Справа № 216/6626/19
Провадження № 1-кп/216/495/20
03.06.2020 місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 кримінальне провадження № 12019040230001401 від 03 серпня 2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, офіційно не працює, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, відповідно до положень ст. 89 КК України судимості не має, зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
03 серпня 2019 року приблизно о 00.00 год. ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу магазину «АТБ-Маркет» на проспекті Поштовому, 39а в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, побачив раніше йому незнайомого - ОСОБА_5 , який, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, слідував по проспекту Поштовому в напрямку вулиці Пушкіна та користувався мобільним телефоном марки «Lenovo» моделі А-2010-а. У цей час у ОСОБА_3 виник злочинний намір, спрямований на викрадення чужого майна, а саме зазначеного мобільного телефону, та обернення його на свою користь. Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність свого діяння, діючи умисно та переслідуючи корисливу мету, ОСОБА_3 прослідував вслід за ОСОБА_6 і близько 00.15 год. 03 серпня 2019 року, знаходячись на стежці, яка розташована між будинками № 39а та № 41 на вул. Пушкіна в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_6 впав на вказаній ділянці місцевості та, знаходячись на землі, не міг чинити йому опір, усвідомлюючи при цьому протиправність своїх дій, діючи відкрито та явно для потерпілого ОСОБА_5 , з правої зовнішньої кишені одягнутих на ньому джинсових брюк відкрито викрав належний останньому мобільний телефон марки «Lenovo» моделі А-2010-а, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , вартість якого згідно з висновком судової товарознавчої експертизи від 29 серпня 2019 року № 34/12.1/727 складає 1 033 грн 33 коп. Після цього, заволодівши майном потерпілого ОСОБА_5 , ОСОБА_3 з місця вчинення злочину разом з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди на вказану суму.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні злочину, в якому він обвинувачується, визнав повністю і дав суду такі показання. 02 серпня 2019 року ближче до 24.00 год. він вийшов з магазину «АТБ-Маркет» на проспекті Поштовому в Центрально-Міському районі міста, неподалік від площі Визволення, і побачив сп'янілого потерпілого, який йшов по вулиці та впускав з рук мобільний телефон. Він прослідував за ним, по дорозі останній близько трьох разів падав сам і впускав телефон. Між будинками на вулиці Пушкіна потерпілий впав, він підійшов до нього та витягнув з його правої передньої кишені джинсових брюк мобільний телефон «Lenovo». Будь-якої фізичної сили він до потерпілого не застосовував, взагалі його не чіпав. Після цього він разом з телефоном потерпілого попрямував у бік свого будинку. Спочатку він залишив вказаний телефон у себе вдома, а згодом продав своєму співробітнику за 250 грн, витративши отримані гроші на власні потреби.
Давши такі детальні показання, обвинувачений ОСОБА_3 просив суд не досліджувати зібрані в матеріалах справи докази, оскільки він всі фактичні обставини кримінального провадження визнає повністю та не оспорює їх.
При ухваленні вироку обвинувачений ОСОБА_3 просив суд врахувати, що він беззастережно визнає себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину за викладених вище обставин і кваліфікації, дійсно щиро кається в скоєному, критично оцінює свої протиправні дії, належно усвідомив і засуджує свій негативний вчинок, висловлює жаль з приводу вчиненого, зробив відповідні висновки, обіцяє виправитись і не допускати подібних вчинків у майбутньому, при цьому він добровільно відшкодував потерпілому завдану шкоду в розмірі 35 000 грн і останній будь-яких претензій до нього не має, у зв'язку з чим просив його суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву, в якій просив провести судовий розгляд за його відсутності та призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду, а поданий ним цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди - залишити без розгляду, оскільки обвинувачений добровільно відшкодував йому витрати на лікування в розмірі 35 000 грн, тому він матеріальних претензій до останнього не має.
За таких обставин суд, заслухавши думку учасників судового провадження, відповідно до положень ст. 325 КПК України визнав за можливе з'ясувати всі обставини справи під час судового розгляду за відсутності потерпілого.
Ураховуючи зазначену вище позицію обвинуваченого та відсутність у прокурора заперечень проти цього, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, зокрема щодо часу, місця, обстановки, способу вчинення та наслідків, форми вини й мотивів кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується. У суду не виникло сумнівів у добровільності та істинності позиції обвинуваченого, якому декілька разів було роз'яснено, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Обвинувачений систематично та послідовно протягом усього часу розгляду справи визнавав усі обставини справи й погоджувався з кваліфікацією вчиненого ним діяння, його показання є чіткими, мають логічний характер, об'єктивно узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підстав для самообмови не встановлено, тому у суду не має сумнівів у його волевиявленні. Про добровільність позиції обвинуваченого та про розуміння ним правових наслідків свідчить його письмове клопотання.
З огляду на наведене, оскільки фактичні обставини стороною обвинувачення встановлені правильно, повністю підтверджуються обвинуваченим і беззаперечно ним визнаються, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена в судовому засіданні поза будь-яким розумним сумнівом.
За встановлених обставин суд кваліфікує зазначені дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж).
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, яке має бути призначено обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до статей 50, 65 КК України виходить із меж, установлених у санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_3 вчинено кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України належить до категорії злочинів середньої тяжкості.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження та долученої до них досудової доповіді обвинувачений ОСОБА_3 згідно з положеннями ст. 89 КК України судимості не має, офіційно не працює, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, під наглядом лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебував і не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно (а.к.п. 138-145).
У пункті 4 досудової доповіді міститься висновок органу пробації про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без позбавлення або обмеження волі та не становить високої небезпеки для суспільства.
Водночас суд бере до уваги, що завдана злочином шкода відшкодована в повному обсязі шляхом повернення потерпілому викраденого телефону та добровільного відшкодування обвинуваченим ОСОБА_3 завданої потерпілому майнової шкоди в розмірі 35 000 грн, у зв'язку з чим останній матеріальних претензій до обвинуваченого не має.
Разом з тим суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання згідно зі ст. 66 КК України, щире каяття обвинуваченого та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З огляду на наведене при призначенні покарання суд враховує фактичні обставини справи, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, спосіб його вчинення та наслідки, обстановку вчинення злочину, ставлення обвинуваченого до вчиненого, перед і пост кримінальну поведінку останнього, дані про його особу, зокрема, вік, стан здоров'я, відсутність судимостей, офіційної роботи, родини та утриманців, не перебування на обліках і задовільну характеристику за місцем проживання, наявність двох пом'якшуючих обставин і відсутність обтяжуючих обставин, повне й добровільне відшкодування потерпілому завданої злочином шкоди, відсутність в останнього матеріальних претензій до обвинуваченого, зазначений вище висновок органу пробації, а також думку потерпілого, який просив призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду.
Таким чином, ураховуючи всі зазначені вище обставини в їх сукупності, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових злочинів останньому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 186 КК України у виді штрафу.
Саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим та адекватним характеру вчиненого діяння, його небезпечності й даним про особу винного, а також необхідним і достатнім для перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, на підставі заяви потерпілого - залишити без розгляду.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 слід стягнути на користь держави 628 грн 04 коп. документально підтверджених процесуальних витрат на залучення експерта (а.к.п. 99).
Запобіжний захід обвинувачному ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі сімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 190 (одну тисячу сто дев'яносто) грн.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - залишити без розгляду.
Речовий доказ, а саме мобільний телефон марки «Lenovo» моделі А-2010-а, - вважати повернутим власнику ОСОБА_5 згідно з розпискою від 28 серпня 2019 року (а.к.п. 111).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 628 (шістсот двадцять вісім) грн 04 коп. документально підтверджених процесуальних витрат на залучення експерта.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити обвинуваченому його право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1