Справа № 444/1149/20
Провадження № 3/444/639/2020
03 червня 2020 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Ясиновський Р. Б., з участю особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовква в залі суду матеріали справи про адміністративне, які надійшли з Управління патрульної поліції в Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець, проживаючий та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , неодружений, дітей не має, працює інспектором служби безпеки ТОВ "EDEM RESORT MEDICAL&SPA" (місцезнаходження: хутір Стрілки Перемишлянського району Львівської області), п/в ВХТ 300420 / ТД ПК 264532 від 01.05.2020 року, посвідчення УБД №199397), -
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 04.05.2020 року о 22 год. 50 хв. на автодорозі М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська 131 км. керував транспортним засобом марки Audi A4 номерний знак НОМЕР_3 з ознаками наркотичного сп'яніння: порушення мовлення, координації рухів, зіниці, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що був зупинений працівниками поліції, оскільки у його автомобілі не світила фара. При перевірці документів поліцейські побачили, що у нього тимчасовий дозвіл на право керування. Йому було запропоновано проїхати до лікаря з метою проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, на що він дійсно відмовився, оскільки ввечері перед тим курив марихуану і знає, що позитивний результат при огляді на стан наркотичного сп'яніння беде ще три дні після вживання.
Зазначив, що він із 2015 року по 2017 рік безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. З 2018 року є бійцем-добровольцем і входить до складу громадської організації "Об'єднання Добровольців". Є волонтером, осовним його завданням є перевезення людей з інвалідністю внаслідок війни, які не мають змоги самостійно ходити. Вказує, що у нього позитивна характеристика, посилаючить на довідку, видану йому Головою Ради ГО "Об'єднання добровольців" № 8 від 01.06.2020 року.
Крім цього пояснив, що після повернення із зони АТО у нього погані сновидіння і є порушеним нормальний сон, через що він курить щовечора марихуану, оскільки лише в такий спосіб може розслабитися і нормально спати. Зазначив, що лікар нарколог сказав йому, що у разі, якщо куріння марихуани його заспокоює та допомагає заснути, то щоб він курив. Пояснив, що 07.05.2020 року він пройшов наркологічний огляд, за результатами якого у нього ознак наркотичного сп'яніння не виявлено.
З врахуванням його позитивної характеристики та того, що його робота пов'язана із керуванням транспортними засобами, просить звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись щодо нього усним зауваженням відповідно до ст. 22 КУпАП.
Із зави Голови Ради ГО "Об'єднання добровольців" ОСОБА_2 вбачається, що вона просить звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням відповідно до ст. 22 КУпАПз огляду на наступне. Просить при ухваленні рішення не позбавляти права керувати автомобілем ОСОБА_1 та взяти до уваги те, що основним його завданням на сьогоднішній день в роботі громадської організації «Об'єднання Добровольців» є перевезення людей з інвалідністю внаслідок війни, які не мають змоги самостійно ходити. Позбавивши його права керувати транспортним засобом він буде повністю позбавлений можливості допомагати людям з інвалідністю внаслідок війни. Крім цього, ОСОБА_1 являється інспектором служби безпеки ТОВ «EDEM RESORT MEDICAL & SPA», з встановленим посадовим окладом та визначеними службовими обов'язками, які передбачають здійснення патрулювання, супровід, доставку матеріальних цінностей та персоналу на автомобільному транспорті, від так, позбавивши його права керувати автомобілем, його буде позбавлено єдиного джерела доходів. Додатково зазначає, що на момент вчинення правопорушення ОСОБА_1 не було завдано жодної шкоди майну чи здоров'ю людей.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Незважаючи на невизнання вини правопорушником ОСОБА_1 , його вина повністю доведена зібраними доказами, які знаходяться в матеріалах справи, зокрема,
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 428262 від 04.05.2020 року;
- письмовими поясненнями в матеріалах справи від 04.05.2020 року двох свідків ОСОБА_3 , жительки м. Львів, та ОСОБА_4 , жителя АДРЕСА_2 , з яких вбачається, що водій ОСОБА_1 у їх присутності відмовився у встановленому законом порядку пройти огляд для визначення стану сп'яніння, що також засвідчили своїми підписами у протоколі;
- відеозаписом події на диску, оглянутому у судовому засіданні, на якому зафіксовано як ОСОБА_1 спочатку погодився поїхати в медзаклад, а коли вже треба було їхати, передумав і відмовляється при свідках від проходження медосвідчення на стан наркотичного сп'яніння;
- особистими поясненнями ОСОБА_1 наданими в судовому засіданні, а саме, він пояснив, що дійсно відмовився проходити освідчення з метою виявлення стану сп'яніння, оскільки ввечері перед подією курив марихуану і знає, що позитивний результат при огляді на стан наркотичного сп'яніння беде ще три дні після вживання.
Суд не бере до уваги те, що ОСОБА_1 07.05.2020 року проходив наркологічний огляд, за результатами якого у нього ознак наркотичного сп'яніння не виявлено, оскільки подія, яка стала підставою для складання протоклу відносно нього мала місце 04.05.2020 року.
Відповідно до по 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд враховує, що ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив факт відмови ним від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Суд не вбачає за можливе на підставі ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, внаслідок малозначності скоєного правопорушення, а справу відносно нього закрити, як про це просить сам ОСОБА_1 , оскільки він своєї вини у вчиненні адмінправопорушення не визнав, відсутні будь-які обставини, які пом'якшують його відповідальність, а також враховуючи ставлення порушника до вчиненого та того, що вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП не є малозначним.
Крім цього, суд бере до уваги пояснення ОСОБА_1 щодо вживання ним кожного вечора марихуани, враховуючи те, що його діяльність пов'язана саме із керуванням транспортними засобами, а саме перевезеннями людей і як він зазначає, що посвідчення водія йому потрібне саме для цього.
На думку суду, застосування такого виховного заходу, як усне зауваження не буде достатнім для досягнення визначеної ст.22КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень.
Наведене в комплексі свідчить про намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності вчинення адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Його вина полягає в тому, що він як особа, яка керувала транспортним засобом, відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є вірною.
Призначаючи вид та міру стягнення правопорушнику враховую характер скоєного правопорушення; дані про особу правопорушника, майновий стан правопорушника; обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які б пом'якшували або обтяжували відповідальність правопорушника судом не встановлені.
Санкція ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає стягнення у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до положень ст. 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
З врахуванням наведеного, місця, способу вчинення правопорушення, відношення правопорушника до вчиненого ним правопорушення, суддя прийшов до переконання, що до правопорушника слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою він притягається до відповідальності, і так як адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, на правопорушника слід накласти стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Окрім того, відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (із змінами та доповненнями) ставки судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 27, 130 ч. 1, 248, 279, 283, 284, 307, 308 КУпАП України, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді шрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 ( десять тисяч двісті) гривень 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. в дохід держави.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області, в порядку ст. 287 КУпАП.
Суддя Ясиновський Р. Б.