Справа № 298/1591/19
Номер провадження 1-кп/298/23/20
02 червня 2020 року смт. Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Березний кримінальне провадження, внесене до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070070000372 від 10 жовтня 2019 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, тимчасово непрацюючого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 , зобов'язаний рішенням Великоберезнянського районного суду від 01 березня 2011 року сплачувати аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання своїх дітей, а саме: доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі, не меншому між 30% прожиткового мінімуму встановленого для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з 27 січня 2011 року і до досягнення кожною дитиною повноліття. ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що починаючи з 27 січня 2011 року і до досягнення дітьми повноліття, він зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання своїх дітей, з метою невиконання зазначеного рішення суду, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, злісно та систематично у період часу з 27 січня 2011 року по 01 жовтня 2019 року ухилявся від сплати аліментів на утримання своїх неповнолітніх дітей. Тож ОСОБА_4 злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів), і станом на 01 жовтня 2019 року сума заборгованості по сплаті аліментів становить 149909,40 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та пояснив, що про рішення Великоберезнянського районного суду про стягнення аліментів знає, з моменту винесення судового рішення до сьогоднішнього дня, він не заплатив жодної копійки на утримання дітей, через скрутне матеріальне становище та відсутність постійної роботи. У вчиненому розкаюється, просить його суворо не карати.
При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, на підставі та в порядку, встановленому ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які підлягають доказуванню, оскільки жодна із обставин не оспорюється сторонами кримінального провадження, а обвинувачений переконав суд, що правильно розуміє зміст цих обставин, розуміє, що буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, і сумнівів у добровільності його позиції суд не має.
Крім цього, для з'ясування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, судом були досліджені матеріали кримінального провадження:
- заява ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення від 10 жовтня 2019 року;
- копії свідоцтв про народження дітей;
- копія виконавчого листа № 2-56/11;
- вимога про судимість;
- довідка про суму заборгованості по сплаті аліментів;
- характеристика на ОСОБА_4 та довідка про його склад сім'ї.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них і обґрунтовує свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
Відповідно до ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена, і кваліфікує його дії за: ч.1 ст. 164 КК України - злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 164 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.
Вину у вчиненні інкримінованого злочину ОСОБА_4 визнав повністю, у вчиненому розкаявся, суд відносить до обставин, які пом'якшують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, до кримінальної відповідальності притягується вперше.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Виходячи із вказаних вимог закону, суд, обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, враховує дані про особу винного, характеристику за місцем проживання, а також бере до уваги, що обвинувачений щиро розкаюється у вчиненому.
За таких обставин, з врахуванням наявності пом'якшуючих обставин та відсутності обставин, які б обтяжували покарання, що суттєво знижує суспільну небезпеку вчиненого, дають суду підстави вважати, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе в умовах без ізоляції його від суспільства і до нього необхідно обрати покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії у вигляді громадських робіт, і таке покарання буде справедливим, необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов у кримінальному провадження не заявлено.
Речові докази по справі відсутні.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування не обирався. В ході судового розгляду клопотань про обрання такого не надходило.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 369, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Великоберезнянський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуюча: ОСОБА_1