Справа № 216/2306/18
провадження 2/216/636/20
іменем України
27 травня 2020 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Бутенко М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Крейси О.О.,
без участі сторін та згідно ст. 247 ЦПК України, без застосування технічних засобів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення, -
встановив:
10 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.04.2018 вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Куща В.М. та ОСОБА_3 визнано винними у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 187 КУпАП, в ході якого вони заволоділи його майном на в сумі 5000 грн та 3700 доларів США. При цьому станом на 03.05.2018 Національним банком України встановлено офіційний курс гривні до долара США у розмір і 2615,5067, таким чином 3700 доларів США складають 96773,50 грн, тобто йому завдано матеріальну шкоду в розмірі 101773,50 грн. Завдану йому матеріальну шкоду йому не відшкодовано.
27 травня 2020 року ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги, у зв'язку із смертю відповідача ОСОБА_3 , просив стягнути завдану йому матеріальну шкоду в розмірі 101773,50 грн з ОСОБА_2 .
Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 , про розгляд справи повідомлявся належним чином, в судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив, у своєму листі від 13.06.2018 позовну заяву не визнав, просив проводити розгляд справи у його відсутність.
Виходячи з вищевикладеного, а також положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає можливим судове засідання здійснювати у відсутність учасників справи за наявними у суду матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При цьому згідно роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 квітня 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними у вчиненні злочинів передбачених ч.3,4 ст. 187 КК України, у вироку суду було встановлено, що 08.05.2014 року приблизно о 02:00 годині ОСОБА_2 за попередньою змовою з раніше знайомим ОСОБА_3 і невстановленою слідством особою, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, шляхом віджиму дерев'яної рами вікна проникли до приміщення будинку АДРЕСА_1 . Після цього ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 і невстановленою слідством особою, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, перебуваючи в приміщенні вказаного будинку, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, а саме нанесли останньому декілька ударів в область голови й тулуба, що виразилось у пошкодженнях у вигляді: забійна рана обличчя; закрита травма грудної клітини, яка супроводжувалась переломами 7, 8, 9, 10 ребер ліворуч; розрив лівої легені; гемопневмоторакс, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1939 від 02.09.2014 року за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Через деякий час ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 і невстановленою слідством особою припинили відносно потерпілого ОСОБА_1 насильницькі дії та заволоділи мобільним телефоном «Нокіа 1112» вартістю 200 гривень, грошовими коштами в сумі 5 000 гривень та 3 700 доларів США, пневматичним пістолетом і ліхтариком « Філіпс », які матеріальної цінності не представляють, що належать ОСОБА_1 . Після цього ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 і невстановленою слідством особою з викраденим майном з місця вчинення злочину втекли, розпорядившись ним за власним розсудом, чим завдали потерпілому ОСОБА_1 майнових збитків на загальну суму 48 860 гривень (а.с.6-10).
Відповідно до довідки, наданої керуючою ТВБВ №10003/0562, станом на 03 травня 2018 року Національним банком України встановлено курс USD 2615,5067 (а.с.11).
Згідно із лікарським свідоцтвом про смерть відповідач ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.41).
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частиною 1 статті 1177 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Пунктом 2 постанови Пленуму «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» N 6 від 27.03.92 передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Пунктом 3 зазначеної постанови роз'яснено судам, що шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 543 ЦК України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Враховуючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільно заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями потерпілому ОСОБА_1 , вина яких встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, а також приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 помер, таким чином потерпілий ОСОБА_1 має право вимагати відшкодування шкоди завданої злочином з відповідача ОСОБА_2 .
Отже суд вважає, що обставини завдання збитків є доведеними повністю, внаслідок чого позивач отримав право на відшкодування завданих йому збитків в судовому порядку.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Отже з урахуванням задоволення позову в повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 1017,75 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 22, 543, 1166, 1177, ЦК, ст. ст. 5-8, 12-19, 23, 9, 128, 131, 136, 141, 197, 258-259, 263,265, 268, 274, 354-355 ЦПК України, п.2,3 постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27.03.92 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», суд -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану кримінальним правопорушенням в розмірі 101773 грн 50 коп. (сто одна тисяча сімсот сімдесят три гривні п'ятдесят копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у розмірі 1017 грн 75 коп. ( одна тисяча сімнадцять гривень сімдесят п'ять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено сторонами до Апеляційного суду Дніпропетровської області, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості про сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: М.В. Бутенко