Справа № 214/8948/19
1-кп/214/535/20
02 червня 2020 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040750002033 від 13 листопада 2019 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 26.03.2007 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 128 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік, ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.08.2007 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлено для реального відбування покарання. 08.07.2009 року звільнений на підставі ухвали Широківського районного суду Дніпропетровської області від 01.07.2009 року умовно-достроково на невідбутий строк 3 місяці 17 днів;
- 13.01.2011 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.ч.1,2,3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, 22.04.2013 року умовно-достроково звільнений на невідбутий строк 7 місяців 11 днів;
- 08.08.2013 року Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст.309 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі. 23.06.2014 звільнився на підставі ст.2 Закону України «Про амністію»;
- 22.07.2015 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст.263 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;
- 27.11.2015 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст.395, 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі. 05.04.2019 року звільнився по відбуттю строку покарання;
- 28.11.2019 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;
- 04.03.2020 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ч.1 ст. 70 КК України, призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки, з покладанням обов'язків, визначених ст. 76 КК України;
- 17.03.2020 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст. 190 КК України, на підставі ч.1 ст. 70 КК України призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання більш суворого покарання менш суворим, призначеним за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.11.2019 року, остаточно призначено покарання у виді 3 років позбавлення. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки, з покладанням обов'язків, визначених ст. 76 КК України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
12 листопада 2019 року приблизно о 14 год. 15 хв. ОСОБА_3 , діючи повторно, знаходячись в приміщенні торгівельного залу гіпермаркету ТОВ «АТБ - маркет» «Продукти 356», розташованого за адресою: пр. 200-річчя Кривого Рогу, 7д, м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, маючи намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна і звернення його у свою користь, діючи з корисливих мотивів, будучи впевненим, що за його діями ніхто із співробітників магазину не спостерігає та вони носять таємний характер, з торгівельного прилавку магазину ТОВ «АТБ - Маркет», викрав дві упаковки розчинної сублімованої кави ТМ «NescafeGold», загальною вагою 360 г (280+80), загальною вартістю 462,93 грн., згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №34/12.1/1011 від 21 листопада 2019 року.
Після цього, викрадений товар ОСОБА_3 сховав під свій одяг, не маючи намір його оплачувати, та направився на вихід з вказаного магазину. Пройшовши касову зону та не розрахувавшись за вищевказаний товар, ОСОБА_3 був зупинений працівниками охорони ТОВ «АТБ-маркет» на виході з магазину за касовою зоною, при спробі покинути приміщення магазину, таким чином, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Внаслідок умисних дій ОСОБА_3 ТОВ «АТБ - маркет» міг бути спричинений матеріальний збиток на загальну суму 462,93 грн.
Дії ОСОБА_3 належить кваліфікувати за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, за ознаками: закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.
Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, визнав в повному обсязі по обставинах, зазначених в обвинувальному акті та пояснив, що у листопаді 2019 року, приблизно о 14-00 год. він знаходився в приміщенні гіпермаркету ТОВ «АТБ - маркет» «Продукти 356», розташованого на мікрорайоні Ювілейний в м. Кривому Розі, де вирішив вчинити крадіжку двох упаковок розчинної сублімованої кави «NescafeGold», з метою подальшого продажу, оскільки не мав роботи та засобів для існування. Взявши з полиці в гіпермаркеті «АТБ» зазначені упаковки кави, будучи впевненим, що його дії носять таємний характер, за відсутності коштів на їх оплату, він намагався вийти через касову зону, таким чином здійснити крадіжку, однак був зупинений працівниками охорони магазину, які викликали працівників поліції. Він згоден з висновком експерта з приводу вартості майна, яке він намагався викрасти, зазначеним в обвинувальному акті. Він втратив свою матір, яка померла в травні 2020 року. Жалкує про вчинене, критично ставиться до скоєного, усвідомлює негативність своїх вчинків, розкаюється у вчиненому та бажає виправитись. На теперішній час він працює за договором та просить призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнання обвинуваченим ОСОБА_3 вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував у учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин та чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні, відповідно до вимог ст.ст.85, 94 КПК України, показання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає, що ці докази отримані у порядку, встановленому КПК України, а тому є належними та допустимими, підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме, що обвинувачений вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
Після з'ясування обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених під час судового розгляду кримінального провадження, аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_3 , які мають логічний та послідовний характер, узгоджуються між собою, суд поза розумним сумнівом приходить до висновку про доведеність його вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15,ч.2 ст.185 КК України.
При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, дані, які характеризують особу обвинуваченого, його соціально-психологічну характеристику, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. У справі «Бакланов проти Росії» від 09 червня 2005 року та «Фрізен проти Росії» від 24 березня 2005 року суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
Обвинувачений ОСОБА_3 по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України (т.1 а.с.55).
Відповідно до ч.1 ст.66 КК України обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , визначається визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Суд відхиляє посилання сторони обвинувачення на наявність такої обтяжуючої покарання обставини як рецидив злочину, оскільки відповідно до ч.4 ст. 67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
Суд також враховує, що кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 , віднесене до категорії злочинів середньої тяжкості, а також особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів (т.1 а.с.56-59), за місцем проживання характеризується нейтрально (т.1 а.с.55), на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.1 а.с.53, 54), не одружений, утриманців не має.
За таких обставин, суд, враховуючи фактичні обставини справи, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, спосіб його вчинення та мотиви, наслідки вчинення злочину, кількість епізодів злочинної діяльності, ставлення обвинуваченого до вчиненого та беззастережне визнання своєї винуватості, перед і пост кримінальну поведінку останнього, дані про його особу, зокрема, вік, стан здоров'я, попередні судимості, відсутність офіційно роботи, не перебування на обліках, нейтральну характеристику за місцем мешкання, повне відшкодування шкоди шляхом повернення майна потерпілій особі, відсутність в останньої матеріальних і моральних претензій до обвинуваченого, наявність двох пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, зважаючи на вище викладені обставини у своїй сукупності вважає необхідним і достатнім призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, з урахуванням ст. 68 КК України, в межах санкції ч.2 ст.15,ч.2 ст.185 КК України.
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, вчинив 12 листопада 2019 року, тобто до ухвалення попередніх вироків:
- Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 березня 2020 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ч.1 ст. 70 КК України, призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки, з покладанням обов'язків, визначених ст. 76 КК України;
- Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 березня 2020 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст. 190 КК України, на підставі ч.1 ст. 70 КК України призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання більш суворого покарання менш суворим, призначеним за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.11.2019 року, остаточно ОСОБА_3 призначено покарання у виді 3 років позбавлення. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки, з покладанням обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
Таким чином, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно визначити на підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, однак із застосуванням ст.75 КК України, без ізоляції від суспільства, оскільки маються всі підстави вважати, що таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи наступне.
Вирішуючи питання про призначення покарання суд не приймає до уваги висновок, що міститься у досудовій доповіді органу з питань пробації - Саксаганського РВ філії ДУ «Центр пробації» відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно якого мається висока ймовірність вчинення останнім повторного правопорушення, а отже, його виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства. Застосування соціально виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторного кримінального правопорушення, неможливо здійснити без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.
Мотивуючи свій висновок, суд бере до уваги положення ст.50 КК України, якими передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Крім того, зважаючи на характер і ступень тяжкості вчиненого діяння, фактичну відсутність негативних наслідків, відсутність у представника потерпілого будь-яких матеріальних і моральний претензій до обвинуваченого, зокрема повне та беззаперечне визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні вказаного злочину, активне сприяння його розкриттю, дійсне щире каяття, критичне ставлення до скоєного, належне усвідомлення своїх негативних вчинків, переконливе бажання виправитись і запевнення не допускати в майбутньому подібних вчинків, що знижує ступінь суспільної небезпеки обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства й реального відбування покарання, у зв'язку з чим вважає за необхідне на підставі ст.75 КК України звільнити останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням на максимальний строк, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час такого звільнення, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, відповідно до п.п.1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Саме таке покарання із достатньою переконливістю, на думку суду, буде справедливим та адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності й даним про особу винного, а також необхідним і достатнім для того, щоб обвинувачений ОСОБА_3 належною поведінкою протягом іспитового строку довів своє виправлення.
Водночас суд бере до уваги, що покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, а також зважає на усталену практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою відповідне втручання вважається пропорційним, коли воно відповідає тяжкості правопорушення і не становить «особистий і надмірний тягар для особи».
Враховуючи вищезазначене, суд не може погодитись із стороною обвинувачення про необхідність реального відбування ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 судом в рамках даного кримінального провадження не обирався. Інші заходи забезпечення кримінального провадження також не застосовувалися.
Потерпілим цивільного позову не заявлено, однак за ним зберігається право на звернення до суду за відшкодуванням шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, в порядку цивільного судочинства.
Крім того, відповідно до ст.ст.124, 126 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи в сумі 628 грн. 04 коп. (т.1 а.с.34).
Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.349 ч. 3, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, у виді 2 (двох) років позбавлення.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням, призначеним за вироками Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 березня 2020 року та Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від
17 березня 2020 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 3 (три) роки.
Відповідно до пп. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 на наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок іспитового строку ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи в сумі 628 (шістсот двадцять вісім) грн.
04 коп.
Речовий доказ, компакт-диск CD-R, марки «Nano Tex» 80 min, 700 Mb (т.1, а.с. 32) - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Матеріали кримінального провадження залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі № 214/8948/19, провадження №1-кп/214/535/20.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя ОСОБА_1