Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/4084/19
Провадження №: 2/332/260/20
02 червня 2020 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Яцуна О.С., за участю секретаря Коваль В.А., розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
28.10.2019 ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Черкашина І.І., звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ТОВ «Веллфін», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит С.О., приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов К.К., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позову зазначено, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Легкобит С.О., № 2069 від 20.08.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ «Веллфін» заборгованості в розмірі 115824,00 грн. є таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням вимог ст.ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», так як вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не перевірив безспірність вимог кредитора, не отримував від сторін первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, а також нотаріусом не було перевірено дотримання строку, встановленого законом для вчинення оскаржуваного виконавчого напису. На підставі викладеного, позивач просив суд визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Легкобит С.О. від 20.08.2019, зареєстрований в реєстрі за № 2069 таким, що не підлягає виконанню, судові витрати покласти на відповідача.
Від представника позивача - адвоката Черкашина І.І., надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак до судового засідання повторно не з'явився, причину своєї неявки суду не повідомив, відзиву не подав, а тому суд прийшов до переконання про можливість розгляду справи за його відсутності.
Треті особи до судового засідання не з'явилися, причину своєї неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.
На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20 серпня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіславом Олександровичем вчинено виконавчий напис про звернення стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» заборгованості на загальну суму 115824,00 грн. (а.с.102).
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.
Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.1.1, 3.1, 3.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен відмовити у здійсненні виконавчого напису.
З урахуванням приписів ст. 15,16,18 ЦК України, ст. 50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, що зазначено в правовій позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду України у справі №6-887цс17 від 05 липня 2017 року.
Для правильного застосування положень ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити у такому спорі доводи боржника в повному обсязі та установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Велика Палата Верховного Суду, у Постанові від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц, провадження № 14-83цс18, не відступила від наведених вище висновків Верховного Суду України щодо застосування статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат».
Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме у такому розмірі.
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5).
Однак, як вбачається з копії матеріалів нотаріальної справи (а.с.96-120), які були надані приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобит С.О., вбачається, що ТОВ «Веллфін», звертаючись до приватного нотаріуса за виконавчим написом, не надало підтвердження про отримання ОСОБА_1 вимоги про сплату боргу, тому позивач був позбавлений можливості дізнатись про наявність такої вимоги банку, надати на неї свої заперечення та перевірити підстави виникнення цієї вимоги.
Також, із матеріалів нотаріальної справи вбачається, що банком надано нотаріусу виписку з рахунку боржника ОСОБА_1 із зазначенням сум заборгованості (а.с.113), однак із наданої виписки неможливо встановити наявність безспірної заборгованості, оскільки первинні облікові документи, оформлені у порядку, визначеному ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», нотаріусу надані не були, тому відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед банком, а також розмір відсотків, зазначених у виконавчому написі, є безспірним.
В той же час, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою КМУ від 29.06.1999 № 1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом КМНО Легкобит С.О., стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитного договору, укладеного між сторонами, оскільки пункт 2 Переліку з 22.02.2017 визнаний нечинним відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, якою визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині, зокрема, п. 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, якими доповнено перелік новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», на який послався приватний нотаріус КМНО Легкобит С.О. у виконавчому написі № 2069 від 20.08.2019.
Таким чином, станом на 20.08.2019 у приватного нотаріуса КМНО Легкобит С.О. були відсутні правові підстави для вчинення виконавчого напису щодо стягнення з позивача на користь ТОВ «Веллфін» заборгованості, що виникла за договором позики № 462577 від 24.05.2018.
Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги ту обставину, що відповідачем не подано суду жодних доказів щодо спростування доводів позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 2069, вчиненого 20.08.2019 приватним нотаріусом КМНО Легкобит С.О., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Веллфін» заборгованості у розмірі 115824,00 грн..
На підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1152,60 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 48, ЄДРПОУ 39952398), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович (місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 40, оф. 101), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2069, вчинений 20 серпня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіславом Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 48, ЄДРПОУ 39952398) заборгованості у розмірі 115824,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 48, ЄДРПОУ 39952398) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1152,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: О.С. Яцун