Справа № 316/1495/20
Провадження № 3/316/396/20
01.06.2020 рік м.Енергодар Суддя Енергодарського міського суду Запорізької області Бульба О.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АРП18 №622654, ОСОБА_1 23.04.2020 р. о 14 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 Енергодар АДРЕСА_3 , в порушення п.п.8 п.2 Постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. здійснювала роздрібну торгівлю товарами промислової групи, чим вчинила правопорушення передбачене ст.44-3 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи, встановлення чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
За змістом ст.ст.279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатися суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
Згідно приписів ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення, у тому числі, зазначаються: суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» №1376 від 06.11.2015 р. суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у відповідній статті КУпАП, за якою складено протокол.
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в редакції від 23.04.2020 р. (чинній на час складання протоколу про адміністративне правопорушення) (далі - Постанова КМУ №211), на усій території України з 12 березня 2020 року до 11 травня 2020 року встановлено карантин.
Диспозицією ст.44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Тобто, стаття 44-3 КУпАП носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Отже, у протоколі про адміністративне правопорушення за ст.44-3 КУпАП мають міститися конкретні вказівки про порушення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, певних правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених певними статтями Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 р..
У фабулі Протоколу про адміністративне правопорушення серія АПР18 №622654 складеного 23.04.2020 р. (далі - Протокол), суть адміністративного правопорушення зазначена як: «здійснювала роздрібну торгівлю товарами промислової групи» нормативний акт, який передбачає відповідальність зазначено як: «… п.п.8 п.2 постанови КМУ від 11.03.2020 р. №211».
Підпункт 8 пункту 2 Постанови КМУ №211 передбачено заборону до 11 травня 2020 року роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім: торгівлі продуктами харчування, пальним, деталями та приладдям для транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, засобами гігієни, лікарськими засобами та медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом, добовим молодняком свійської птиці, засобами зв'язку та телекомунікацій, в тому числі мобільними телефонами, смартфонами, планшетами, ноутбуками та іншими товарами, що відтворюють та передають інформацію, за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, перебування в приміщенні не більше одного відвідувача на 10 кв. метрів торговельної площі, а також дотримання інших санітарних та протиепідемічних заходів.
Отже, такої заборони як торгівля «товарами промислової групи» в п.п.8 п.2 Постанови КМУ №211 - не міститься. Будь-яких товарів промислової групи, які заборонено до продажу Постановою КМУ №211 - фабула Протоколу не містить.
Зазначене вище свідчить на те, що викладена у фабулі Протоколу суть адміністративного правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 , не відповідає приписам закону.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст.251 КУпАП є одним з доказів у справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол та не може бути перекладено на суд.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р. заява №926/08), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З зазначеного вище встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, направлений до суду без дотримання вимог ст.256 КУпАП, у зв'язку з чим, суд вважає необхідним повернути даний адміністративний матеріал до органу, що його спрямував до суду: Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області - для належного оформлення шляхом усунення виявлених недоліків.
Суд додатково роз'яснює, що будь-які виправлення та доповнення до протоколу про адміністративне правопорушення можливі лише у присутності особи, яка притягується до відповідальності, що завіряється її підписом.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.245, 256, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд-
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення - повернути до Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області - для належного оформлення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя О. М. Бульба