№ 336/995/20
провадження № 2/336/1446/2020
/заочне/
03 червня 2020 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Дмитрюк О.В.,
за участю секретаря Петрова С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення часток співвласників у квартирі, встановлення порядку користування квартирою, -
21.02.2020 р. позивачі звернулись до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначили, що на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 31.05.2000 р. квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності трьом особам: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Згадана квартира є двокімнатною та складається з: кімнати № 6 площею 12,6 кв.м.; кімнати № 7 площею 15,5 кв.м., кухні № 4 площею 8,3 кв.м., коридору № 1 площею 7,2 кв.м., кладовки площею 0,4 кв.м.; туалету № 3 площею 1 кв.м.; ванної № 2, площею 2,6 кв.м., лоджії.
Загальна площа квартири становить 49,85 кв.м., в тому числі житлова площа - 28,1 кв.м.
Квартира перебуває у спільній сумісній власності та частки співвласників не визначені.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 постійно мешкають в квартирі та зареєстровані в ній. ОСОБА_3 вимушений проживати в гуртожитку через погані стосунки з відповідачем.
Спірну квартиру поділити в натурі на дві ізоловані квартири з самостійними виходами не можливо, оскільки квартира знаходиться на третьому поверсі багатоквартирного житлового будинку.
Через невизначеність порядку користування квартирою між сторонами виникають сварки та непорозуміння.
ОСОБА_1 тривалий час користується в квартирі кімнатою АДРЕСА_2 НОМЕР_2 площею 15,5 кв.м. та прилеглою до кімнати лоджією з урахуванням належних їй та ОСОБА_2 часток. В цій кімнаті знаходяться речі позивачів.
Майно відповідача знаходиться в кімнаті № 6 площею 12,6 кв.м., якою він тривалий час користується.
Кімнати № 6 та № 7 є ізолованими, не прохідними.
За позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посилаючись на ст.ст.16, 317, 319, 370, 372 ЦК України, просять визнати, що частки кожного із співвласників квартири АДРЕСА_3 є рівними та складають по 1/3 частині; встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_3 , виділити в користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житлову кімнату № НОМЕР_2 , площею 15,5 кв.м. та прилеглу до кімнати лоджію; виділити ОСОБА_3 жилу кімнату № НОМЕР_3 площею 12,6 кв.м.; залишити у спільному користуванні співвласників кухню, ванну кімнату, туалет, коридор та кладовку.
Ухвалою від 04.03.2020 р. відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 14.04.2020 р.
14.04.2020 р. підготовче судове засідання відкладено на 05.05.2020 р. у зв'язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті.
05.05.2020 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 03.06.2020 р.
Представник позивачів подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує, просить задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.
Відповідач до суду не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подавав.
Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч.4 ст..223 та ч.1 ст.280 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію представника позивачів, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 про право власносності на житло від 31.05.2000 р. (а.с.17) належить квартира АДРЕСА_3 .
Відповідно до ч.2 ст.370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
З наведеного вище, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належить кожному по 1/3 частині квартири АДРЕСА_3 .
Відповідно до технічної характеристики жилих і підсобних приміщень квартири та плану квартири (а.с.22-23), спірна квартира має загальну площу 49,85 кв.м., жилу площу 28,1 кв.м., складається з двох ізольованих кімнат, перша кімната площею 12,6 кв.м, друга кімната площею 15,5 кв.м, має кухню, коридор, ванну кімнату, туалет, кладовку, балкон (лоджію). Отже, на кожного співвласника спірної квартири припадає по 9,37 кв.м. жилої площі.
Співвласники мають право на користування квартирою відповідно до своїх часток, однак сторони мають спірні відносини щодо користування квартирою.
Відповідно до ст.47 Конституції України, ч.3 ст.9 Житлового кодексу України кожен громадянин має право на житло та ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 155 Житлового кодексу УРСР жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством.
Відповідно до ч.1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 358 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995р. "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" зазначено, що у випадку неможливості виділити сторонам у натурі ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, може бути встановлений порядок користування приміщеннями квартири.
Спірна квартира не може бути поділена між співвласниками у натурі, однак для усунення спорів та конфліктів між сторонами можливо встановити порядок користування квартирою.
Враховуючи, наявність спірних відносин між сторонами щодо користування квартирою, а також те, що кімнати є ізольованими, суд вважає можливим виділити позивачам у користування кімнату площею 15,5 кв.м., що менше належної їм частки на 3,24 кв.м., а відповідачу кімнату площею 12,6 кв.м., що більше належної йому частки на 3,29 кв.м.
При цьому право власності відповідача не порушується, так як вищезазначена кімната не виділяється позивачам у власність і даним рішенням не проводиться поділ спірної квартири між співвласниками у натурі.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Виходячи з наведеного, враховуючи ту обставину, що питання про встановлення порядку користування жилим приміщенням мирним шляхом сторонами не вирішено, між сторонами існують спірні відносини, суд дійшов висновку про те, що оскільки виділ квартири кожному власнику в натурі неможливий, а встановлення порядку користування квартирою не порушує права власності кожного з власників так як вищезазначені кімнати не виділяються позивачам у власність і даним рішенням не проводиться поділ спірної квартири між співвласниками у натурі, та є вирішенням виниклої між сторонами конфліктної ситуації, встановлення порядку, при якому позивачам у користування буде виділено кімнату площею площею 15,5 кв.м., а відповідачу кімнату площею 12,6 кв.м., що не буде порушувати та обмежувати прав відповідача і встановлений порядок користування не погіршить умови проживання в спірній квартирі, і зв'язку із чим позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 261, 264, 265, 280-284, 354ЦПК України, суд -
ПозовОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) про визначення часток співвласників у квартирі, встановлення порядку користування квартирою - задовольнити.
Визнати, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , частка кожного із співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складає 1/3 частку.
Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_3 , виділивши ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користування житлову кімнату АДРЕСА_4 площею 15,5 кв.м. та прилеглу до кімнати лоджію, у користування ОСОБА_3 виділити житлову кімнату АДРЕСА_5 площею 12,6 кв.м.
Кухню площею 8,3 кв.м., коридор площею 7,2 кв.м., вбиральню площею 1 кв.м., ванну кімнату площею 2,6 кв.м., кладовку площею 0,4 кв.м. залишити у спільному користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На підставі п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії такого карантину.
Повний текст рішення виготовлений 03 червня 2020 року.
Суддя О.В. Дмитрюк