Справа № 214/7357/19
1-кп/214/393/20
02 червня 2020 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження №12019040750001579 від 25.08.2019 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Авдотіївки Широківського району Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, який не одружений, не працює, на утримані неповнолітніх дітей не має, раніше судимого:
- 15.04.1992 року Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.229-6 ч.1 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки. В силу ст.25 КК України засуджений умовно з обов'язковим залученням до праці;
- 01.12.1994 року П'ятихатським районним судом Дніпропетровської області, за ст.229-6 ч.2 КК України до позбавлення волі строком до 1 року 6 місяців;
- 27.06.1996 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.140 ч.2 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки. Звільнений 16.11.1998 року з Дніпропетровськоз виправної колонії №89 за постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за ст.3 ЗУ «Про амністію» від 24.07.1998 року;
- 14.10.1999 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст.140 ч.2, 140 ч.3, 145 ч.1, 141 ч.3, 44, 42 ч.1 КК України до позбавлення волі на строк 6 років, звільнився 12.12.2005 року з Синельниківської виправної колонії по відбуттю строку покарання;
- 24.04.2008 року Широківським районним судом Дніпропетровської області за ст.185 ч.2, 185 ч.3, 70 ч.1 КК України до позбавлення волі строком 3 роки. Звільнився 09.02.2011 року з Солонянської виправної колонії по відбуттю строку покарання;
- 05.10.2011 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст.185 ч.3, 185 ч.2, 190 ч.2, 70 ч.1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 25.02.2014 року з Софіївської виправної колонії за ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 17.02.2014 року, згідно з ст.81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк - 11 місяців 23 дні;
- 21.11.2019 року Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.307, ч.1 ст.70 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 26.11.2019 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 10.03.2020 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст.309 ч.1, 309 ч.2, 185 ч.2, 185 ч.3, 213 ч.1, 289 ч.2, 70 ч.1 до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком з покараннями, призначеними вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 21.11.2019 року та вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 26.11.2019 року, визначено ОСОБА_4 до відбування остаточне покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна,
який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190 КК України, -
ОСОБА_4 , діючи повторно, 24.08.2019 року, приблизно о 17:15 годині, знаходячись біля зупинки громадського транспорту «вул. Космонавтів», в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, маючи раптово виниклий намір, спрямований на заволодіння чужим майном та обернення його на свою користь, використовуючи особливо довірчі стосунки, які склалися між ним та потерпілим ОСОБА_5 , шляхом обману, під приводом зателефонувати, попрохав у останнього належний йому мобільний телефон. Після чого, ОСОБА_5 будучи впевненим у доброчесних намірах ОСОБА_4 , передав йому мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A7 (2016) SM-A710FZDDSEK», золотистого кольору, об'ємом пам'яті 16 Гб, вартість якого становить 2933 гривні 33 копійки.
Після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд та обернувши його на свою користь.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 2933 гривні 33 копійки.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 належить кваліфікувати за ч.2 ст.190 КК України, за ознаками: заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.
Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України визнав в повному обсязі та пояснив наступне. 24.08.2019 року, приблизно о 17.00 год., він на зупинці «вул. Космонавтів» попросив у незнайомого чоловіка мобільний телефон для здійснення дзвінка. Він взяв мобільний телефон Самсунг та відійшов в сторону нібито щоб зателефонувати. Скориставшись тим, що потерпілий відвернув увагу, він зайшов за кут будинку і пішов. Мобільний телефон він продав на площі ОСОБА_6 незнайомому чоловікові, а гроші витратив на власні потреби. В скоєному розкаюється та просить суворо його не карати.
Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнання обвинуваченим ОСОБА_4 вини у вчиненому злочині, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясував у учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин та чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжуючих покарання обставин.
Відповідно до ч.1 ст.66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому визначається щире каяття.
Обставиною, відповідно до ст.67 КК України, яка обтяжує покарання обвинуваченому, визначається рецидив злочинів.
Обвинувачений по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України (Т.2 а.с.40).
Відповідно до ст.12 КК України обвинувачений вчинив злочин середньої тяжкості.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особистість обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується посередньо (Т.2 а.с.41), раніше судимий (Т.2 а.с.34-36), на обліку в КП «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР» у лікаря психіатра не перебував та не перебуває, звертався за медичною допомогою до лікаря-нарколога з січня 1987 року з приводу вживання опіоїдів зі шкідливими наслідками по травень 1990 року (Т.2 а.с.38).
Згідно з досудовою доповіддю Саксаганського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про обвинуваченого ОСОБА_4 визначено середній ризик вчинення останнім повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства. У відповідності до висновку органу пробації про можливість виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк. Беручи до уваги інформацію, що характеризує обвинуваченого, історію правопорушень, а також достатньо високу - при середньому рівні ризику ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства.
На думку органу пробації, досягнути належної поведінки без застосування покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства можливо за умови працевлаштування обвинуваченого, проходження заходів пробаційної програми, вид якої буде визначений органом пробації, а також здійснення нагляду за його поведінкою.
У разі, якщо суд дійде висновку про звільнення від відбування покарання з випробуванням, орган пробації пропонує, окрім обов'язків визначених ч.1 ст.76 КК України, покласти на нього обов'язок працевлаштуватися або звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітній, виконувати заходи передбачені апробаційною програмою, не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації.
Відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, у зв'язку з чим вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі.
При цьому, остаточну міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно визначити на підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, до покарання призначеного за даним вироком частково зарахувати покарання призначене за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.03.2020 року .
Підстав для застосування вимог ст.ст.69, 75 КК України судом не встановлено.
Суд, переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання 24.09.2019 року (Т.2 а.с.42-44).
Цивільного позову не заявлено.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати пов'язані з проведенням судової експертизи в сумі 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 04 копійки (Т.2 а.с.18).
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Зарахувати в строк покарання ОСОБА_4 строк його тримання під вартою з 02.05.2019 року по 30.06.2019 року за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 березня 2020 року.
Керуючись ст.ст.349 ч. 3, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати покарання призначене за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.03.2020 року та визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 8 (вісім) місяців з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання 24.09.2019 року (Т.2 а.с.42-44).
Зарахувати в строк покарання ОСОБА_4 строк його тримання під вартою з 02.05.2019 року по 30.06.2019 року.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати пов'язані з проведенням судової експертизи в сумі 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 04 копійки (Т.2 а.с.18).
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1