Справа № 323/979/20
Провадження № 3/323/348/20
02.06.2020 р.м. Оріхів
Суддя Оріхівського районного суду Запорізької області Смокович М.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшла з Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
24 квітня 2020 року до Оріхівського районного суду Запорізької області надійшла справа про адміністративне правопорушення за протоколом серії ОБ № 063859 від 22.04.2020 року щодо громадянина ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи завчасно та належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання двічі не з'явився, про причини неявки не повідомив, заперечень по суті справи, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або з інших питань, які б перешкоджали розгляду справи по суті, не подав.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення, який складений з виконанням процесуальних вимог уповноваженою особою, є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним з основних джерел доказів.
Судом встановлено, що 22 квітня 2020 року о 20-20 год. в м.Оріхов по вул. Покровській ОСОБА_1 керував мопедом «Honda» б/н з ознаками наркотичного сп'яніння: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагували на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився у присутності свідків на місці зупинки транспортного засобу.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п.4 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, від 07 листопада 2015 р. за № 1395, а також положень ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Згідно ч.3 ст.266 КУпАП та п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та Міністерством охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Водій направляється до закладу охорони здоров'я на підставі виданого поліцейським направлення (п.8 розділу ІІ вказаної Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Як вбачається з диску CD-R 5254 134 MD 23784, долученого до матеріалів справи та відповідно переглянутого в судовому засіданні відеозапису, вбачається, що ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки транспортного засобу від проходження на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі охорони здоров'я в присутності двох свідків.
Крім того, факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 063859, поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , направленням на огляд водія транспортного засобу до Комунального некомерційного підприємства «Оріхівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Оріхівської районної ради Запорізької області з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.04.2020 року, постановою серії БАА №331060 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 22.04.2020 року за ч.2 ст.126 КУпАП, постановою серії БАА №601072 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 22.04.2020 року за ч.6 ст.121 КУпАП.
Частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, об'єктом правопорушення, передбаченим ст.130 КУпАП є безпека дорожнього руху.
Суб'єктивна сторона правопорушення полягає у наявності вини у формі умислу або необережності.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
ОСОБА_1 не виявив розумної заінтересованості у результаті розгляду справи, доводів та доказів на спростування викладеного у протоколі факту не надав. Відтак, підстав для обґрунтованого сумніву у належності та допустимості вказаних доказів матеріали справи не містять.
Відповідно до довідки, виданої начальником СРПП сектору превенції патрульної поліції Оріхівського відділення поліції Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Гордієнко С.В., яка міститься в матеріалах справи, згідно бази даних підсистеми "Адмінпрактика" НАІС ДДАІ МВС відсутні відомості про посвідчення водія відносно ОСОБА_1 , а тому при призначенні стягнення за вказане адміністративне правопорушення суддя бере до уваги, що станом на час розгляду справи ОСОБА_1 не має спеціального права на керування транспортними засобами, у зв'язку з чим застосувати до нього додаткове стягнення у виді позбавлення такого права є неможливим.
При обранні адміністративного стягнення суд дотримується також приписів ст.23 КУпАП, якою передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд у відповідності до вимог ст.33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення; рівень небезпеки; дані про особу правопорушника, який офіційно не працевлаштований, має посвідчення водія; ступінь вини; майновий стан. Обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Обираючи вид і міру адміністративного стягнення, вивчивши матеріали справи враховуються дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, тяжкість вчиненого правопорушення, характер правопорушення, яке становить підвищену суспільну небезпеку, характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, з метою виховного впливу та запобіганню вчинення зазначеною особою нових правопорушень, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 адміністративне покарання у вигляді штрафу у розмірі 10200,00 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами, адже така безвідповідальна поведінка водія, який сів керувати транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, може призвести до порушення безпеки руху та до тяжких наслідків на дорозі.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 40-1, ч.1 ст. 130, ст. ст. 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200,00 (десять тисяч двісті) грн. (отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА118999980313090106000026007; код класифікації доходів бюджету: 21081100).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом та у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягнути з ОСОБА_1 , подвійний розмір штрафу, а саме 20400,00 грн. (двадцять тисяч чотириста грн. 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять грн. 40 коп.) (отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106; код отримувача коштів за ЄДРПОУ: 37993783; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження.
Суддя Оріхівського районного суду
Запорізької області М.В.Смокович