Справа № 189/376/20
2-а/189/35/20
Іменем України
02.06.2020 року смт. Покровське
Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Пустовар О.С.,
за участю секретаря Комеристої І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції НП України Стратулат Олександра Володимировича, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2277272 від 21.03.2020 року, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції НП України Стратулат О.В., третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2277272 від 21.03.2020 року.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою серії ЕАК № 2277272 по справі про адміністративне правопорушення його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Вважає дії відповідача по винесенню оскаржуваної постанови незаконними та необґрунтованими. Позивачу не були роз'яснені права відповідно до вимог КУпАП, зокрема право скористуватись правовою допомогою, він був позбавлений права надати пояснення, докази, документи. В даному випадку відповідач застосував спеціальний прилад для вимірювання швидкості за участі оператора, але ніяк не в автоматичному режимі. В порушення законодавства відповідач протокол не склав і при розгляді справи про адміністративне правопорушення не взяв до уваги його твердження, що на екрані спеціального пристрою, яким було виміряне перевищення швидкості, зафіксовано два автомобілі. Таким чином, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся з суттєвим порушенням його прав, зокрема і права на захист, правову допомогу. Враховуючи вищенаведене, позивач просить задовольнити адміністративний позов.
Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Покровського районного суду Дніпропетровської області від 07.04.2020 року.
Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, останньому був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов. Відповідач відзиву на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не направив, хоча був повідомлений про дату судового засідання у порядку визначеному чинним законодавством.
Представник третьої особи направив до суду пояснення в обґрунтування яких посилався на вимоги КАСАУ, ПДР України, КУпАП, ЗУ «Про дорожній рух», ЗУ «Про Національну поліцію» зазначивши, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. 21.03.2020 року відповідачем винесено постанову серії ЕАК № 2277272 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., в якій зазначено про те, що останній керуючи транспортним засобом Subaru Forester, з номерним знаком НОМЕР_1 , рухався у межах населеного пункту міста Дніпро зі швидкістю 82 км/год; замірювання швидкості руху зазначеного транспортного засобу під керуванням позивача здійснювалось лазерним вимірювачем швидкості Trucam 000314. Крім того зазначив, що основною функцією лазерного вимірювача швидкості є здійснення певних вимірювань, тобто він є засобом вимірювальної техніки, а не засобом фото-або відео фіксації. Враховуючи вищезазначене просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеногопозовного провадження без повідомленнясторін, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У судовому засіданні встановлено, що постановою серії ЕАК № 2277272 від 21.03.2020 року, винесеною інспектором роти № 4 батальйону № 4 УПП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Стратулат О.В., позивача ОСОБА_1 за порушення п. 12.4 ПДР - Порушення швидкості руху в населених пунктах (дозволено швидкість не більше 50 км/год) (21.03.2020 року о 12:02:19 год. в м. Дніпро вул. 8-го Березня,11, водій керуючи вищевказаним тз рухався в зоні дії дорожних знаків 5.45, 5.70 зі швидкістю 82 км/год, чим перевищив встановлені обмеження швидкості руху в населених пунктах на 32 км/год. Зафіксовано Trucam 0314), було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. (а.с. 6).
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.п. 12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року № 1306 (далі ПДР України) у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год (в редакції чинній з 01.01.2018).
Відтак, згідно з п. 1.10 ПДР населений пункт - це забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45 , 5.46 , 5.47 , 5.48.
Відповідальність за порушення п. 12.4 ПДР України передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
В свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Факт вчинення адміністративного правопорушення повинен бути підтвердженим:
- зафіксованою відповідними технічними засобами швидкості транспортного засобу;
- самого транспортного засобу (марка, модель, державний номерний знак);
- місце вчинення адміністративного правопорушення (зафіксована ділянка дороги, на якій встановлено дорожні знаки).
Відсутність одно із перелічених документально підтверджених фактів виключає подію адміністративного правопорушення.
Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Як вбачається із змісту ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Однак, відповідач не надав суду доказів на підтвердження такого свого твердження.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оскільки законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, то з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинуватості особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
При цьому зміст постанови про накладення адміністративного стягнення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.
Зокрема, у постанові про накладення адміністративного стягнення потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В якості доказу вчиненого позивачем адміністративного правопорушення відповідачем долучено до матеріалів справи диск з відеозаписом,вчинений за допомогою технічного пристрою «TruCam 000314».
Відеозапис фіксує номер автомобілю, час події, швидкість руху автомобілю, що підтверджує дані зазначені в постанові про накладення адміністративного стягнення на позивача.
Згідно ПДР дорожній знак 5.45 позначає - "Початок населеного пункту". Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Знаки 5.45 і 5.46 установлюються на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги. Отже, згідно ПДР знак 5.45 позначає не лише найменування населеного пункту, а й його початок. При цьому, місце встановлення такого знаку співпадає з фактичними межами забудови населеного пункту. Відтак, зона дії знаку 5.45. поширюється на ділянку автодороги від місця його установлення до знаку 5.46.
Поряд з цим, на відеозаписі з лазерного вимірювача швидкості руху TruCam 000314, наданого відповідачем, не зафіксований дорожній знак 5.45. В тому числі, не надано відповідачем доказів про місце встановлення знаку 5.45 в м. Дніпро вул. 8-го Березня, 11, а відтак не можливо встановити на якому відрізку автодороги розпочинається та на якому відрізку закінчується його дія і чи дійсно перевищення швидкості водієм ОСОБА_1 мало місце у межах зони дії дорожнього знаку 5.45.
Із відео лазерного вимірювача швидкості руху TruCam 000314 неможливо встановити - чи рухався позивач у межах населеного пункту чи ні, як дорожній знак 5.45 так і забудівля на цьому відеозапису відсутні.
Тобто відсутні докази не тільки того, що позивач рухався по дорозі у межах населеного пункту, а й що на цій дорозі діють вимоги ПДР України, що визначають порядок руху в населених пунктах, зокрема й швидкісний режим.
Водночас, з оглянутого відеозапису неможливо встановити, що автомобіль, яким керував позивач, рухався саме на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 5,45.
Крім того, суд критично ставиться до вказаного відеозапису як до доказу, з огляду на те, що такий запис не зазначено в додатку до постанови (п. 9 постанови не містить зазначення, які матеріали додаються до постанови), отже в постанові серії ЕАК № 2277272 від 21.03.2020 року не зазначено, які докази підтверджують безпосередньо факт вчинення правопорушення.
Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду в постанові від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16-а(2-а/337/154/2016).
Водночас, не зазначення в постанові про накладення адміністративного стягнення технічного засобу, яким здійснено відеозапис, є порушенням приписів статті 283 КУпАП, оскільки частиною 3 статті 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього ружу, крім даних, визначених частиною 2 цієї статті повинна містити відомості, зокрема, про технічний запис, яким здійснено фото або відеозапис.
Отже, можна дійти висновку, що суб'єкт владних повноважень діяв не у відповідності до норм КУпАП.
Суд бере до уваги, що постанова у справі про адміністративне правопорушення містить лише відомості, внесені особою, яка може бути зацікавленою, отже підтвердження зазначених фактів іншими безсторонніми особами матеріали справи не містять. На думку суду ця обставина обґрунтовано ставить під сумнів надання доказів відповідачем щодо вчинення правопорушення позивачем.
Аналогічна правова позиція щодо покладення обов'язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року по справі № 201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року по справі № 743/1128/17, від 15 листопада 2018 року по справі № 524/5536/17.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Алене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
У відповідності до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11 жовтня 2016 року по справі №816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень. При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".
Будь-яких інших доказів на підтвердження правомірності та обґрунтованості оскаржуваної постанови відповідачем не надано.
Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283, 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2277272 від 21.03.2020 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 251, 258, 276, 280 КУпАП, ст.ст. 2, 6-11, 14, 72, 77, 242-246, 250, 255, 257, 262-263,293, 295, 297 КАС України, суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції НП України Стратулат Олександра Володимировича, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2277272 від 21.03.2020 року - задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2277272 від 21.03.2020 року винесену інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції НП України Стратулат Олександром Володимировичем відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 від 21.03.2020 року - закрити.
Апеляційна скарга на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України, у відповідності до ч.4 цієї статті, може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області.
Згідно ч. 3 Розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя: О.С. Пустовар