243/3279/17
1-кп/243/208/2020
03 червня 2020 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 11 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янськ Донецької області, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
?13.02.2018 року Слов'янським міськрайоонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки та звільненого від відбування покарання з випробуванням на 1 рік;
?04.05.2018 року Слов'янським міськрайоонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 рок 6 місяців та звільненого від відбування покарання з випробуванням на 2 роки,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, -
В провадження Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
До обвинуваченого ОСОБА_4 застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою до 07.06.2020 року.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, через те, що вчинив тяжкий злочин, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 не працює, суспільно-корисною роботою не займається, не одружений, неповнолітніх дітей, літніх батьків або непрацездатних осіб на утриманні не має. Також, обвинувачений може незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, спонукаючи до зміни наданих небажаних для нього показань, а також надання бажаних для обвинуваченого показань. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 може продовжити займатися злочинною діяльністю, оскільки, знаходячись на волі, для задоволення своїх соціально-побутових потреб може вчиняти інші умисні кримінальні правопорушення, оскільки офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу. Обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість у злочинах проти власності. Також, обвинувачений за короткий проміжок часу вчинив ряд корисливих злочинів, обвинувальні акти стосовно якого на теперішній час знаходяться в Слов'янському міськрайонному суді Донецької області на розгляді. У зв'язку з цим є підстави вважати, що існує імовірний ризик, що обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може перешкоджати встановленню істини у справі.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_9 просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора, просила змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог пункту (с) ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд, зобов'язаний, розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до п. п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі Смирнов проти Росії, наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких надано у зазначеній статті.
Згідно з ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішені питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчинені якого він обвинувачується (до шести років позбавлення волі); вік та стан здоров'я (пенсійного віку він не досяг, офіційно не працює).
Обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, однак знову вчинив корисливе кримінальне правопорушення, що на думку суду свідчить про систематичність його протиправних дій, та наявності ризику того, що, перебуваючи на волі ОСОБА_4 зможе вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 буде переховуватися від суду, оскільки вчинив декілька епізодів тяжкого кримінального правопорушення, покарання за вчинення якого передбачено законом у розмірі до шести років позбавлення волі, тому наслідки та ризик втечі для обвинуваченого ОСОБА_4 у цьому випадку може бути визнаним, як менш небезпечними, ніж покарання та процедура його відбування.
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив декілька епізодів кримінального правопорушення, що на думку суд у свідчить про систематичність його протиправних дій, та наявності ризику того, що, перебуваючи на волі ОСОБА_4 зможе вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, тобто не має стійких соціальних зв'язків.
У зв'язку з наведеним, є всі підстави вважати що вищезазначені обставини обґрунтовано викладені прокурором про те, що обвинувачений ОСОБА_4 , знаходячись на волі, може ухилитися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, тому міра запобіжного заходу ОСОБА_4 обрана відповідно до діючого законодавства, виходячи з тяжкості злочину та особи обвинуваченого та зміні не підлягає.
При цьому суд враховує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, але жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на строк 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 331, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» строком на 60 днів, тобто до 01 серпня 2020 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її отримання.
Ухвала може бути оскаржена сторонами до Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області ОСОБА_1