ЄУН 337/1964/20
1-кп/337/318/2020
03 червня 2020р. Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Запоріжжі кримінальне провадження, внесене в ЄРДР 04.05.2020р. за №12020080070000773, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ур. м.Запоріжжя, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не одруженого, не працює, раніше не судимий в силу ст.89 КК України, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
25.05.2020р. до суду з Запорізької міської прокуратури №3 Запорізької області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, з угодою про примирення між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 від 18.05.2020р.
За цією угодою сторони дійшли згоди, що ОСОБА_5 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, щиро покаявся, попросив вибачення у потерпілої, повністю відшкодував спричинену шкоду і сторони погоджуються на призначення йому покарання за даною статтею у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесятинеоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850,00грн. При цьому, сторони ознайомлені та розуміють наслідки укладання даної угоди та наслідки її невиконання.
В підготовчому судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 просять затвердити вказану угоду, прокурор ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_6 не заперечують проти цього.
Так, суд встановив, що 03 травня 2020р. приблизно о 16.00год., ОСОБА_5 , знаходячись за місцем свого мешкання - в квартирі АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав з дивану в кімнаті мобільний телефон «Xiaoms Redmi 6A», вартістю 3000,00грн., який належить його матері ОСОБА_4 , та зник з місця вчинення злочину, розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При цьому, вину у вчиненні даного кримінального правопорушення ОСОБА_5 визнав повністю, щиро кається в скоєному.
З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що у справі зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а тому визнання ним своєї вини є цілком виправданим.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, згідно з ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, тому укладання угоди між потерпілою та обвинуваченим з їх ініціативи узгоджується з положеннями ч.1,3 ст.469 КПК України і за своїм змістом вона відповідає вимогам ст.471 вказаного Кодексу, в тому числі, стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Також судом з'ясовано, що потерпіла ОСОБА_4 цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.
Суд переконався в тому, що угоду сторонами підписано свідомо, добровільно, без застосування насильства, примусу, погроз або внаслідок обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Умови укладеної угоди відповідають вимогам закону, не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань.
За вказаних обставин суд вважає можливим затвердити угоду про примирення, ухваливши вирок на підставі угоди з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.
Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.314,370,374,469,471,473,474,475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення від 18.05.2020р. між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому за цією статтею узгоджену сторонами міру покарання - штраф у розмірі п'ятдесятинеоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме, 850,00грн.
Речові докази: 1)мобільний телефон «Xiaoms Redmi 6A», який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_4 , - залишити їй за належністю; 2) залоговий квиток (специфікація) до договору застави №2000276986 від 03.05.2020р., який долучений до матеріалів кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження
Вирок суду на підставі угоди про примирення може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
03.06.2020