Справа № 496/4280/19
Провадження № 1-кс/496/885/20
01 червня 2020 року м.Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
за участю адвоката - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка скаргу адвоката ОСОБА_3 яка діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, -
ОСОБА_3 , діючі в інтересах потерпілої ОСОБА_4 , звернулася до суду із зазначеною скаргою на постанову слідчого СВ Біляївського ВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_5 від 28.02.2020 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160250000890 від 09.10.2018 року за ст.366 ч.1 КК України. В обґрунтування скарги зазначила, що по даному кримінальному провадженню слідчі дії проводилися неналежно, всі необхідні допити не проведені, постанову винесено без з'ясування всіх суттєвих обставин по справі.
Заявниця та потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні скаргу підтримали, наполягають на її задоволенні, посилаючись на неповноту досудового слідства.
Прокурор та слідчий до судового засідання не з'явилися, попереджалися належним чином про час та місце слухання справи.
Вислухавши заявницю та потерпілу, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Як вбачається з матеріалів справи, Біляївським ВП ГУ НП в Одеській області проводилось досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018160250000890 від 09.10.2018 року за ст.366 ч.1 КК України, в якому ОСОБА_4 визнана потерпілою. Під час досудового слідства слідчим всі необхідні слідчі та розшукові дії проведені не були, ОСОБА_4 в якості потерпілої не допитана, всі особи, на допиті яких наполягала потерпіла, не допитані. 19.02.2020 року процесуальним керівником слідчому надані вказівки про проведення необхідних слідчих та розшукових дій, які слідчим не виконані. 26.02.2020 року слідчий звернувся до суду із клопотанням про продовження строку досудового розслідування, але ухвалою слідчого судді від 28 лютого в задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено. Після цього, постановою слідчого від 28 лютого 2020 року провадження в справі було закрите у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування.
Оцінюючи на предмет законності вказану вище постанову про закриття кримінального провадження, суд враховує, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Аналізуючи доводи та міркування заявника та потерпілої, суддя погоджується із ними, оскільки дійсно під час досудового розслідування кримінального провадження слідчим не були застосовані всі передбачені законом (ч. 4 ст. 38 КПК України) заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування, що призвело до порушення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, і як наслідок цього - спливу строку досудового розслідування.
Як передбачено ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості.
Згідно абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України слідчий, прокурор зобов'язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.
Як вбачається, строк досудового розслідування кримінального провадження сплив.
Отже, оскільки відповідно до вимог ч.1 ст. 219 КПК України закінчився строк досудового розслідування, який для вказаного кримінального правопорушення (злочину) становить дванадцять місяців з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, клопотання про продовження досудового розслідування в строк, передбачений ч.5 ст. 295 КПК України, органом досудового розслідування не подавалось, вказаний строк, з урахуванням вимог ч.5 ст. 295 КПК України поновленню не підлягає, жодній особі повідомлення про підозру пред'явлено не було, слідчий дійшов обґрунтованого висновку про закриття вказаного кримінального провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги те, що доводи заявника, наведені у скарзі є обґрунтованими, однак, з урахуванням того, що строк досудового розслідування вже сплив, - неможливо задовольнити вимоги скарги, оскільки скасування постанови слідчого від 28.02.2020 року про закриття кримінального провадження не спричинить ніяких правових наслідків в даному кримінальному провадженні, оскільки строк досудового розслідування подовженню вже не підлягає, і матеріали кримінального провадження не можуть бути направлені до СВ Біляївського ВП ГУНП в Одеській області для продовження досудового розслідування, оскільки у слідчого вже немає на це відповідних повноважень. Крім того, з урахуванням того, що строки досудового розслідування у даному кримінальному провадженні вже закінчились, прийняття слідчим рішення про поновлення досудового розслідування та будь-яких інших процесуальних дій буде носити завідомо незаконний характер.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
За таких обставин, вважаю, що оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 110 КПК України, оскільки слідчий обґрунтовано прийшов до висновку про закриття кримінального провадження у зв'язку зі спливом строку досудового розслідування, що є підставою для відмови у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 303,306,307 КПК України, суд, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 яка діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Повний текст ухвали виготовлений 03.06.2020 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1