Справа 206/6823/19
Провадження 2-о/206/16/20
02 червня 2020 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Кушнірчука Р.О.,
при секретареві Ільїній І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за заявою в порядку окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Соборний районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Світловодський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначає, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Світловодськ, Кіровоградської області. Мати заявника ОСОБА_5 , яка за національністю поляк, народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак з невідомих причин в актовому записі про народження заявника, національність матері була вказана як «українець», а не «полька». Чому так сталося мати за життя не змогла пояснити та повідомила, що тоді не звернула на це уваги. Дізнавшись про помилку заявник звернуся до відділу державної реєстрації із заявою про внесення змін до актового запису про народження в частині зазначення національності матері «полька». Однак у внесенні таких змін було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду. Наявність вказаної помилки позбавляє заявника можливості ідентифікувати свою національність. Заявник прагне відновити та зберегти своє етнічне польське походження. Його родина дотримується культурних та релігійних традицій, етнічних особливостей поляків і ця культура є домінуючою в їх родині. В побуті також дотримуються всіх польських традицій та звичаїв. У зв'язку з викладеним заявник, з урахуванням останніх уточнень, просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що він має родинне походження від свого діда по материнській лінії, польського походження ОСОБА_3 (ОСОБА_3), зобов'язавши Світловодський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести зміни до актового запису № 320 від 09.09.1964 року про народження, змінивши в графі національність його матері ОСОБА_5 з «українка» на «полька».
Ухвалою суду від 16 грудня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 10 березня 2020 року у якості заінтересованої особи залучено Світловодський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Від представник заявника надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій він просить задовольнити його заяву у повному обсязі.
Представник заінтересованої особи Соборного районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу за його відсутності. Також на адресу суду представником відділу направлено пояснення по справі, відповідно до яких відділ не заперечує щодо встановлення факту належності матері заявника ОСОБА_5 до польської національності без внесення змін до актових записів в частині національності (а.с.26-28).
Представник заінтересованої особиСвітловодського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) просив суд розглянути справу за його відсутності. Також на адресу суду від представника відділу надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких просив суд відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 (а.с.38-39).
Суд, з'ясувавши обставини справи, на які заявник посилався, як на підставу своїх вимог, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з огляду на нижченаведене.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився заявник ОСОБА_1 у м. Кремгес Кіровоградської області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 09.09.1964, батьками якого записані « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_7 » (а.с.7).
Згідно ж копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 18.06.1964, ІНФОРМАЦІЯ_3 одружились батьки заявника « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_8 », та після реєстрації шлюбу мати змінила прізвище на « ОСОБА_8 » (а.с.8).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 мати заявника ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.12).
Згідно листа Олександропільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області дід заявника ОСОБА_3 , поляк за національністю, 1915 року народження, мешкав у с. Олександропіль Солонянської волості Катеринославського повіту, куди прибув разом з батьками після закінчення військового конфлікту з Польщею (а.с.9).
З довідки Дніпропетровського обласного союзу поляків від 30 вересня 2019 року за № 016 вбачається, що пан ОСОБА_1 є членом Дніпропетровського обласного Союзу Поляків з 2018 року, сповідує Польську культуру та традиції у зв'язку з тим, що є поляком. Мати ОСОБА_1 пані ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є Полькою за національністю, дівоче прізвище « ОСОБА_5 » (а.с.11).
Отже, викладене свідчить про те, що мати заявника ОСОБА_5 та дід заявника ОСОБА_3 були поляками за національністю.
Однак, при народженні заявника ОСОБА_1 у свідоцтві про народження в графі «національність» матері було зазначено «українка», а не «полька».
Так, заявник звертався до Соборного районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з метою виправлення національності матері в актовому записі про народження з «українка» на «полька», проте виправлення не було внесено (а.с.13).
Як зазначено у листі Дніпропетровського обласного союзу поляків, відповідно до польської культури і національних польських традицій та звичаїв польської національності, національність може визнаватись як зі сторони батька так і зі сторони матері.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Статтею 11 Закону України «Про національні меншини в Україні» громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність.
Статтею 3 Рамкової конвенції про захист національних меншин, яка ратифікована Законом України №703/97-ВР від 9 грудня 1997 року "Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин" визначено, що кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй, чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі. Особи, які належать до національних меншин, можуть здійснювати права і свободи, що випливають з принципів, проголошених в зазначеній Рамковій конвенції, одноосібно та разом з іншими. Частиною 1 статті 11 вказаної Конвенції визначено, що сторони зобов'язуються визнавати за кожною особою, яка належить до національної меншини, право використовувати своє прізвище (по батькові) та ім'я мовою меншини, а також право на їх офіційне визнання, відповідно до умов, передбачених у їх правових системах.
У статті 1 Угоди про принципи співробітництва між Україною та Республікою Польща по забезпеченню прав національних меншин визначено, що для досягнення цілей цієї Угоди під національними меншинами (надалі "меншини") маються на увазі відповідно: - групи громадян України, які є поляками за національністю, та які виявляють почуття національної самосвідомості, єдності зі своїм етносом, - групи громадян Республіки Польща, які є українцями за національністю та які виявляють почуття національної самосвідомості, єдності зі своїм етносом.
Відповідно до статті 3 згаданої Угоди, кожна із Сторін враховує у своїй політиці законні інтереси меншин, вживає законодавчі, адміністративні та інші необхідні заходи для зберігання, розвитку їх етнічної, мовної, культурної та релігійної самобутності, недопущення на своїй території будь-якої дискримінації осіб за ознакою їх приналежності до меншини, а також будь-яких спроб асиміляції меншин проти їх волі.
Статтею 3 Рамкової конвенції Ради Європи Про захист національних меншин (ратифікованої Законом України № 703/97-ВР від 09 грудня 1997 року) передбачено, що кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.
Відповідно до статті 300 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.
Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Метою звернення заявника до суду, відповідно до ст. 315 ЦПК України, є встановлення фактів родинних відносин від якого в даному випадку залежить виникнення особистих немайнових прав фізичної особи.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, здійснивши оцінку доказів у відповідності до ст. 89 ЦПК України, враховуючи, що відповідними документами підтверджений факт того, що ОСОБА_1 має родинне походження від свого діда по материнській лінії, польського походження ОСОБА_3 (ОСОБА_3), а мати заявника за національністю є «полька», то зважаючи на передбачене ст. 11 Закону України «Про національні меншини» право заявника вільно обирати і відновлювати національність, яке залежить від волевиявлення особи і не пов'язане з обов'язковою вимогою перебування обох батьків цієї особи у одній національності, суд приходить до висновку, про наявність правових підстав для задоволення вказаної заяви.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Соборний районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Світловодський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт того, що ОСОБА_1 має родинне походження від свого діда по материнській лінії, польського походження ОСОБА_3 (ОСОБА_3), про що Світловодським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) повинні буди внесені зміни до актового запису № 320 від 09.09.1964 року про народження ОСОБА_1 , змінивши в графі національність його матері ОСОБА_5 з «українка» на «полька».
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.
Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук