Єдиний унікальний номер 243/3668/20
Провадження номер 1-кп/243/612/2020
03 червня 2020 року м. Слов'янськ
Судова колегія Слов?янського міськрайонного суду Донецької області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Слов'янського міськрайонного суду Донецької області матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019050510002633 від 29.12.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ленінськ-Кузнецький РФ, громадянина Російської Федерації, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
24.04.2020 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 строком на 2 місяці, посилаючись на існування ризиків, передбачених пунктом 1 та 3 частини 1 статті 177 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду та впливати на свідків та потерпілу.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважали що прокурором не доведено наявність ризиків та просили суд скасувати застосований відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою. Захисник обґрунтував своє клопотання тим, що за наявними у нього відомостями клопотання про продовження строку досудового розслідування було подане слідчим до слідчого судді 18.03.2020, в той час як цей слідчий у період з 12.03.2020 по 20.03.2020 перебував за межами України, тобто строк досудового розслідування був продовжений слідчим суддею за фальсифікованими документами. Ризик впливу обвинуваченого на свідків або потерпілу на теперішній час не існує, оскільки досудове розслідування завершено, а сторона обвинувачення, вважаючи здобуті нею докази достатніми, склала обвинувальний акт та звернулася до суду. Окрім того, ризик переховування ОСОБА_7 від суду стороною обвинувачення жодним чином не доведено, оскільки обвинувачений одружений, з 2015 р. офіційно зареєстрований на території Слов'янського району, де і фактично мешкає, має власний будинок, автомобіль, позитивно характеризується за місцем мешкання. Наведені обставини у їх сукупності свідчать про відсутність наміру обвинуваченого переховуватися від суду.
Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, судова колегія приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_7 підлягає задоволенню, а клопотання захисника задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до положень частин 1 та 3 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд зауважує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Норми КПК України не містять визначення поняття “обґрунтованість підозри”.
Втім, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини термін “обґрунтована підозра” означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справах “Нечипорук і Йонкало проти України” від 21 квітня 2011 року, “Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства” від 30 серпня 1990 року). Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема протоколом огляду місця події від 29.12.2019 р., в ході якого виявлено та вилучено труп, висновком експерта (дослідження трупа) № 779, згідно з яким причиною смерті ОСОБА_8 стали три проникаючі колото-різані поранення грудної клітини справа, протоколом огляду домоволодіння АДРЕСА_1 , в ході якого за місцем мешкання обвинуваченого виявлені предмети зі слідами крові в будинку, гаражі та автомобілі, протоколами допиту свідків.
У відповідності до пунктів 61 та 62 Рішення Європейського Суду з прав людини від 24.07.2003 року по справі “Смирнов проти Росії”, наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинуватості, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 до затримання працевлаштований не був, одружений. В той же час йому повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України, за яке чинним законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до п'ятнадцяти років.
Вказані обставини у сукупності та дані про особу ОСОБА_7 , тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, свідчать про наявність на даний час ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, тому є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, оскільки згідно змісту пред'явленого йому обвинувачення після вчинення ним вбивства він з метою приховування вчиненого злочину вивіз труп ОСОБА_9 з території домоволодіння та відвіз до мосту через річку Торецьк, розташованому між іншими населеними пунктами, а тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим, може побудити його на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності.
Окрім того, свідки у кримінальному провадженні є односельцями обвинуваченого, тому, з огляду на невизнання ним своєї причетності до вчиненого кримінального правопорушення, він, не перебуваючи в умовах ізоляції від суспільства, матиме змогу здійснювати на них незаконний вплив з метою спонукання їх до зміни своїх показань. Оцінюючи доводи захисника в цій частині, судова колегія зазначає, що згідно однієї з засад кримінального судочинства, а саме безпосередності дослідження доказів, показання свідків та потерпілих суд отримує усно. Окрім того, реальна небезпека здійснення впливу на потерпілих чи свідків може мати місце лише на початку кримінального провадження, тобто до моменту їх допиту в суді, тому, оскільки свідки не допитані в судовому засіданні, цей ризик судова колегія вважає встановленим.
В той час як ризик незаконного впливу на потерпілу судовою колегією не встановлений, оскільки вона була допитана в судовому засіданні та вже надала показання щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку про недостатність застосування відносно обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу для запобігання цим ризикам, тому судова колегія вважає, що є законні підстави для продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, бо саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України.
Аналізуючи доводи обвинуваченого та його захисника щодо необхідності скасування застосовуваного запобіжного заходу, судова колегія з урахуванням вищенаведених висновків приходить до переконання про відсутність підстав для скасування запобіжного заходу. Доводи захисника щодо неможливості звернення слідчого з клопотанням про продовження строку досудового розслідування до слідчого судді 18.03.2020 у зв'язку з його перебуванням за межами України жодним чином не підтверджені, а тому є припущеннями захисника, які суд до уваги не бере. Тому, оскільки судом встановлені ризики неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, підстави для скасування запобіжного заходу відсутні. Судова колегія зауважує, що особливість запобіжних заходів полягає в тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку підозрюваного чи обвинуваченого, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. Крім того, в даному випадку продовження тримання під вартою може бути виправданим за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності.
Продовжуючи строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судова колегія не вбачає підстав для визначення розміру застави, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, який заподіяв смерть людини.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177-178, 181, 183, 194, 197, 201, 202, 331, 371-372, 376, 395 КПК України, судова колегія
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Бахмутській УВП № 6 Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, строком на 60 діб, тобто до 01 серпня 2020 року включно.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про скасування запобіжного заходу та звільнення обвинуваченого з-під варти - відмовити.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити начальнику Бахмутської УВП № 6 Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її постановлення.
Ухвалу постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.
Повний текст ухвали виготовлений 03.06.2020 о 16-30 год.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3