Номер справи 243/1498/20
Номер провадження 2/243/1396/2020
«03» червня 2020 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді Хаустової Т.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно до укладеного Договору № б/н від 08 січня 2009 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 квітня 2020 року прізвище відповідача ОСОБА_2 змінена на « ОСОБА_3 ».
Позивач зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правил користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.
У зв'язку з зазначеним порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 30 листопада 2019 року має заборгованість - 25077,73 грн., яка складається з наступного:
- 499,20 грн. - заборгованість за кредитом;
- 17728,78 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 30,00 грн. - заборгованість за комісією;
- 5149,38 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;
а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);
- 1170,37 грн. - штраф (процентна складова).
Просить суд стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 08 січня 2009 року у розмірі 25077,73 грн., яка складається з наступного:
- 499,20 грн. - заборгованість за кредитом;
- 17728,78 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 30,00 грн. - заборгованість за комісією;
- 5149,38 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;
а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);
- 1170,37 грн. - штраф (процентна складова), а також судові витрати по справі у сумі 2102,00 грн.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідач ОСОБА_4 до суду надала Відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона відповідно до укладеного Договору від 08 січня 2009 року, отримала кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки та що банк керується п.3.2, п. 3.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку у будь- який момент змінити кредитний ліміт. В позові позивач зазначає номер карткового рахунку та строк дії картки.
Зазначає, що не підписувала Умови та правила надання банківських послуг, однак не заперечує, що підписала Заяву в банку та отримала картку, проте позивач не зазначив номеру отриманої нею картки та строк її дії. Будь - яких інших документів, окрім заяви вона не підписувала, жодних умов та правил банк не надавав.
В Заяві, яку позивач долучає до позову не зазначено ані розміру погодженого кредитного ліміту, ані відсоткової ставки, ані назви картки, ані строку повернення коштів, які були перераховані на картку. Відсутні умови договору про встановлення відповідності у вигляді пені, штрафів за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Посилання позивача на застосування до вказаних правовідносин правил частини першої ст. 634 ЦК України за змістом якої Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладеним шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому неможливо, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим позивачем АТ КБ «Приватбанк» в період часу підписання заяви, тобто з 08 січня 2009 року до моменту звернення до суду із вказаним позовом 31 січня 2020 року.
Вважає, що за відсутності доказів про укладення між ним та позивачем договору, яким би було досягнуто згоду про розмір відсотків, пені, штрафів, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Також зазначає, що позивач достовірно знав, що заборгованість за кредитним договором існувала з 01 липня 2010 року, проте не звернувся в межах строків позовної давності в суд про стягнення заборгованості, чим пропустив строк позовної давності звернення до суду з даним позовом, тому заявляє про застосування строку позовної давності відповідно до вимог ст. 253, 257, 258, 260, 261, 267 ЦК України та просить суд відмовити у задоволенні вимог позивача (а.с. 90-91).
Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» - Ванжа Н.В., яка діє на підставі Довіреності №723-К-Н-О від 10 лютого 2020 року у наданій до суду Відповіді на Відзив зазначила, що 08 січня 2009 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та відповідачем було укладено Кредитний договір, відповідно до якого вона отримала кредит у сумі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1 ст.30 ЦК України), яким підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами. Позичальник підтвердив свою згоду на те. що Заява. Умови надання банківських послуг. Правила користування платіжною карткою та Тарифи складають між ним і Банком Договір про надання банківських послуг.
Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умовами та Тарифами, що відповідає вимогам ст. ст. 634, 639 ЦК України.
Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, який задля придбання, припинення або зміна цивільних прав та обов'язків, що за змістом ч. І ст. 202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заяви, Умови. Правила та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві.
Тарифи - розмір винагороди за послуги Банку; є невід'ємною частиною Договору. Перелік може змінюватися і доповнюватися, про що Власник картки повідомляється відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг. Необхідно відзначити, що виконання Позичальником умов кредитного договору засвідчує її волю до настання відповідних правових наслідків передбачених кредитним договором. З моменту оформлення кредитного договору пройшло "10" років, Позичальник в Банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Як доказ підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості може служити розрахунок заборгованості, виписка по рахунку.
З анкети-заяви вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що Відповідач висловила згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки “Універсальна" та особистим підписом засвідчила (в), що “ Я згодна (єн) з тим, що ця заява, разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомилась (вся) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...”. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови.
Приймаючи до уваги те, що за ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то відсутність підпису Відповідача в Умовах, при наявності його письмового свідчення про те, що він ознайомлений у письмовому вигляді та згідний з Умовами та Тарифами, що Заява разом із Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг, не є підставою вважати, що Умови укладені поза межами договору та є не допустимими доказами.
Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг.
Відповідно до ч 1 ст.634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. На підставі ч. 1 ст. 634 ЦК, підписавши заяву, фізична особа, приєднується до запропонованих банком Умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується його особистим підписом. Тобто, з моменту підписання фізичною особою заяви, між Банком та клієнтом був укладений договір в порядку ч.1 ст.634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору (умов кредитування).
До суду було надано виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат. здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку “Універсальна”, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.
З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором (погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»).
Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Відповідача - баланс станом на дату укладання договору, всі операції за картковим рахунком, з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції.
Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі.
Крім того, згідно п. 5.3 кредитного договору встановлено, що Банк має право проводити зміни Тарифів, а також інших умов обслуговування карткового рахунку, про що інформує клієнта шляхом надання виписки по картковому рахунку. При підключенні Держателя до системи Інтернет- банкінг (Приват24) надання виписок здійснюється через даний комплекс. При підключенні Клієнта до комплексу Мобил- банкінг, Банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунку шляхом використання функції смс-повідомлень.
Відповідно до п. 6.3. Договору до обов'язків клієнта входить отримувати виписки про стан картрахунку і проведені операції по картрахунку.
Отже Відповідач мав можливість самостійно знайомитися з балансом свого карткового рахунку шляхом отримання інформації через Інтернет. Згідно п. 6.3 Правил надання банківських послуг, отримання виписок карткового рахунку є обов'язком Клієнта. Не отримання виписки або несвоєчасне отримання не звільняє Держателя від виконання своїх зобов'язань за договором (п. 8.1. Правил).
Зазначені зміни повністю узгоджуються з Умовами та правилами надання банківських послуг та Відповідача було ознайомлено із зазначеними змінами.
Зокрема згідно п. 5.3 кредитного договору. Банк має право проводити зміни Тарифів, а також інших умов обслуговування карткового рахунку, про що інформує клієнта шляхом надання виписки по картковому рахунку. При підключенні Держателя до системи Інтернет- банкінг (Приват24) надання виписок здійснюється через даний комплекс. При підключенні Клієнта до комплексу Мобил-банкінг, Банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунку шляхом використання функції смс -повідомлень.
Таким чином, розмір процентної ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку.
Щодо порядку стягнення неустойки, то сторони досягли згоди і уклали договір в якому передбачили умови сплати пені та штрафів.
Згідно умов кредитного договору , він діє впродовж 12 місяців з моменту підписання, якщо протягом вказаного строку одна зі сторін не проінформує іншу, він автоматично пролонгується на той же строк.
Зазначає, що згідно виписки з рахунку вбачається, що відповідач певний строк виконувала умови договору, тому посилання, що вона не була ознайомлена з умовами кредитування не заслуговують на увагу.
Просить суд задовольнити вимоги банку в повному обсязі (а.с. 106-113).
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні та вбачається матеріалів справи, відповідно до укладеного Договору № б/н від 08 січня 2009 року ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом .
ОСОБА_4 підписала Анкету-заяву на приєднання до Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку. До цієї Заяви додана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка 08 січня 2009 року підписана відповідачем ОСОБА_4 (а. с. 9, 10).
Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як передбачено ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст. 639 ЦК України).
Тобто, уклавши на підставі вільного волевиявлення такий договір, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, що свідчить про виникнення між позичальником та Банком кредитних правовідносин.
Згідно із частиною 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із частиною 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як вбачається з матеріалів справи, саме такий договір приєднання і був укладений між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_4 від 08 січня 2009 року.
Відповідно до Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 08 січня 2009 року та Довідки АТ КБ «ПриватБанк» за договором № б/н від 08 січня 2009 року ОСОБА_4 була видана картка № НОМЕР_1 зі строком дії 12 місяців (а.с. 9).
Відповідача визнає, що вона кредитну картку отримувала.
Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» є тими умовами, які відповідно до ст. 634 ЦК України встановлені Договором і до яких підписавши 08 січня 2009 Анкету-заяву приєдналася ОСОБА_4 , оскільки у цій Довідці визначені умови надання кредиту, базова процентна ставка, 2,5 % на місяць та умови оплати штрафів та пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів. дана довідка підписана відповідачем ОСОБА_4 08 січня 2009 року (а.с. 10).
Тому, враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги посилання відповідача ОСОБА_4 на ті обставини, що вона не укладала Кредитного договору з АТ КБ «ПриватБанк», та не була обізнана про умови кредитування, спалу процентів та пені, тощо.
З розрахунку заборгованості ОСОБА_4 по договором від 08 січня 2009 року встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами з 08 січня 2009 року (а.с. 4-8).
Відповідно до умов договору відповідач зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, процентами за його користування, по перевищенню платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Згідно доданих до справи Умов обслуговування кредитних карт «Універсальна» за кредитною картою «Універсальна. 55 днів пільгового періоду» відповідач мав щомісяця до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплачувати 7,0% від заборгованості, але не менш 50 грн. (а.с. 10).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з розрахунку заборгованості ОСОБА_4 по кредиту, наданого позивачем, відповідач взагалі, з моменту отримання грошових коштів у розмірі 500,00 грн, не погашала кредит.
Тобто, з лютого 2009 року відповідач свої зобов'язання щодо щомісячного погашення кредиту не виконує.
Відповідно до ст. 610 ЦПК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання.
У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконала.
У зв'язку з зазначеним порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 30 листопада 2019 року має заборгованість 25077,73 грн., яка складається з наступного:
- 499,20 грн. - заборгованість за кредитом;
- 17728,78 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 30,00 грн. - заборгованість за комісією;
- 5149,38 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;
а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);
- 1170,37 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 4-8).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 629 ЦК України чітко встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ст. ст. 549, 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання; неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, - при порушенні Позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим Договором більш ніж на 30 днів, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.
У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконала, внаслідок чого повинна сплачувати штраф відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);
- 1170,37 грн. - штраф (процентна складова).
В той же час, відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення Проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
За змістом ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Згідно із додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року до зазначених населених пунктів належить м. Слов'янськ Донецька область.
Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_4 на момент укладання договору і на даний час зареєстрована у м. Слов'янську Донецької області, суд приходить до переконання, що на зазначені договірні правовідносини розповсюджується дія Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VІІ від 02.09.2014 року, у зв'язку з чим Банк повинен був не нараховувати або скасувати відповідачу нараховану пеню за період з 14 квітня 2014 року.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 5149,38 грн. не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до розрахунку за договором, заборгованість з пені станом на 01 квітня 2014 року, тобто яка утворилася до 14 квітня 2014 року, складає 1899,38 грн. (а.с. 4-8).
Що стосується вимог АТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення з ОСОБА_4 штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг у сумі 500,00 грн. штраф (фіксована частина), та 1170,37 грн. штраф (процентна складова), то суд приходить до переконання, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ за період з 14 квітня 2014 року, банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти і такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Враховуючи, що з лютого 2009 року відповідач не вносить щомісячних платежів, в тому числі не сплачує проценти за користування кредитом, банк обґрунтовано звернувся до суду з позовом про стягненням заборгованості в примусовому порядку.
Разом з тим, відповідач ОСОБА_4 , у наданому Відзиві заявила про застосування строку позовної давності, та просить суд відмовити у задоволенні вимог позивача у зв'язку із пропуском строку повної давності (а.с. 90-91).
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг карта діє до останнього дня місяця зазначеного на лицьовій стороні картки, включно.
Враховуючи, що термін дії картки НОМЕР_1 , яка видана 08 січня 2009 року, згідно наданої Довідки АТ КБ «Приватбанк» до 12.2011 (а.с. 115), то вона, відповідно діє до 31 грудня 2011 року. Інших карток ОСОБА_4 не отримувала (а.с. 115).
Як зазначено в правових позиціях Верховного Суду України, які викладені в постановах від 19.03.2014 р. у справі № 6-14цс14, від 18.06.2014 року у справі №6-61цс14, від 1.10.2014 року у справі № 134 цс14, за договором про надання банківських послуг (позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким встановлено щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту, тобто зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України).
Оскільки за умовами договору погашення кредиту позичальник ОСОБА_4 мала здійснювати частинами до 25 числа кожного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, то початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником цього зобов'язання, а щодо повернення кредиту в повному обсязі після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту, тобто зі спливом останнього дня місяця дії картки, яким є 31 грудня 2011 року.
Відповідно до частини 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Відповідно правової позиції, яка висловлена в постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11.02.2015 року у справі № 6-240цс14, від 10.06.2015 року у справі № 6-698цс15, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Позивач не надав належних і допустимих доказів, які свідчили б про те, що при підписанні сторонами кредитного договору діяли Умови надання споживчого кредиту в редакції, що передбачає збільшення строку позовної давності, ці Умови відповідач не підписував.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 11 березня 2015 року у справі № 6-16цс15 щодо застосування у подібних правовідносинах норм статті 207, частини першої статті 628, частини першої статті 638, частини першої статті 1055 ЦК України, виходячи з правового аналізу вказаних норм Умов надання споживчого кредиту фізичним особам (Розстрочка) (Стандарт), пунктом 5.5 яких установлено позовну давність тривалістю в п'ять років, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі умови не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви позичальника, або в подальшому такі Умови, зокрема щодо збільшення строку позовної давності, не змінювались. Крім того, у заяві позичальника домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає. Відсутність позову про визнання кредитного договору недійсним як оспорюваного правочину не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом банку до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до частини 2 ст. 214 ЦПК України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 цього Кодексу.
Враховуючи, що в Заяві немає домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає, Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку не містять підпису відповідача, не можна вважати, що між сторонами в передбаченій законом письмовій формі досягнута домовленість про збільшення позовної давності.
Таким чином в судовому засіданні не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розуміла відповідач ОСОБА_4 підписуючи Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» 08 січня 2009 року.
Позивач звернувся до суду 18 лютого 2020 року (а.с. 1).
Відповідно до частини 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Статтею 257 ЦК України передбачена загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частинами 1, 3 статті 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
З Розрахунку заборгованості за Договором кредиту б/н від 08 січня 2009 року, вбачається, що за період з 08 січня 2009 року по 30 листопада 2019 року (а.с. 4-8) відповідач не проводила оплату заборгованості за цим кредитом, кредитна картка, яка була видана 08 січня 2009 року діє протягом 12 місяців, позивач не надав суду доказів того, що відповідачу надавалася інша кредитна картка повторно, натомість позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся з вказаним позовом до суду 18 лютого 2020 року, а отже строк позовної давності за вимогами АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором № б/н від 08 січня 2009 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 (до шлюбу ОСОБА_5 ) на час звернення до суду сплинув.
Таким чином, виходячи з викладеного, та враховуючи те, що відповідач ОСОБА_4 заявила про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 08 січня 2009 року не підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, оскільки у задоволенні вимог АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено в повному обсязі, то судові витрати по справі не відшкодовуються та покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12,13,128,131,133,141,259,264,265,268 ЦПК України, ст. ст. 256,257, 526,527,530,1048,1049,1050 ЦК України, суд -
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити у зв'язку з відсутністю підстав.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Повне судове рішення складено 03 червня 2020 року.
Головуючий:
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Т.А. Хаустова