Справа № 215/2182/19
2/215/1414/20
03 червня 2020 року Суддя Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Лиходєдов А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Тернівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
Ухвалою від 23.04.2019 р. Тернівського районного судом м. Кривого Рогу, позовну заяву ОСОБА_1 до Тернівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, було залишено без руху, та надано позивачу строк для усунення недолік, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Ухвалою від 14.06.2019 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, вказану позовну заяву було визнано неподаною.
Постановою від 29.01.2020 р. Дніпровського апеляційного суду, було скасовано ухвалу 14.06.2019 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу.
10.02.2020 р. вказана справа надійшла до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, для вирішення питання, відповідно до вимог ЦПК України.
Однак, у порушення ч. 1 ст. 177 ЦПК України, у справі були відсутні копії позовних заяв від 19.04.2019 р. та від 06.06.2019 р. та копії документів, які вказані в додатках до позовів від вказаних дат, для вручення відповідачу. В зв'язку з цим, 12.02.2020 р. було винесено ухвалу про залишення позову без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
На виконання ухвали від 12.02.2020 р. про залишення позову без руху, до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, 05.03.2020 р., позивач надала копії позовних заяв від 19.04.2019 р. та від 06.06.2019 р. та копії документів, які вказані в додатках до позовів від вказаних дат, для вручення відповідачу, але вказані копії позовних заяв від 19.04.2019 р. та від 06.06.2019 р., а також частина долучених до них копій документів, а саме: заяв від 25.05.2018 р. та від 17.12.2018 р. до Тернівського ВДВС, постанова державного виконавця від 14.05.2018 р., заяв до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 27.04.2018 р., 18.05.2018 р., 25.02.2019 р., та акт державного виконавця від 15.06.2018 р.
- є повністю нечитабельними, та як вважає суд, вони фактично не можуть вважатися копіями вказаних документів. Тобто копії вказаних документів суду не надано, що є порушенням, як зазначав суд, ч. 1 ст. 177 ЦПК України. У зв'язку з цим - 11.03.2020 р. повторно було винесено ухвалу про усунення недоліків.
Зазначену ухвалу 11.03.2020 р. було направлено позивачу на адресу її проживання, але до цього часу поштове відправлення (або повідомлення про вручення) до суду не повернулося.
16.04.2020 р. ухвалу суду від 11.03.2020 р. було повторно направлено на адресу проживання позивача, але поштове відправлення було повернуто 27.05.2020 р. до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу.
Як вбачається з позовної заяви позивач зазначив свою поштову адресу, як: АДРЕСА_1 , і саме за цією адресою судом було направлено копії ухвал про залишення без руху позову.
Відповідно до ч. ч. 6, 8 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною стороною.Днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Згідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Суд вважає, що вказані норми діють також і на випадки вручення надісланої учасникам процесу ухвали суду, відповідно до аналогії закону, що передбачено ч. 9 ст. 10 ЦПК України.
До теперішнього часу позивачем ухвалу суду від 11.03.2020 р. не виконано, заява про продовження строку на усунення недоліків до суду не надходила.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно листа Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими в тому числі є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Так, наприклад, в § 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України», Європейський суд зазначив, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Вказані обставини, дають підстави вважати про те, що позивач скориставшись своїм правом на звернення зі скаргою до суду, недобросовісно ставиться до процесуальних обов'язків, неухильне виконання яких визначено вимогами ст. 43 ЦПК України, а саме протягом березня-травня 2020 р. поштову кореспонденцію за адресою зазначеною у позові не отримувала, сама в цей період із заявою та запитами про рух справи не зверталася.
Відповідно до ч. 5 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Отже, з урахуванням положень ч. 5 ст. 185 ЦПК України у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання особою, яка подає позов (заяву) копії ухвали, на теперішній час зазначені в ухвалі недоліки не усунуто, у зв'язку з чим позов необхідно вважати неподаним та повернути позивачу.
Керуючись ч. 5 ст. 185 ЦПК України -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Тернівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, шляхом подання апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня її складення, або не більше ніж у 15-ти денний строк із дня закінчення карантину.
Ухвала складена 03.06.2020 р..
Суддя: