справа № 336/1317/20
пр. 2/336/1560/2020
20 травня 2020 р. м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої судді Жупанової І.Б., за участю секретарки судового засідання Палубінської К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 336/1317/20 пр. 2/336/1560/2020 за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Запорізької територіальної громади в особі Запорізької міської ради (адреса: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
10.03.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Запорізької територіальної громади в особі Запорізької міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_2 , 1/2 частина якої належала йому на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 29.08.2003 року та ще 1/2 була успадкована ОСОБА_2 після смерті дружини ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 оскільки є його сином.
Як зазначає позивач, на час смерті батька, він не перебував на території України. У 2018-2019 роках працював за контрактом в Лівійській республіці в м. Бені-Валід в госпіталі на посаді лікаря-реаніматолога. Не мав зв'язку з Україною з підстав відсутності інтернету за місцем його перебування.
Лише після повернення в Україну, від своєї доньки, позивач дізнався по смерть батька ОСОБА_2 .
У 12.08.2019 року позивач з метою прийняття спадщини звернувся до 5 Запорізької державної нотаріальної контори. 11.02.2020 року нотаріусом було видано позивачу постанову № 272/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Підставою для прийняття такого рішення нотаріусом було те, що ОСОБА_4 строк для прийняття спадщини пропустив.
Водночас позивач посилаючись на свою необізнаність про смерть батька та перебуванні у Лівії в період з 16.01.2018 року до 06.05.2019 року, просить суд визнати підстави пропущення ним строку на прийняття спадщини поважними та встановити додатковий строк для прийняття спадщини.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2020 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 28.04.2020 року було закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 20.05.2020 року.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, позов підтримав, наполягав на задоволенні позовних вимог, клопотав про розгляд справи за його відсутності.
У судове засідання представник відповідача Запорізької міської ради не з'явилась, направила до суду заяву, відповідно до змісту якої не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняти спадщини.
Враховуючи приписи законодавства, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини із поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦПК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Згідно із ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
Враховуючи те, що в законі не міститься визначення поняття поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини і їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку виходячи з конкретних обставин справи та характеру взаємовідносин сторін.
Відносини з приводу визначення додаткового строку достатнього для прийняття спадщини регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат», постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».
Згідно частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_2 , 1/2 частина якої належала йому на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 29.08.2003 року та ще 1/2 належала ОСОБА_3 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 оскільки є його сином, що підтверджується копією свідоцтва про народження. НОМЕР_4 .
Як встановлено з відміток на закордонному паспорті виданого на ім'я позивача № НОМЕР_5 , ОСОБА_1 в період часу з 16.01.2018 року до 06.05.2019 року перебував у Лівії. Водночас, шестимісячний строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 встановлений законом, сплив 06.02.2019 року.
12.08.2019 року позивач з метою прийняття спадщини звернувся до 5 Запорізької державної нотаріальної контори. 11.02.2020 року нотаріусом було видано позивачу постанову № 272/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Підставою для прийняття такого рішення нотаріусом було те, що ОСОБА_4 строк для прийняття спадщини пропустив.
Згідно частини 1 статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Пунктом 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено: «Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:
2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296-1299 ЦК.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також врахувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.»
Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику в справах про спадкування»: «Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.».
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Вказане також викладено в постанові Верховного суду від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17.
Як встановлено судом з пояснень позивача та наданих документів, ОСОБА_1 у зв'язку з його відсутністю на території України не було відомо про смерть батька - ОСОБА_2 , а враховуючи віддаленість місця його роботи, що фактично знаходилось за кордоном, він був позбавлений можливості вчасно подати заяву про прийняття спадщини. Вказана обставина є об'єктивною та непереборною обставиною для позивача та визнається поважною для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні ВСУ у цивільній справі № 6-1320цс17 від 23.08.2017 р.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, суд дійшов висновку, що строк подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 пропущено з поважних причин, а тому суд визнає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 13, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Запорізької територіальної громади в особі Запорізької міської ради (адреса: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 додатковий строк протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Запоріжжя.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя: Жупанова І.Б.