Справа № 310/4024/19
2/310/208/20
Іменем України
22 травня 2020 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Троценко Т. А.
при секретарі: Корнієнко М. Е.
за участі позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної безпеки,
Встановив: ОСОБА_1 звернулася до суду з цивільним позовом, який в подальшому уточнила і вказала, що 06 серпня 2017 року сталася дорожньо - транспортна пригода, в результаті якої вона утримала тілесні ушкодження за наступних обставин.
Водій автомобіля Шевролет -Нива д/з НОМЕР_1 ОСОБА_3 , рухаючись заднім ходом по вул . Маяковського в м. Бердянську, біля будинку № 31-А скоїв на неї наїзд, в результаті чого вона отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, а саме - струс головного мозку, забої та садна м'яких тканин голови, забій правої половини грудної клітки, крововиливи в правій пахвовій ділянці та правого плеча, рана зовнішньої поверхні середньої та нижньої третин правої гомілки, травматичний набряк м'яких тканин правої гомілки та крововилив м'яких тканин правої гомілки, закритий лінійний перелом верхньої гілки правої лобкової кістки без зміщення уламків.
Кримінальне провадження, відкрите за фактом ДТП за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, постановою слідчого Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області від 27. 12. 2018 року закрито з підстав недоведеності вини водія ОСОБА_3 .
Внаслідок ДТП їй завдана матеріальна та моральна шкода.
Матеріальна шкода полягає у витратах на лікування та реабілітацію в розмірі 13775,58 грн., яку просить стягнути з обох відповідачів.
Вказує, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які вона зазнала внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, у значному погіршення стану здоров'я, їй потрібні постійні обстеження у лікарів різних спеціальностей. Крім того, порушені її звичайні життєві зв'язки, після травми має проблеми з зайвою вагою.
Визначає розмір моральної шкоди в сумі 60 000 грн., з яких 50 000 грн. просить стягнути з ОСОБА_3 , а саме - за моральні страждання у зв'язку з ушкодженням здоров'я, отриманням травм, безповоротної втрати здоров'я, тривалістю лікування (2017-2019 роки) - 30 000 грн.; моральні страждання у зв'язку з порушенням нормальних життєвих зв'язків та неможливість продовження активного громадського життя - 10 000 грн., моральні страждання у зв'язку з розладом здоров'я, потребою постійного лікування після ДТП - 10 000 грн.
З відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» просить стягнути моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. (5% від 200 000 грн.) відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників транспортних засобів № АК/0006860 від 29. 11. 2016 року, укладеного між страховою компанією та ОСОБА_3 .
Просить стягнути з відповідачів судовий збір 768,40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі на підставах, викладених у позовній заяві, і просить задовольнити, пояснила, що вона зверталася до страхової компанії, яка застрахувала цивільно - правову відповідальність ОСОБА_3 , але ніяких виплат їй не здійснили, тому вона просить стягнути матеріальну та моральну шкоду з ОСОБА_3 , так як він, як володілець транспортного засобу, має відповідати незалежно від вини.
Відповідач ОСОБА_3 скористався своїм правом на відзив, у якому позовні вимоги не визнав у повному обсязі і вказав, що після скоєння ДТП він відразу надав позивачці 3500 грн. на лікування і запропонував її чоловіку звертатись до нього в разі потреби, проте до нього більше ніхто не звернувся.
Крім того, на момент скоєння ДТП цивільно - правова відповідальність його, як власника автомобіля, була застрахована у ПрАТ «Страхова група «ТАС», яке повинно здійснити виплату страхового відшкодування за завдану здоров'ю шкоду в розмірі 200 000 грн.
06. 08. 2017 року він звернувся до страховика з повідомлення про скоєння ДТП, у якому ОСОБА_1 він вказав як потерпілу особу, тому страховик повинен відшкодувати усю завдану потерпілій шкоду.
Крім того, позивачка не надала належних доказів щодо підтвердження розміру понесених витрат на лікування у зв'язку з отриманими в ході ДТП тілесними ушкодженнями, та доказами отримання нею моральної шкоди. Так, позивачка не конкретизувала моральні страждання, не надала докази звернення до психіатра, психолога, невропатолога у зв'язку з ДТП.
Крім того, позивачка сама порушила п. п. 4.1., 4.8 Правил дорожнього руху України, а він, як водій транспортного засобу, не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода.
Просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 з представником позов не визнав на підставах, вказаних у відзиві, та додав, що не згоден з тим, що через рік після ДТП ОСОБА_1 робила масаж за 5000 грн., а крім того, розмір витрат на правову допомогу нічим не підтверджений.
Представник відповідача - ПрАТ «Страхова група «ТАС» до суду не з'явився, надав відзив, у якому просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі на тих підставах, що згідно п. 32. 1, ст. 32 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закону) страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно - правової відповідальності відповідно до закону. Вказує, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів про встановлення судом вини особи, відповідальність якої застрахована у вчиненні ДТП, тобто доказів цивільно - правової відповідальності.
Крім того, ОСОБА_1 всупереч п. 2.1, ст. 2 Закону не подала до АТ «СГ «ТАС» заяву про виплату страхового відшкодування встановленого зразка, станом на 02. 12. 2019 року позивачка не зверталася для отримання страхового відшкодування в порядку, передбаченому законодавством, у зв'язку з чим питання про виплату страхового відшкодування не розглядалося, отже звернення позивача до суду є безпідставним, оскільки з боку страховика порушення її прав не було.
Таким чином, позивачка порушила встановлений Законом порядок звернення за отриманням страхового відшкодування, та не довела наявності цивільно - правової відповідальності особи, яка завдала їй шкоду.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 06. 08. 2017 року водій автомобіля Шевролет -Нива д/з НОМЕР_1 ОСОБА_3 , рухаючись заднім ходом по вул. Маяковського в м. Бердянську, біля будинку № 31-А скоїв на наїзд на пішохода ОСОБА_1 , в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, а саме - струс головного мозку, забої та садна м'яких тканин голови, забій правої половини грудної клітки, крововиливи в правій пахвовій ділянці та правого плеча, рана зовнішньої поверхні середньої та нижньої третин правої гомілки, травматичний набряк м'яких тканин правої гомілки та крововилив м'яких тканин правої гомілки, закритий лінійний перелом верхньої гілки правої лобкової кістки без зміщення уламків.
Кримінальне провадження, відкрите за фактом ДТП за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, постановою слідчого Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області від 27. 12. 2018 року закрито з підстав відсутності в діянні водія ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення.
У зв'язку з отриманими травмами ОСОБА_1 перебувала на лікуванні в травматологічному відділенні КУ БМР «Бердянське територіальне медичне об'єднання» з 06. 08. 2017 року по 18. 08. 2017 року, що підтверджено копією виписки з медичної карти стаціонарного хворого, копією амбулаторної картки, оригіналами чеків на придбання ліків.
Посилаючись на вимоги ст. 1187 ЦК України, яка у частині п'ятій передбачає, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, позивачка просить стягнути з обох відповідачів матеріальну шкоду на лікування в сумі 13 775, 58 грн., з ОСОБА_3 - 50 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, з АТ «СГ «ТАС» 10 000 грн.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Вирішуючи питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд виходив з того, що саме діями водія ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_1 було завдано матеріальну шкоду, яка виразилася у витратах на придбання ліків для відновлення здоров'я, тому суд приходить до висновку про стягнення вартості лікування з відповідача ОСОБА_3 за мінусом вартості масажу, який ОСОБА_1 отримувала у ФОП ОСОБА_6 31. 05. 2018 року, оскільки вона не довела причинний зв'язок між отриманими травмами у 2017 році та необхідністю здійснення такого масажу.
Обов'язок стягнення матеріальної шкоди одночасно з водія транспортного засобу та страховика законом не передбачена, тому враховуючи положення ст. 1187 ЦК України, суд стягує суму матеріальної шкоди з ОСОБА_3 .
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, нанесеної в результаті порушення її прав.
Суд враховує те, що внаслідок отриманих в результаті ДТП травм потерпіла ОСОБА_1 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, у зв'язку з чим зазнала моральних страждань у вигляді фізичного болю, необхідності змінювати звичний порядок життя, необхідності докладати додаткових зусиль для відновлення свого здоров'я.
Цивільна відповідальність водія ОСОБА_3 застрахована у ПрАТ «СГ «ТАС», що підтверджується полісом № АК/0006860 від 29. 11. 2016 року, при цьому страхова сума за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, складає 200 000 грн.
Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «г'» пункту 41. 1 та підпунктом «в» пункту 41. 2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо - транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Відтак суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ПрАТ «СГ«ТАС» у відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 10 000 грн. (5% від 200 000 грн.), не дивлячись на те, що потерпіла не звернулася до страховика за відшкодуванням шкоди.
Суд враховую правову позицію Верховного Суду від 20. 01. 2016 року у справі № 6- 2808це15, згідно якої особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша ст. 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї (частина друга статті 14 ЦК України).
Відповідно до ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника або кредитора.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
З огляду на вищевикладене, право потерпілих на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілі не були, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.
Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених ст. 1194 ЦК України підстав.
Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, не залежно від того, чи застрахована цівільно - правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно - правова відповідальність якої застрахована, після заявлення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутись до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно - страхової відповідальності.
Разом з тим суд враховує, що вина відповідача ОСОБА_3 у скоєнні дорожньо - транспортної пригоди відсутня, що підтверджено висновками судової інженерно - транспортної експертизи № 9- 847 від 19. 12. 2018 року, проведеної в ході досудового слідства, крім того, встановлена вина самої потерпілої, яка порушила п. п. 4.1 та 4. 8 Правил дорожнього руху України, і у її діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 127 КУпАП, тому суд вважає необхідним відмовити позивачці у стягненні з ОСОБА_3 50 000 грн. моральної шкоди, враховуючи той факт, що обов'язкове її відшкодування згідно п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України вона отримує від страховика, і ця сума, на думку суду, є достатньою, розумною, та справедливою, що відповідає вимогам ст. 23 ЦК України, яка визначає загальні вимоги до відшкодування моральної шкоди.
Позивачка просить стягнути з відповідачів судовий збір 768,40 грн., і суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України стягує їх з відповідачів на користь ОСОБА_1 .
Суд відмовляє позивачці у стягненні витрат на правову допомогу в розмірі 5 000 грн. у зв'язку з відсутністю доказів на підтвердження сплати цієї суми.
Керуючись ст. ст. 23,1166,1167,1187 ЦК України, 26-1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 12,13,76-79,158-163 ЦПК України, суд
Ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 8 775,58 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» ЄДРПОУ 30115243 на користь ОСОБА_1 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 та Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» ЄДРПОУ 30115243 на користь ОСОБА_1 судові витрати 768,40 грн.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 01. 06. 2020 року.
Суддя Бердянського міськрайонного суду
Запорізької області Т. А. Троценко