте зобов'язання) також на думку слідчого судді в даному конкретному випадку не спроможне забезпечити досягнення цілей у кримінальному провадженні та нівелювати наявні ризики.
Обрання запобіжного заходу у вигляді застави є неможливим з огляду на те, що слідчому судді не представлено жодних відомостей стосовно доходів підозрюваного, а відтак визначення такого запобіжного заходу лише з огляду на тяжкість інкримінованого злочину без врахування того, що підозрюваний має на самостійному утриманні та вихованні малолітню дитину, то слідчий суддя вважає, що такий запобіжний захід, як застава буде завідомо непомірним для нього.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для обрання найбільш обтяжливого запобіжного заходу в рамках даного кримінального провадження та приходить до переконання про обрання відносно підозрюваного міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, оскільки стороною обвинувачення наведено у судовому засіданні наявність ризиків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню у випадку не застосування щодо підозрюваногозапобіжного заходу.
Відтак до підозрюваного, враховуючи наведені у клопотанні ризики, репутацію підозрюваного, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, сімейний стан, з урахуванням вимог ст. 181 КПК України, слід обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, заборонивши підозрюваному залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 (як і вказано у довідці виконавчого комітету Лядської сільської ради Монастириського р-ну Тернопільської обл. №130 від 02.06.2020р.) без дозволу слідчого, прокурора, або суду в нічний час доби з 20-00 до 08-00 щоденно.
Підозрюваний не затримувався в порядку ст. 208 КПК України, про підозру йому повідомлено 31.03.2020 року, а в розшук оголошено 05.05.2020 року, 21.05.2020 року було зупинено строки досудового розслідування, 30.05.2020 року було відновлено та одразу зупинено строки досудового розслідування та 01.06.2020 року знову їх відновлено. Тому строк тримання під домашнім арештом має обчислюватись з моменту постановлення ухвали і оскільки строки досудового розслідування спливають 06.06.2020р., то строк тримання під домашнім арештом за даною ухвалою має обмежуватись цією ж датою.
Також слідчий суддя вважає, що на підозрюваного слід покласти обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 395 Кримінального процесуального кодексу України, -
У задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 06.06.2020 року в межах строку досудового розслідування.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 (як і вказано у довідці виконавчого комітету Лядської сільської ради Монастириського р-ну Тернопільської обл.. №130 від 02.06.2020р.) без дозволу слідчого, прокурора, або суду в нічний час доби з 20-00 до 08-00 щоденно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки, передбачені п. 1 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утриматися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
- носити електронний засіб контролю.
Обов'язки, покладені на підозрюваного, діють протягом строку дії ухвали.
Строк дії ухвали - до 06.06.2020 року включно.
Виконання ухвали доручити відповідному органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, а контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1