Справа № 462/3097/20
01 червня 2020 року м.Львів
суддя Залізничного районного суду м.Львова Іванюк І.Д., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, особа, яка може набути статус відповідача - Фізична особа підприємець ОСОБА_2 ,
встановив:
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 29.05.2020 року звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, яку просить задовольнити та забезпечити позов ОСОБА_4 до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору поставки та стягнення коштів шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме: квартиру загальною площею: 90,5 кв.м., житловою площею 41,1 кв.м, що складається з 2 кімнат і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 229864480000; накладення заборони відчужувати транспортний засіб INFINITI модель НОМЕР_1 рік випуску 2017 року, що належить ОСОБА_2 д.н.з. НОМЕР_2 кузова НОМЕР_3 . Свою заяву мотивує тим, що 10.10.2019 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 на АДРЕСА_2 , укладено договір поставки № 021. Після підписання якого, ОСОБА_2 взяла у неї, у якості передоплати по договору поставки, 12000 дол. США, про що надала власноручну розписку. Однак, станом на сьогоднішній день ОСОБА_2 на зв'язок не виходить, на дзвінки не відповідає, кошти не повернула, товар не поставила, тим самим завдала їй збитків на суму 12 000 дол. США та заподіяла моральну шкоду. Також зазначив, що відносини між Сторонами у справі регулюється ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки в цьому випадку ОСОБА_1 є споживачем товару та послуги з його доставки та монтажу, де виконавцем є ОСОБА_2 та ствердив, що ОСОБА_1 буде поданий позов до ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 12000 дол. США, 3% річних в сумі 5704,06 грн. та моральної шкоди в розмірі 150000 грн. Вважає, що застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, що є у власності ОСОБА_2 є доцільним і виправданим.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, приходжу до висновку, що дана заява підлягає поверненню, з огляду на наступне.
Так, відповідно до положень ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч 2 ст.149 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходження предмета спору якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
Подаючи до Залізничного районного суду м. Львова заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви, представник заявниці - ОСОБА_3 мотивує свої вимоги щодо звернення до суду за підсудністю ч.5 ст. 28 ЦПК України, згідно якої, позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Так як місце проживання та перебування ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 , що є територією Залізничного району м. Львова, то відповідно і справа підсудна Залізничному районному суду м. Львова.
Однак, як вбачається з заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви, представником заявниці не долучено до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження того, що зареєстрованим місцем проживання чи перебування ОСОБА_1 є АДРЕСА_3 . Окрім цього, до матеріалів справи долучена фотокопія договору поставки № 021, проте такий не містить останньої сторінки, з якої б вбачались реквізити, адреси та підписи сторін. Також, суд звертає увагу, що у заяві про забезпечення позову, представником заявниці вказано, що 10.10.2019 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 на АДРЕСА_2 , укладено договір поставки № 021 і там були передані кошти в сумі 12000 дол. США, однак в договорі, який долучений до матеріалів справи вказано, що місцем укладення договору є м. Київ.
У відповідності до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, повертає її заявникові.
За таких обставин, заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявниці, оскільки вона подана без додержання вимог, встановлених законом.
Заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.149-153, 258-261,353,354 ЦПК України, суд, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявниці.
Роз'яснити заявниці що повернення вказаної заяви не позбавляє її права на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку, встановленому ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення та підписання ухвали до Львівського апеляційного суду, відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України через Залізничний районний суд м. Львова.
Учасник справи, якому ухвала суду небула вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, який набрав чинності 02 квітня 2020 року на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя Іванюк І.Д.