Справа № 206/7123/19
Провадження № 2-о/206/23/20
03 червня 2020 року Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Румянцев О.П. ознайомившись з заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи Департамент адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради (м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд.58, каб.213), Дніпровська міська рада (м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.75) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
27 грудня 2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2020 року заява була залишена без руху, оскільки не відповідала вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, та заявнику було запропоновано усунути недоліки заяви у п'ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали.
Копія ухвали суду 23 січня 2020 року, 04 березня 2020 року та 29 квітня 2020 року направлялася на адресу заявника, однак у встановлений судом строк заявник зазначені в ухвалі недоліки не усунула, а саме нею не подано до суду заяву, яка б відповідала вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Аналізуючи чинне цивільне процесуальне законодавство України, строки, що встановлюються судом, повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість цих строків, суду необхідно враховувати принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визнанні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Як вбачається з матеріалів справи, у визначений термін, недоліки заяви не усунуто, заявник ОСОБА_1 до Самарського районного суду м. Дніпропетровська зі зверненням щодо розгляду заяви не зверталася, рухом справи не цікавилася, що свідчить про зловживання заявником своїми правами та втрату інтересу до своєї заяви, що в свою чергу тягне порушення принципу розумності строків, дотримання якого є однією з найважливіших критерій справедливого судочинства.
Відповідно ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Згідно п.2 ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.175, 177, 185, 258-260, 353-354 ЦПК України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Департамент адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Дніпровська міська рада та ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - вважати неподаною та повернути позивачу.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в Індустріальному районі міста Дніпро повернути ОСОБА_2 сплачений судовий збір, суму в розмірі 384,20 грн., згідно квитанції №24296230 від 16.12.2019.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.П.Румянцев