Справа № 215/1511/20
3/215/830/20
03 червня 2020 року Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Я.О., розглянувши матеріали, які надійшли з розглянувши матеріали, які надійшли від з Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого слюсарем РЗФ-1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , номер телефону НОМЕР_1
за ст. 173 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 04.03.2020 серії АПР18 №438304, 27.02.2020 о 19:00 год. ОСОБА_1 перебуваючи в кафе «Казковий» за адресою: вул. Маршака, 1А, м. Кривий Ріг, висловлювався нецензурною лайкою, образливо чіплявся до громадян, порушував громадський порядок, чим скоїв своїми діями дрібне хуліганство, за що відповідальність передбачена ст.173 КУпАП.
Вказані матеріали повторно надійшли до суду 08.04.2020, датою розгляду справи у суді в протоколі зазначено 10.03.2020.
При цьому, з Постанови Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 12.03.2020 вбачається, що вперше вказані матеріали надійшли до суду 11.03.2020, проте ОСОБА_1 у судове засідання 12.03.2020 не з'явився та не доставлений працівниками поліції.
Статтею 277 КУпАП встановлено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 КУпАП розглядаються протягом доби.
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173-2 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
В день надходження адміністративного матеріалу явку до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, забезпечено не було.
Враховуючи імперативні положення законодавства України щодо обов'язкової присутності під час розгляду вказаної справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судовий розгляд справи було призначено на 29.04.2020 року. Одночасно особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, була надіслана судова повістка про виклик в судове засідання.
29.04.2020 ОСОБА_1 до суду не з'явився, судова повістка, що направлялась йому на адресу, вказану у протоколі, повернулась до суду з відміткою пошти про причини невручення: адресат відсутній.
Враховуючи обов'язкову присутність під час розгляду вказаної справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судовий розгляд справи було відкладено на 12.05.2020 року та винесено постанову про примусовий привід ОСОБА_1 на 12.05.2020.
12.05.2020 у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 до суду та відсутністю у суду відомостей про причини невиконання приводу, повторно винесено постанову про примусовий привід ОСОБА_2 до суду на 21.05.2020.
21.05.2020 у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 до суду та враховуючи відомості про причини невиконання приводу, повторно винесено постанову про примусовий привід ОСОБА_1 до суду на 27.05.2020.
27.05.2020 у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 до суду та відсутністю у суду відомостей про причини невиконання приводу, повторно винесено постанову про примусовий привід ОСОБА_2 до суду на 03.06.2020.
03.06.2020 ОСОБА_1 до суду не з'явився та не доставлений приводом, причини невиконання приводу суду не повідомлені.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З отриманих судом матеріалів, в тому числі даних протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, було достовірно відомо про факт складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та подальший розгляд справи в суді.
Незважаючи на вказані обставини, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, станом розгляду справи не цікавилась.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
За таких обставин, враховуючи встановлені ст. 277 КУпАП строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, загальні вимоги законодавства України щодо забезпечення розумності строків розгляду справи, а також сплив строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд вважає за можливе вирішити питання про закриття провадження у справі за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У протоколі про адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП зазначено, що воно вчинене 27.02.2020.
Правопорушення за ст.173 КУпАП за своїм характером є разовим, і на даний час закінчився тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, тобто на даний час строк накладення адміністративного стягнення сплинув.
Відповідно до ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставиною закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
КУпАП чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії.
Тобто приписи 247 статті КУпАП є імперативними і вказують, що суд повинен лише закрити провадження і не вирішувати при цьому жодних інших питань.
Отже, після закінчення вказаних строків унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави вважати про відсутність у суду прав з'ясувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття провадження у справі.
При цьому, пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
Враховуючи, що на даний час закінчився визначений ст.38 КУпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суд позбавлений процесуальної можливості в подальшому досліджувати докази та вирішувати питання про винуватість, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ч. 1 ст.247 КУпАП.
Керуючись п.7 ст. 247, ст. 283, ч.1 п. 3 ст. 284, ст. 289 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанову може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя