Дата документу 01.06.2020
Справа № 937/2837/20
01 червня 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Міщенко Т.М.,
за участі секретаря - Макаренко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та примусове виселення,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 , шляхом виселення з нього, без надання іншого житлового приміщення. В обґрунтування позову зазначила, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.03.2018 після смерті її матері ОСОБА_3 вона стала власником 1/2 частки вищезазначеного будинку. 04.10.2018 відповідач також отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на іншу Ѕ частку вказаного будинку. 24 жовтня 2018 року вона з відповідачем уклала нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, згідно якого вона придбала належну йому частку будинку та стала повновладною власницею зазначеного будинку. Однак, відповідач по теперішній час не виселився з належного їй житлового будинку, чим чинить перешкоди в реалізації її права власності на житловий будинок і повинен бути виселений. Крім того, відповідач веде аморальний спосіб життя, вживає алкогольні напої, псує майно.
Від представника позивача - адвоката Дуди С.В. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять їх задовольнити, не заперечують проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судові засідання, призначені на 14.05.2020 та 01.06.2020, не з'явився з невідомої суду причини, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання відповідача та зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом серії ННВ 502179 та копії витягу з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію права власності - ОСОБА_1 є власницею Ѕ житлового будинку АДРЕСА_1 з 22.03.2018/а.с.5,6/.
Договором купівлі-продажу Ѕ частки житлового будинку від 24.10.2018 підтверджується, що ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_1 належну йому на праві приватної спільної часткової власності Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 за певну грошову суму/а.с.7-8/.
Відповідно до ст. 15, 16, 386, 391 ЦК України власник майна може вимагати усунення порушень його права незалежно від того, чи вони вже фактично відбулися чи є підстави передбачати можливість такого порушення в майбутньому.
Відповідно до висновку Верховного Суду України в справі № 6-293 цс16 від 15.05.2017 року, зважаючи на те, що позивач ніколи не проживала однією сім'єю з відповідачем, не вела з ним спільного господарства, не була пов'язана з ним спільним побутом, надавала своє житло відповідачу в тимчасове користування, то є всі підстави для припинення права користування відповідача належним їй житлом на вимогу власника цього майна відповідно до положень частини другої статті 406 ЦК України.
Згідно з ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а за правилами ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Стаття 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 157 ЖК України членів сім'ї власника будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Згідно вимог ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують або псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Оскільки відповідач хоч і є родичем, але не є членом сім'ї позивачки, займає будинок без достатніх правових підстав, жодним чином в утриманні будинку, його ремонті, оплаті комунальних послуг участі не приймає, зловживає спиртними напоями, завдає моральних страждань та негативно впливає на всіх членів сім'ї, то є підстави для задоволення позову у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 247, 265, 280 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та примусове виселення - задовольнити повністю.
Усунути перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні належним ОСОБА_1 майном шляхом виселення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з належного їй будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справі, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 01 червня 2020 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: