Справа № 216/1382/20
Провадження № 3/216/843/20
іменем України
29 травня 2020 року Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Сидорак В.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпроАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 409167, 01 березня 2020 року близько 03 години 24 хвилин в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу по вул. Толстого біля будинку 34 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes Benz Е 420 державний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини роту, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест та в лікаря - нарколога у медичному закладі відмовилася у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав, пояснив, що 01 березня 2020 року перебував в гостях, поїхав на авто, оскільки планував назад повертатися на таксі. Оскільки вживав спиртні напої, подзвонив своєму товаришу ОСОБА_2 з проханням забрати та відвезти додому, на що останній погодився. Товариш приїхав разом з іншим спільним знайомим ОСОБА_3 ОСОБА_4 сів за кермо його автомобілю, а інший був на своєму автомобілі. Не заперечує, що перебував в стані алкогольного сп'яніння та під час того, як товариш віз його додому, він намагався його вмовити поїхати далі розважатися. В результаті чого ОСОБА_4 розлютився, зупинив машину та залишив його самого в автомобілі, а сам сів в автомобіль іншого товариша та вони поїхали. Його автомобіль перебував на узбіччі в нерухомому стані, він дійсно сидів за кермом автомобіля, оскільки пересів туди після того як ОСОБА_4 залишив його. Під'їхали працівники патрульної поліції, оскільки в автомобілі не горіла підсвідка, та повідомили, що в них є підозра, що він керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. На що він заперечував, однак патрульні не взяли до уваги його заперечення та склали відносно нього протокол. Крім цього в автомобілі була його знайома ОСОБА_5 .
Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Морозов Є.Є. в судовому засіданні заявив суду клопотання про закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, обґрунтовуючи тим, що в матеріалах справи не містяться докази управління та керування транспортними засобом в час, який зазначений у протоколі, відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Працівниками поліції взагалі не проводився огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Отже, за таких обставин вважає, що протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ст. 130 ч. 1 КУпАП складений неправомірно, тому просить провадження по справі закрити в зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_1 є його другом. 01 березня 2020 року близько 02.00 години ОСОБА_7 попросив перегнати його автомобіль, оскільки той перебував в стані алкогольного сп'яніння. Він з товаришем ОСОБА_8 поїхали на ОСОБА_9 . Він сів за кермо автомобіля останнього, а ОСОБА_10 їхав попереду. По дорозі ОСОБА_1 почав вмовляти його їхати кудись розважатися, він не витримав, моргнув фарами автомобілю ОСОБА_10 , той зупинився, він пересів до нього і залишив ОСОБА_7 біля магазину на перехресті вул. Толстого.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що ОСОБА_1 є її другом. 01 березня 2020 року ОСОБА_1 приїхав до неї додому в гості. Згодом вирішили їхати до нього. Попросили ОСОБА_2 приїхати і відвезти їх до ОСОБА_7 , оскільки вони перебували в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_12 , сів за кермо автомобіля ОСОБА_7 , вона сиділа на пасажирському сидінні. ОСОБА_13 почав вмовляти ОСОБА_4 їхати далі розважатися, останній не витримав, та зупинив автомобіль. Пересів в автомобіль товариша, який їхав попереду та залишив ОСОБА_7 разом з нею в автомобілі ОСОБА_14 пересів на водійське сидіння, але автомобілем не керував. Згодом до них під'їхали патрульні поліцейські та почали складати протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_13 їм неодноразово зауважував, що не керував автомобілем, але вони ніяк не реагували. Крім того, поліцейські не відстороняли ОСОБА_7 від керування автомобілем.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимогами ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З об'єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, полягає в керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, наявність у особи яка керувала транспортним засобом ознак сп'яніння, може бути підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому за приписами п. 2.5 ПДР України лише водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм є також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Обов'язок проходження особами огляду на стан сп'яніння, покладається на осіб, які керували транспортними засобами з явними ознаками сп'яніння.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Оскільки згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З метою перевірки доводів, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення судом допитувалися свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , які підтвердили той факт, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, переглянувши в судовому засіданні відео з боді-камери, яка була на одному з працівників патрульної поліції під час складання протоколу, вбачається лише те, що ОСОБА_1 знаходився біля свого автомобіля. При цьому на протязі усього часу розмови з поліцейськими повідомляв їх, що не керував транспортним засобом, тому підстави складання на нього протокол про адміністративне правопорушення відсутні. Будь яких інших відомостей про те, що автомобілем керував саме ОСОБА_1 відеоматеріали не містять.
У матеріалах справи також відсутні конкретні правові докази про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Згідно приписів ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Однак з матеріалів справи вбачається, що після складання вказаного вище протоколу про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 водійські права не вилучались та дані про відсторонення останнього від керування транспортним засобом, як того вимагає закон, відсутні.
Таким чином, всі наведені вище обставини справи в їх сукупності переконливо свідчать про неналежність зібраних у справі доказів, які не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в цій справі, зокрема не підтверджують факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 .
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що вина останнього у вчиненні правопорушення не доведена, а тому провадження у справі щодо нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 247, 251 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, який виніс постанову.
Суддя В.В. Сидорак