Справа № 206/1252/20
Провадження № 3/206/654/20
29 травня 2020 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого-судді Грицаюк Н.М., при секретареві Норі І.С., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
24 березня 2020 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 .
У протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 №457994 зазначено, що 21.03.2020 року о 15-30 год. ОСОБА_1 знаходилась на своєму робочому місці в приміщенні магазину «Наш край» ТОВ «Адванс Рітейл», який здійснює реалізацію продовольчих товарів та розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Северодонецька,2, без засобів індивідуального захисту, чим порушила вимоги пп.3 п. 2 постанови КМУ від 11.03.2020 року за №211.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що працює адміністратором у магазині «Наш Край», який розташований за адресою: м. Дніпро, Сєверодонецька,2. 21.03.2020 року коли співробітники поліції зайшли до приміщення магазину, то вона знаходилась без маски, оскільки маски закінчились, а керівництво магазину не встигло привезти нові. Керівництво магазину про відсутність масок вона повідомляла, однак у той час їх складно було купити.
Отже, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Диспозицією статті 44-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог підпункту 3 пункту 2 постанови КМ України №211 від 11.03.2020 року.
Підпунктом 3 пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 року №211, зі змінами, внесеними постановою КМУ від 16.03.2020 р. №215, з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року встановлено заборону роботи суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв'язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Статтею 62 Конституції України визначено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою не винуватість у вчиненні злочину.
Встановлення безпосередньо в Конституції України формули презумпції не винуватості як об'єктивно-правового положення має найважливіший значення для захисту прав та законних інтересів громадян. Хоча цей принцип сформульовано як кримінально-процесуальній, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно ст. 55 ГК Україна, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці».
Вивчивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, у зв'язку з відсутністю будь-яких належних та достовірних доказів, що підтверджують здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності.
Так судом у ході судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_1 , є лише найманим працівником ФОП « ОСОБА_2 », що підтверджується копією наказу про прийняття її на роботу.
Отже, беручи до уваги, що ОСОБА_1 є лише працівником, а не безпосереднім суб'єктом, що здійснювала згадану в протоколі діяльність, то в розумінні ст. 44-3 КУпАП ОСОБА_1 не є суб'єктом вказаного правопорушення.
Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений статтею 44-3 КУпАП, оскільки вона не є суб'єктом тих дій, які викладені і за вчинення яких наступає відповідальність у статті 44-3 КУпАП.
Згідно п.1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю при відсутності складу адміністративного правопорушення.
За таких підстав справа підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Керуючись п.1 ч. 1 ст.247, ст.ст. 283,284 КУпАП, суд,
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП закрити, в зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.М. Грицаюк