про залишення позовної заяви без руху
3 червня 2020 року м. Мукачево Справа №303/2720/20
2/303/1170/20
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Кость В.В., розглянувши матеріали цивільної справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»
до відповідачів: (1) ОСОБА_1 ;
(2) ОСОБА_2 ;
(3) ОСОБА_3
третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_4
про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки №PML-801/060/2008 від 13.06.2008,
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Так, статтею 177 Цивільного процесуального кодексу України (частиною четвертою) передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
При цьому сума судового збору диференціюються у тому числі у залежності від характеру спору (майновий чи немайновий).
Фактичний аналіз позовних матеріалів свідчить про те, що заявлена вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідачів на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача.
Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами ст.4 закону «Про судовий збір».
Наведене узгоджується із правовим висновком, зазначених Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.02.2019 в справі №907/9/17. В даній постанові ВП ВС відступила від правових висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених в постанові від 23 січня 2018 року у справі № 2-340/461/16-ц щодо немайнового характеру вимоги поро звернення стягнення на предмет іпотеки.
Отже, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
В свою чергу, порядок визначення ціни позову передбачений статтею 176 Цивільного процесуального кодексу України.
Таким чином, позивачу слід зазначити ціну позову та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі визначену п. 1 частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначене є підставою для залишення позовної заяви без руху на підставі частини першої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України,
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
3. Копію даної ухвали надіслати позивачу.
4. Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені частиною третьою ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.
5. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Кость