02.06.2020
Справа № 497/698/2020
Провадження № 1-кс/497/227/2020
02.06.2020 року слідчий суддя Болградського районного суду Одеської області, ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 про арешт тимчасово вилученого майна,-
01.06.2020 року слідчий СВ Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням, погодженим із прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020160270000153 від 30.05.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, з метою забезпечення збереження вилученого у кримінальному провадженні майна для проведення по ньому ряду експертиз.
З клопотання вбачається, що 30.05.2020 року надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 30.05.2020 року в м. Болград по вул. Училищна знаходиться невідомий чоловік з металевим предметом, зовні схожим на гранату.
В ході перевірки вказаної інформації, за вказівкою чергового Болградського ВП співробітниками Болградського ВП було здійснено виїзд на вищевказане місце.
В подальшому в ході перевірки повідомлення, на ділянці дороги по вул. Училищна в м. Болграді був зупинений громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за зовнішніми прикметами схожий на описану в повідомленні особу.
За результатами вказаного огляду, у гр. ОСОБА_4 було виявлено предмет зовні схожий на гранату «РГД - 5» без запалу. В подальшому вказаний предмет, а саме: металевий предмет, зовні схожий на гранату «РГД - 5», без запалу в порядку ч. 5 ст. 237 КПК України вилучений в експертний пакет експертної служби №2994911.
Обсяг загальновідомих ознак ідентифікації бойового припасу, дає достатні підстави вважати, що вилучений предмет є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та з метою встановлення його належності до бойових припасів, він потребує криміналістичного дослідження, яке в наслідок матиме значення предмету злочину та речового доказу.
Слідчий СВ Болградського ВП ОСОБА_2 надав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, на задоволенні клопотання наполягає.
Слідчий суддя перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, дійшов висновку щодо задоволення клопотання, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як встановлено судом, 30.05.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160270000153 внесені відомості по кримінальному провадженні про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст.263 КК України за повідомленням зі служби "102" про те, що 30.05.2020 року в м.Болграді по вул.Училищна знаходиться невідомий чоловік з металевим предметом, зовні схожим на гранату (ЖЄО № 1643 від 30.05.2020 року). Як вбачається з матеріалів кримінального провадження є всі підтави обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, про що свідчать докази здобуті під час досудового слідства, а саме металевий предмет зовні схожій на гранату. Також слідчим доведено, що майно, на яке він просить накласти арешт, буде використано, як доказ у кримінальному провадженні.
Оцінивши обставини визначені ст.ст. 132,170 КПК України, суд дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим і підлягає задоволенню, так як вищезазначене майно є речовим доказом по цьому кримінальному правопорушенні, та вважає необхідним застосувати захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вилученого майна.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 132,170-173,395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020160270000153 від 30.05.2020 року, а саме на:
- металевий предмет, зовні схожий на гранату «РГД - 5» без запалу.
Вказаний предмет передати на зберігання до Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області, який розташований за адресою Одеська область м. Болград проспект Соборний, 97.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1