Справа №949/368/20
02 червня 2020 року м.Дубровиця
Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої продавцем в магазині "Оріон", проживаючої по АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 02 липня 2002 року Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,
за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу серії АПР18 №489047 від 23 березня 2020 року, ОСОБА_1 , близько 16-00 год. 23 березня 2020 року, будучи продавцем в магазині "Оріон", що розташований по вулиці 1000-ліття Дубровиці в м.Дубровиця Рівненської області, проводила роздрібну торгівлю канцелярськими товарами та не припинила роботу закладу і здійснювала прийом відвідувачів, чим порушила вимоги пп.3 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України № від 11 березня 2020 року №211.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а також на розгляді справи в суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнала та пояснила, що 23 березня 2020 року вона відкрила магазин для здійснення прийому товарів, які були замовлені ще до запровадження карантину в Україні. При цьому відвідувачів у магазині не було. Також в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що вона є найманим працівником у приватного підприємця ОСОБА_2 , який і є безпосереднім суб'єктом господарювання в підтвердження чого долучила до матеріалів справи копію угоди про зміну і доповнення до трудового договору №6 від 04 січня 2005 року.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та перевіривши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиція норми ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні правила щодо карантину людей.
Відповідно до ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Тобто, вказаними вимогами Закону і встановлюються відповідні правила, відповідальність за які передбачена диспозицією ст.44-3 КУпАП.
Відповідно до вимог підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (у редакції на час складання протоколу про адміністративне правопорушення), було заборонено з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв'язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.
З наведеної постанови Кабінету Міністрів України, а також із норм КУпАП, які регулюють порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності вбачається, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП за порушення правил щодо карантину людей необхідна наявність наступних умов: 1) суб'єкт господарювання повинен здійснювати роботу, яка передбачає прийняття відвідувачів, зокрема торгівельного і побутового обслуговування населення; 2) складання протоколу про адміністративне правопорушення має відбуватися з дотриманням вимог КУпАП.
З наведених положень вбачається, що тимчасове провадження торговельної діяльності стосується суб'єктів господарювання.
Відповідно до п.3 Постанови КМУ №833 від 15.06.2006 року «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» зазначається, що торговельна діяльність провадиться суб'єктами господарювання у сфері роздрібної та оптової торгівлі, а також ресторанного господарства.
Згідно з ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Положеннями ч.2 ст.55 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єктами господарювання є:1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Окрім того, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину, всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_1 та підтверджується копією угоди про зміну і доповнення до трудового договору №6 від 04 січня 2005 року (а.с.11) остання є найманим працівником у приватного підприємця ОСОБА_2 , який і є безпосереднім суб'ктом господарювання, а тому ОСОБА_1 не є суб'єктом вчинення інкримінованого їй адміністративного правопорушення, а тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, а тому провадження по справі слід закрити.
Керуючись ст.ст.247, 284, 287, 294 КУпАП,
Закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, її захисником до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: підпис
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду Оборонова І.В.