Справа № 311/953/20
Провадження № 2/311/547/2020
27.05.2020
(заочне)
27 травня 2020 року Василівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Сидоренко Ю.В.,
при секретарі Осінцевій Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
23 березня 2020 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 23 квітня 2002 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2 , який зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Василівського району управління юстиції Запорізької області, актовий запис №24. Від шлюбу мають двох дітей: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом з нею, позивачкою ОСОБА_1 , але знаходяться на сумісному утриманні. Спільне життя між подружжям не склалось, причиною став від'їзд відповідача ОСОБА_2 на заробітки в Російську Федерацію в 2014 році. З того часу їх сім'я розпалася, оскільки у відповідача ОСОБА_2 з'явилася нова сім'я. За таких обставин позивачка ОСОБА_1 вважає, що їх сім'я розпалася остаточно, шлюбні відносини між сторонами поновлені бути не можуть, збереження шлюбу та подальше спільне життя з відповідачем вважає неможливим, а примирення недоцільним, тому вимушена звернутися до суду з даним позовом, в якому позивачка ОСОБА_1 просить розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , який зареєстрований 23 квітня 2002 року відділом реєстрації актів цивільного стану Василівського району управління юстиції Запорізької області, актовий запис №24. Після розірвання шлюбу її прізвище « ОСОБА_1 » просить не змінювати.
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 31 березня 2020 року відкрито провадження по даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом)сторін по справі.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте на адресу суду подано письмову заяву, в якій позивачка ОСОБА_1 висловила прохання розглянути справу без її участі. На заявлених позовних вимогах наполягає. Просить задовольнити її позов за підставами, викладеними у позовній заяві. Після розірвання шлюбу її прізвище просить залишити без змін « ОСОБА_1 ». Проти ухвалення по справі заочного рішення, на підставі наявних у справі доказів, не заперечує (а.с.22).
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 повторно не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, що підтверджується поштовим конвертом, що повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с.14), Актом Василівської міської ради Запорізької області від 12.05.2020 року щодо невручення судової повістки адресату ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю останнього за місцем реєстрації (а.с.21), також належне сповіщення відповідача було здійснено судом шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади про виклик відповідача до зали судових засідань (а.с.16), відповідно до приписів ч.11 ст.128 ЦПК України. Проте, жодних документів на підтвердження поважності причин неявки відповідачем суду не надано, відзиву на позов, заперечень проти заявлених ОСОБА_1 позовних вимог суду не представлено.
Тому, відповідно до положень ст.281, ч.4 ст.223 ЦПК України, зі згоди позивачки ОСОБА_1 , суд постановив про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини по справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 23 квітня 2002 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Василівського районного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 24, що підтверджується свідоцтвом про одруження, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.7).
Від подружнього життя сторони мають двох неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей, які містяться в матеріалах справи (а.с.5,6).
Подружні стосунки між сторонами припинені по причині розбіжностей характерів та різних поглядів на життя, відсутністю взаєморозуміння, що в цілому призвело до втрати почуття любові та довіри один до одного, та припинення шлюбних відносин, у зв'язку з чим позивачка ОСОБА_1 звертаєься до суду з даним позовом про розірвання шлюбу.
Чинним законодавством України передбачено право подружжя на розірвання шлюбу за позовом одного із них на підставі рішення суду: зокрема, положеннями ст.ст.104 ч.2, 105 ч.3, 110 ч.1 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Частинами 3,4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно ст.111 СК України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. В даному випадку, сторони вважають неможливим з моральної точки зору, продовжувати шлюбні відносини, тому суд не може зобов'язати їх прийняти заходи до примирення.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх неповнолітньої дитини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.113 СК України, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається. Тому, з урахуванням викладеної позивачкою позиції у поданій нею заяві від 27.05.2020 року, суд вважає необхідним після розірвання шлюбу прізвище позивачки « ОСОБА_1 » залишити без змін.
Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", шлюб може бути розірвано у судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, аналізуючи вищенаведені законодавчі норми, виходячи з принципів об'єктивності, розумності, справедливості та доцільності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі та суд приходить до висновку, що дана сім'я розпалася остаточно та будь-яких підстав до її збереження судом не встановлено та відповідачем в суді не доведено.
Крім того, оскільки позивачка ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням її до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Примушування до шлюбу не допускається. А тому, подальше спільне подружнє життя і збереження шлюбу між сторонами суперечило б їх інтересам, що має істотне значення.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вивчивши обґрунтування ОСОБА_1 заявлених нею позовних вимог, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами не може бути збережений, оскільки факти, викладені у позовній заяві свідчать про те, що шлюб між сторонами фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім'ї стало неможливим, його формальне існування обмежує особисту свободу позивачки та порушує її особисті інтереси, що мають істотне значення, та крім того, на теперішній час сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, тому суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам їх неповнолітніх дітей
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст.105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 23 квітня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Василівського районного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 24.
Прізвище позивачки ОСОБА_1 після розірвання шлюбу - залишити без змін - « ОСОБА_1 ».
Заочне рішення може бути переглянуто Василівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно п.3 розділу ХII «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
У відповідності до п.п.15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя
Василівського районного суду
Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО