Справа № 464/2869/20
пр.№ 1-кс/464/849/20
03 червня 2020 року м.Львів
Слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова клопотання слідчого ВРЗуСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140070000959 від 01 червня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
слідчий ВРЗуСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором у кримінальному провадженні прокурором Сихівського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, а саме: автомобіль марки "Форд Ескорт", номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 шляхом заборони користуватися, розпоряджатися та проведення обліково-реєстраційних операцій на зазначене майно.
Клопотання мотивує тим, що 01.06.2020 близько 14:40 год. по пр. Ч.Калини,85 у м. Львові відбулась дтп (наїзд тз на нерухому перешкоду), за участю автомобіля марки «Форд Ескорт», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_6 . Внаслідок ДТП на місці події помер водій ОСОБА_6 а транспортний засіб зазнав технічних пошкоджень. 01.06.2020 року під час огляду місця пригоди був виявлений і описаний автомобіль марки «Форд Ескорт», р.н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить: ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . З метою збереження слідів вчинення кримінального правопорушення вказаний транспортний засіб було тимчасово вилучено та доставлено на територію стоянки, що розташована за адресою: м. Львів по вулиці Конюшинна, 13. 01.06.2020 року автомобіль марки «Форд Ескорт», р.н. НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Оскільки на автомобілі марки «Форд Ескорт», р.н. НОМЕР_1 , є наявні сліди злочину та сам автомобіль є речовим доказом і в подальшому буде залучений для проведення слідчих експериментів та проведення автотехнічних та транспортно-трасологічних експертиз, необхідно забезпечити зберігання даного речового доказу шляхом накладання арешту на даний автомобіль. Без надання експертам автомобіля марки «Форд Ескорт», р.н. НОМЕР_1 , останні будуть позбавлені можливості встановити технічний стан автомобіля, а також механізм настання наїзду колеса на пішохода, що в свою чергу не дасть можливості встановити причину ДТП. Передання на зберігання автомобіля марки «Форд Ескорт», р.н. НОМЕР_1 , власнику, чи іншим уповноваженим на те особам, створює загрозу забезпечення належного зберігання транспортного засобу (без знищення слідів злочину шляхом проведення ремонтно-відновлювальних робіт).
У судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися, слідчим подано клопотання про розгляд клопотання у його відсутності.
Що стосується виклику в судове засідання власника майна, то суд вважає можливим застосувати положення ч. 2 ст. 172 КПК України, згідно яких клопотання про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, іншого власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Оскільки учасники процесу у судове засідання не з'явились, то відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до такого висновку.
У кримінальному провадженні, внесеному 01.06.2020 до ЄРДР за № 12020140070000959, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України проводиться досудове розслідування.
Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч.2 цієї ж статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з положень ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може буди накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
З матеріалів клопотання вбачаються достатні підстави вважати, що вилучені речі зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, тобто відповідає вимогам ст. 98 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, внесене слідчим клопотання є достатньо обґрунтованим та відповідає вимогам ст.171 КПК України. З доводів, викладених ним у клопотанні вбачається, що арешт вилученого майна є необхідним для забезпечення збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні, оскільки наявні ризики їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Підстави для відмови у задоволені клопотання, передбачені ч.1ст.173 КПК України, відсутні. Тому, враховуючи вимоги ч. 2 ст.173 КПК України, клопотання про арешт майна підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.167,170-173,309,395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: автомобіль марки "Форд Ескорт", номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 шляхом заборони користуватися, розпоряджатися та відчужувати зазначене майна.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1